Днями стало відомо, що у Польщі вгадувати переможців матчів європейського футбольного турніру «доручено» слонисі з Краківського зоопарку на ім’я Читта. Титул пророчиці тварина отримала після того, як минулої суботи з запропонованих їй мисок з їжею обрала ту, на якій було написано «Челсі». Результат — англійський клуб відтак виграв у мюнхенської «Баварії» і став переможцем Ліги чемпіонів УЄФА. У Читти, передає інформагенція «Кореспондент», були конкуренти — папуга та віслюк, проте вони не впоралися так вправно із завданням.

Наприкінці травня чи в перших числах червня до столичного зоопарку прибуде новий слон. Він займе вольєр, який стоїть пусткою вже кілька років, після смерті улюбленця публіки Боя. І справді, що то за зоопарк без слона?! Торгування, міжнародні колізії, важкі переговори вже стали передісторією майбутнього мешканця Київського зоопарку. «УМ» відслідкувала перипетії, з якими зіткнувся «новий» слон дорогою до України.

У мешканки міста Бориспіль Раїси Глазунової — велика «родина». Разом із нею живуть 43 коти і 8 собак. Свій притулок для тварин пані Раїса утримує власним коштом, адже ніякої допомоги сторонньої жінка не має. Але найбільше, що непокоїть господиню «котячого» дому, те, що вже навесні вона разом з усією хвостатою братією залишиться без даху над головою...

У люті зимові морози родина Сидоренків, що мешкає на сьомому поверсі черкаської багатоповерхівки, підгодовує горобців, синичок та голубів. Для пташок, котрих Альбіна Іванівна та Микола Миколайович рятують від голодної смерті, вони змайстрували три годівнички і розмістили їх біля вікна свого балкона, жартівливо назвавши все це «рестораном «Сьоме небо».

Майже щоразу, коли в інформаційному морі виникає якесь більш­менш варте уваги повідомлення про дельфінів, автор цих рядків зазвичай по коментар звертається до Олексія Олексійовича Біркуна­молодшого. Саме молодшого, бо Олексій Олексійович Біркунстарший — знаний у Криму професор кафедри патологічної анатомії місцевого медуніверситету, котрий, до слова, у свої дев’яносто досі продовжує викладати. (А є ще Олексій Біркунтретій — це наймолодший представник відомої в Криму династії медиків, реаніматолог республіканської клінічної лікарні імені М.Семашка).

До інтерв’ю з медиком і дельфінологом Олексієм Біркуноммолодшим нас підштовхнули версії, які ще й донині циркулюють в деяких ЗМІ щодо нещодавнього виявлення загиблих дельфінів на Кінбурнській косі на Миколаївщині. Тим паче що Олексія Біркуна і його колегу Сергія Кривохижина вітчизняне Мінприроди залучало до проведення експертизи з цього приводу.

За неповні десять років перебування тимчасової місії ООН в охопленому війною автономному краї Косово (з 2008–го — самостійна держава) кінологічні операції там довіряли лише українцям, хоча поліцейські підрозділи формувалися з представників різних країн. Довіряли з упевненістю, що зброя і наркотики — альфа й омега тодішнього нелегального бізнесу в Косовi — не проникнуть хоча б через пункти контролю в аеропортах, на вокзалах та автодорогах. «Коли в албанських поліцейських з’явилися свої службові собаки, керівництво місії все одно вдавалося до наших послуг, — розповідає колишній миротворець, один із найавторитетніших прикарпатських кінологів Руслан Третяк. — Представники ООН завжди повторювали: «Зараз приїде Україна і точно скаже, все тут гаразд чи ні». І не було жодного випадку, аби ми щось проґавили».

Наступного вівторка ветеринари планують загальноукраїнський безстроковий страйк — у клініках для братів менших не проводитимуть операцій, про що на дверях багатьох закладів уже з’явилися попереджувальні оголошення. А деякі клініки не стали чекати 22 числа і розпочали протестну акцію вже з понеділка. Невдоволення людей у білих халатах викликала постанова Кабінету Міністрів, яка зарахувала кетамін — препарат, який використовують для наркозу під час хірургічних втручань, — до психотропних речовин, по суті, заборонивши його використання. Точніше використовувати його ветеринари можуть, треба лише отримати відповідну ліцензію. Але виконати такi умови, кажуть фахівці, для більшості ветлікарів просто нереально.

Порося, що заснуло у страві на столі, бичок, який збиває все на своєму шляху, — пам’ятаєте ці класичні кадри з фільму «Веселі хлоп’ята» про наслідки звірячої пиятики? І справді, цікаво, що саме може привести братів наших менших у стан блаженства чи, навпаки, люті? Про це кореспонденту «УМ» розповіли фахівці, які тривалий час спостерігали за тваринами й вивчали їхні звички.

Древній Галич пережив переполох. Чутки про те, що на південних лісових околицях міста якийсь неадекватний орел нападає на людей — просто каменем падає на їхні голови, — з острахом переповідали з вуст у вуста тутешні мешканці. Топ–новину про агресивного літаючого хижака підхопили й деякі місцеві ЗМІ. Напруга згасла лише тоді, коли земляків заспокоїли фахівці Галицького національного природного парку, розташованого саме в «зоні бойових дій» орла. З’ясувалося, що хижий птах — канюк (а це він наробив стільки галасу) й не мав нічого лихого супроти братів своїх старших.

На відміну від Київського зоопарку, який європейські захисники тварин називають «тюрмою для тварин», у провінційному Черкаському чотирилапі вихованці живуть у комфорті та затишку. Так було не завжди. Ситуація на краще змінилася в останні три роки. Тепер у цьому зоопарку мешкає 240 видів тварин. Бурі ведмеді тут успішно заводять потомство, кенгуру мають сучасні «апартаменти», а папугам будують нове житло. «УМ» вирішила дізнатися, як із занедбаного провінційного звіринця вдалося зробити сучасний зоосад, не маючи таких можливостей і грошей, як у столиці…