Настрій кепський, хронічна слабкість і враження, що втомився вже зранку, навіть не діставшись до роботи? Такі симптоми о цій порі «традиційно» сигналізують про весняний авітаміноз, кажуть лікарі. Переживши тривалу зиму і втомившись без сонячного тепла, свіжих фруктів та вітамінів, організм починає «хандрити» і протестувати у різні способи. «Почуваюся вічною сплюхою — бадьорості не додають ні кава, ні інші тонізуючі напої, — скаржиться знайома. — Працювати дедалі важче, зосередитися на чомусь неможливо, здається, що і пам’ять зникає... Як це пережити?». За спостереженням лікарів, навесні пацієнти нерідко нарікають і на загострення хронічних недуг, часті застуди. Справді, як із цим боротися?

Отже, сталося: від неділі живемо за новим часом — на годину вперед. Однак перевести годинникові стрілки значно простіше, ніж підлаштувати організм до нового ритму. Хоч би як оптимістично пояснювали такі «часові маніпуляції» економісти й політичні керманичі, лікарі все ж переконані: різка зміна часу позначається на здоров’ї. Адже організм має свій біологічний годинник, його орієнтир — не годинникові стрілки, а світловий день. Перейшовши на годину вперед, нам доводиться прокидатися раніше. Причому різко. Для нервової й ендокринної системи, які регулює наш біологічний годинник, такі різкі зсуви — неабияке випробування. Часовий стрес, кажуть медики, провокує так званий діасинхроноз. Тобто, наш внутрішній годинник не відповідає зовнішньому плину часу. Відтак ми більше втомлюємось, стаємо дратівливими, емоційно неврівноваженими, засинаємо «на ходу».

Говорячи про здоровий спосіб життя, лікарі на чільне місце ставлять раціональне харчування. Та чи завжди ми згадуємо ці поради, формуючи щоденне меню? Чи достатньо знаємо про продукти, якими наповнюємо свої «споживчі кошики» в супермаркетах і на базарах? Що із запропонованого асортименту корисне, а чого взагалі краще уникати, аби не зашкодити здоров’ю? З’ясувати ці моменти «УМ» вирішила в президента Асоціації дієтологів України, головного дієтолога Міністерства охорони здоров’я Олега Швеця.

Минулої неділі у світі відзначали Міжнародний день боротьби з туберкульозом. На жаль, попри освітні кампанії, соціальні проекти і «гарячі лінії», багато українців нічого не знають ні про симптоми цього страшного лиха, ні про те, кого воно може торкнутися.

Головне, що всі повинні розуміти, — недуга не смертельна, при своєчасній діагностиці успішно виліковується. Не кожному також відомо: якщо паличка Коха (напрочуд живуча бактерія, яка швидко адаптовується) потрапляє до організму — це зовсім не означає, що людина занедужає. Хвороба не розвивається, якщо внутрішні резерви й опірність організму здатні локалізувати інфекцію. Трапляються випадки і самовиліковування, коли людина під час планового обстеження дізнається, що мала недугу: на рентген–знімках легенів лікар зауважує кальцинати. Однак нехтувати власним здоров’ям і пускати все на самоплив — украй небезпечно, нагадує головний фтизіатр і пульмонолог України, директор Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Яновського Юрій Фещенко.

За підрахунками вчених, упродовж життя людина випиває до 75 тонн води. Лікарі називають питну воду основою здоров’я, тому так важливо розуміти: ця прозора рідина, яку ми наливаємо собі в склянку, може зміцнювати наш організм, а може й шкодити йому. Все залежить від того, яку воду ми споживаємо, — нагадують лікарі й екологи напередодні Міжнародного дня води, який традиційно відзначаємо 22 березня.

Цього тижня православні християни входять у Великий піст, який вважається найсуворішим. Тож багатьох турбує питання — як правильно харчуватися, аби за ці понад 40 днів і канонів не порушити, і здоров’ю не зашкодити.

Як зауважив «УМ» президент Асоціації дієтологів України, головний позаштатний дієтолог МОЗ Олег Швець, краще утриматися від постування дітям, людям iз хронічними недугами, вагітним жінкам і матерям–годувальницям. «Добре зважити — постувати чи ні — мають також люди, чия робота пов’язана зі значними фізичними навантаженнями, адже вони можуть потребувати більшої кількості тваринного білка в раціоні, жирів, аби компенсувати втрати енергії, — наголошує Олег Віталійович. — Решті людей постування не протипоказане, а навпаки — може бути навіть корисним. Особливо тим, хто має надмірну вагу чи підвищений рівень холестерину у крові. Але хочу наголосити: здоровий спосіб життя — це не просто певний відтинок часу: після Масляної до Великодня. Уважними до себе, свого харчування слід бути завжди».

«Бачу ознаки вегето–судинної дистонії, незначний набряк у тканинах і трохи підвищену густоту крові, — розглядаючи мої безіменні пальці під мікроскопом, пояснює лікар–терапевт Марія Масалова. — Серйозного лікування не потребуєте, однак ваші капілярчики «просять» дещо скоригувати спосіб життя: більше рухатися, повноцінно відпочивати і збільшити споживання рідини».

У районному центрі Васильків, що неподалік Києва, розпочав свої «мандри заради здоров’я» унікальний гінекологічний кабінет «на колесах». Це — спільний проект Національного інституту раку і Фонду Рiната Ахметова «Розвиток України» у рамках програми «Рак виліковний».

В Україні стартує кампанія за здоровий спосіб життя, яка розгортатиметься у шести тематичних напрямах: екологія, вакцинація, здорове старіння, ідея раннього тестування на ВІЛ/СНІД, репродуктивне здоров’я та споживання фруктів і овочів. Понад дві тисячі плакатів зі слоганом «У твоєму житті є люди, заради яких варто жити!» розмістять в усіх містах України. Усі зображення кампанії, яка відбуватиметься під егідою ООН, розроблені у форматах сіті–лайтів та біл–бордів.

«Це справді перша кампанія в Україні, в якій беруть участь кілька агенцій ООН. Вони об’єднали зусилля, аби звернутися до українців і спонукати їх до здорового способу життя. Зокрема, ЮНІСЕФ занепокоєний тим, що тільки половина українських дітей пройшла планову вакцинацію. Це — великий ризик, який може призвести до смерті від інфекційних захворювань. Ми закликаємо батьків усвідомити це і зробити правильний вибір, оскільки імунізація — найбезпечніший спосіб захистити дитину від тяжких недуг», — зазначила виконуюча обов’язки координатора системи ООН в Україні, голова Дитячого фонду ЮНІСЕФ в Україні Юкіє Мокуо.

Австралійські вчені виявили зв’язок між часом, який люди витрачають на перегляд телепрограм, і тривалістю життя. Любителі полежати на дивані біля «блакитного екрана» ризикують померти раніше, ніж їхні активніші співвітчизники.