Найвідоміший свідок Головного слідчого управління МВС Геннадій Кернес учора прибув до Києва, аби вдруге зустрітися з правоохоронцями віч–на–віч. Про це напередодні повідомила прес–служба Харківської міськради, розповсюдивши з цієї нагоди ще й сенсаційну заяву особистого адвоката секретаря Марини Стаматіної. «Мені відомо, — повідомила вона, — що співробітники Міністерства внутрішніх справ готують арешт Геннадія Кернеса найближчим часом і що таку вказівку вони отримали від своїх керівників».

Прокуратура Харкова заборонила секретареві міськради Геннадію Кернесу залишати межі міста. Про це повідомив міністр Юрій Луценко на своїй позавчорашній прес–конференції, не уточнивши, щоправда, яка саме з чотирьох кримінальних справ, у яких фігурує харківський віце–мер, стала причиною жорст­кої примусової санкції. Сам герой інформаційних хронік пов’язує рішення правоохоронців зі «справою депутата Руденка» — обласна прокуратура порушила її після того, як Кернес на сходах міськради ударив депутата–«нашоукраїнця» ногою.

Три палаци — одна доля. Спочатку високий політ архітектурної думки найкращих вітчизняних зодчих і традиційна дворянська розкіш, тепер — обдерті стіни, порослі бур’яном парки, замулені ставки. Якщо «хороші руки» не знайдуться найближчим часом, то помістя, не вбиті класовою ненавистю революційного пролетаріату, понищить теперішня матеріальна скрута і дивна нечутливість до краси.

Зі свободою слова в Харкові явно проблеми. Днями оператора медіацентру «Інформбюро» Дениса Агеєнка ледве не відправили на лікарняне ліжко лише за те, що він наважився зняти один із міських будмайданчиків. Телекамеру 21–річного хлопця, яку останній стійко захищав від нападників, розтрощили на друзки, знищивши заодно й від­зняту хроніку. Без касетника залишився і його колега Володимир Успенський, який працював поруч.

Упертого секретаря Харківської міськради Геннадія Кернеса таки вдалося допитати як свідка. Правда, не без пригод і скандалів, які відразу набули політичного відтінку. Учора «УМ» уже повідомляла, що Кернеса, який досі ігнорував виклики слідчих, довелося везти на допит силоміць. Події розгорталися з блискавичною швидкістю...

Слобожанам сподобалося бути собою у глибоко національному сенсі цього поняття. Інакше на крутий пагорб у прибережній зоні Печенізького водосховища вже сьомий рік поспіль ніхто не тягнув би свої бандури, гармошки, казани з пловом, вишиванки, веретена чи розписані глечики.

На місці древнього Харківського городища невдовзі може з’явитися багатоповерховий офісний центр. Він не тільки знищить щойно розкопану археологічну перлину, а й затьмарить собою кілька архітектурних пам’яток старого міста. Ця неприхована зухвалість забудовників стала останньою краплею в чаші терпіння харків’ян, які вже давно стурбовані масовим нашестям бетонних монстрів у самісінькому серці Харкова. Аби зупинити свавілля будівельних компаній, городяни об’єдналися у комітет порятунку Харківської фортеці і вимагають від влади проведення відкритих громадських слухань щодо всіх спірних об’єктів. Таких в історичному центрі міста вже достатньо, аби назвати будівельний безмір стійкою тенденцією.

Невідомі зловмисники обігнали червоним «Фольксвагеном» джип Володимира Курила, як тільки той виїхав з дому на роботу, і відкрили стрілянину. За інформацією Центру громадських зв’язків обласного управління міліції, у бік підприємця переслідувачі випустили близько десяти куль, три з яких влучили в руку, бік та спину. Однак бізнесмен не розгубився і зумів відірватися від переслідувачів. Поруч з ним у кабіні перебував 17–річний син. На щастя, юнак не постраждав. Першу допомогу потерпілому надали свідки нападу, які перев’язали рани і викликали «швидку». У лікарні бізнесмену півтори години витягували з тіла свинець. Наразі його стан здоров’я медики оцінюють як серед­ньої тяжкості. Потерпілий уже дав свідчення правоохоронцям. Співробітники Фрунзенського райвідділу міліції порушили кримінальну справу за статтею 115 Кримінального кодексу — замах на умисне вбивство.

Нападники прибули до села Самійлівка Близнюківського району на світло–сріблястих «Жигулях». Вони кілька годин поспіль чекали директора агрофірми «Імені газети «Ізвєстія» Юрія Ігнатенка неподалік контори, а потім слідом за ним вирушили в чисте поле. Коли той загальмував біля охоронця угідь Віталія Іванова, непрохані гості силою заштовхали його до автівки, а свідка злочину забили до смерті. На голові молодого чоловіка (до речі, батька трьох маленьких дітей. — Авт.) експерти зафіксували більше 60 ударів. Постріли в районі пшеничного поля чули четверо робітників фірми, які удобрювали соняшники, але через страх ускочити в халепу наважилися підійти до місця НП лише після того, як нападники зникли в невідомому напрямку.

Давня неприязнь політичних опонентів увінчалася новим скандалом. «Я не здивуюся, якщо в ході слідства з’ясується, що до вбивства Євгена Кушнарьова причетний заступник голови облдержадміністрації Сергій Стороженко особисто або його підручні з кримінальним минулим», — заявив журналістам позавчора увечері голова Харківської обласної ради Василь Салигін. Він стверджує, що має власну версію трагічної загибелі свого однопартійця (нагадаємо, два роки тому нардеп від Партії регіонів Кушнарьов був поранений під час полювання й помер у лікарні) і готовий розповісти про все слідчим.