До кінця 2009 року мешканці та гості міста матимуть можливість сплачувати за проїзд у громадському транспорті за допомогою мобільного телефону, сподіваються у Полтавській міськраді. Відправивши текстове повідомлення на спеціальний номер, який буде визначено згодом, пасажир отримає право проїзду в міському транспорті впродовж усього дня. Гроші за проїзд зніматимуться через мобільного оператора. Підтвердженням права пасажира на проїзд слугуватиме надіслана у відповідь на електронний розрахунок «есемеска», яку потрібно буде пред’явити на вимогу контролера.

На обов’язковий облік поставили дичину геть усіх лісових, мисливських господарств і заповідників півострова: косуль, благородних оленів, диких кабанів, зайців, а також фазанів і навіть кегликів (різновид куріпок. — Авт.). Мета таксації, як пояснив «УМ» начальник одного з управлінь республіканського комітету Криму з охорони навколишнього природного середовища Юрій Єрмаков, — установлення подальших квот відстрілу дичини на наступний сезон полювання.

Минув майже рік відтоді, як обласна рада здала в концесію офшорній компанії практично всю систему водозабезпечення області. З обіцяного півмільярда гривень концесіонер, товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», не вклав у цей проект жодної копійки. І хоча час від часу його менеджери бадьоро рапортують про якісь досягнення (чомусь обов’язково вони трапляються десь на периферії), скандалів у водному господарстві теж вистачає.

Щоразу, лобіюючи підвищення тарифів на проїзд, представники транспортних компаній обіцяють кіровоградцям комфорт і що систематично курсуватимуть маршрутні таксі на дорогах. Але час минає, а й далі на частині маршрутів пасажирам доводиться тіснитися у низьких і вузьких автобусах. А вечорами чекати на свій транспорт по півгодини і більше.

Складна фінансово–економічна ситуація — вона ж криза, у потужному промисловому регіоні стає все відчутнішою та реальнішою. Свідченням цього є й бюджет Донецької області на 2009 рік, за який змушені були проголосувати депутати обласної ради. Отже, головний фінансовий документ області в нинішньому році на 1,5 мільярда гривень менший, ніж у минулому.

Не лякайтеся. Йдеться не про наслідки напружених україно–російських стосунків останнього часу і не про якийсь партизанський рейд на територію «братньої» держави. Хоча слово «партизан» у даному повідомленні має з’явитися. Бо гірники шахти «Червоний партизан», розробляючи антрацитові пласти, за пару тижнів збираються перетнути державний кордон України глибоко під землею — так склалися гірничо–геологічні умови. Он і російська шахта «1–Гукове» простягла свої штреки під самісінький кордон з того боку. Очевидно, шахтарям між собою легше домовлятися, ніж політикам.

З–поміж провінційних міст Бердянськ одним із перших в Україні задіяв муніципальну міліцію як альтернативу правоохоронцям міськвідділу внутрішніх справ. Попервах фінансування «муніципалів» не було вельми обтяжливим для місцевої казни — доки під «дудку» світової кризи фінанси не заспівали романси і в Бердянську. Як зауважив перший заступник міського голови Петро Гончарук, на 2009 рік загін муніципальної міліції попросив майже півтора мільйона гривень — більш як у міському бюджеті передбачать коштів на розвиток фізичної культури і спорту та проведення загальноміських культмасових заходів. «А нам же необхідно заощаджувати на всьому, позаяк казна «схудне» на п’ять–шість відсотків», — акцентував пан Гончарук. Відтак «муніципалам» виділять лише половину заявлених на рік коштів, і в кожному мікрорайоні відтепер чергуватиме по одному міліціонеру «місцевого розливу».

Для студентів вінницьких «вишів» Тетянин день дав старт незвичному конкурсу. Під егідою відділу у справах сім’ї та молоді міськвиконкому в місті оголошено конкурс на кращу шпаргалку. А оскільки початок його збігся із закінченням зимових екзаменаційних сесій, то героям дня є що запропонувати на розгляд журі. До участі в ньому запрошено не лише студентів, які, власне, і є творцями цілої шпаргалкової субкультури впродовж не одного покоління, а й викладачів, у яких після іспитів деколи збирається непогана колекція зразків. На розгляд приймають не лише самі «шпори» (так любовно називають їх творці. — Авт.), а й цікаві розповіді про методи списування на контрольних роботах, заліках та іспитах.

Ідею його створення освітяни міста виношували цілих десять років, ще три роки було витрачено, аби втілити задумане в життя. У музеї зібрано кількасот експонатів, які відображають розвиток освіти Рівного. Тут і написи на бересті — не вистачало паперу, і гусяче перо — а де було знайти металеве? А ще — підручники позаминулого століття, старенька шкільна парта і навіть саморобна шматяна лялька, яку маленькі першачки часто–густо клали в сумку замість книжок.

Луганськ, безперечно, є найбільш культурним містом України, якщо не всієї Європи. Це, звичайно, за кількістю інститутів культури на душу населення. Або на один квадратний кілометр площі — байдуже. Приміром, у Луганську працює відразу два «культурні» вищі навчальні заклади, причому обидві будівлі стоять на одній площі з промовистою назвою — Красна.