«Виборці на політичний грип не хворіють»

«Виборці на політичний грип не хворіють»

Авторитетний дослідник–соціолог Євген Головаха, попри тісну «співпрацю» із цифрами, не любить говорити про рейтинги й шанси–відсотки кандидатів на виборах. Він надто цінує свою політичну незаангажованість і багаторічну вірність науці. Заступник директора Інституту соціології НАН України переконаний: жодний «експерт» своїми безкомпромісними прогнозами не повинен схиляти українців до необдуманого голосування. Адже, на думку Головахи, нині в українців непросте завдання: нарешті навчитися голосувати розумом, а не емоціями.

Діти, відкривайте свої «емейли»!

Діти, відкривайте свої «емейли»!

Учителька біології Олена Князева зі столичної гімназії №136 вирішила боротися зі школярським байдикуванням під час тритижневого карантину. Аби не робити тривалої перерви у навчанні, пані Олена створила спеціальний сайт, де «викладає» необхідні навчальні матеріали та завдання для своїх школярів. Відставати від програми, каже вчителька, — завелика розкіш: урок біології у дев’ятикласників усього раз на тиждень, щоразу — нова тема. Відтак зволікати не можна. «Виконання контрольних робіт через інтернет практикує зараз багато шкіл у Києві, — запевняє «УМ» Олена Князева. — А наш сайт ще й створено для навчання — він буде діючий і після карантину. Дев’ятикласники мають у ньому потребу найбільше, адже у них нема підручників. А їм наприкінці навчального року належить складати обов’язковий іспит із біології». Уся виконана робота буде зарахована школярам як робота в класі.

Ставка — на «всесвітню мережу»

Ставка — на «всесвітню мережу»

Уже більш як три місяці грального бізнесу в Україні офіційно не існує. Але азарт — безсмертний: в усіх містах України гральні заклади «перекваліфікувалися» на інтерактивні клуби, де кожен бажаючий спокійно може «покрутити» рулетку. Щоправда, тепер в інтернеті. Поки ігромани освоюють «комп’ютерні» технології, а підприємці спокійно «торгують» азартом, державні мужі думають, що робити з невмирущим гральним бізнесом далі.

«Нинішня зима буде складною»

«Нинішня зима буде складною»

«Комуналка» — хронічний головний біль і порохова бочка для всієї України. Картина невесела: наші мережі дихають на ладан і вже не підлягають латанню, комунальні тарифи «кусаються», а на носі «кризова» зима. Про те, чи буде у нас в оселях тепло, як змусити ЖЕКи звітувати й заощаджувати, «Україна молода» говорила з першим заступником міністра ЖКГ Олександром Мазурчаком.

Безправний тато

Безправний тато

В Україні панує «юридичний матріархат». Принаймні в цьому переконані українські чоловіки, які роками намагаються в суді відстояти свої батьківські права. Якщо раптом дитина стає «яблуком розбрату» в колишній сім’ї, закон апріорі — на боці матері, кажуть фахівці. Навіть якщо вона наркоманка, алкоголічка і взагалі не цікавиться дитиною, суд дає жінці «останній» шанс. Судді часто закривають очі на бажання дитини жити з татом, а чоловіків не сприймають як повноцінних вихователів. «Але батько — не другорядний!» — запевняють татки й об’єднуються у громадський рух на захист власних прав.

Наступна зупинка — бордель

Наступна зупинка — бордель

«...Вони розірвали велике бавовняне простирадло на смуги, якими прив’язали мені руки до ліжка. Стояли довкола, спостерігали та підбадьорювали перших двох. Це було справді дуже боляче. Я бачила тільки їхні великі руки та очі. Їх було так багато... Я не знаю, скільки це продовжувалося, тому що наприкінці не відчувала вже нічого. Наскільки я знаю, це був гуртожиток у Туреччині, де проживало 20—25 молодих чоловіків. Вони ніколи не втомлювалися знущатися наді мною...». Про таку історію 16–річної Наталі та про ще десяток подібних життєвих драм українських заробітчан найближчими днями українці з різних міст дізнаються просто... на залізничних вокзалах.

Як до рідного Ненька

Як до рідного Ненька

Немає, напевно, нічого гіршого, ніж діагноз–вирок: ваша дитина — безнадійно хвора і ніколи не буде такою, як інші. Але батьківська надія — безсмертна. Тим більше що існують вони — лікарі від Бога, які щодня долають найважчі хвороби й дарують шанс на повноцінне життя. Один із них — Анатолій Ненько, заслужений лікар України і один із кращих у державі ортопед–травматолог, начальник євпаторійського Центрального дитячого клінічного багатопрофільного санаторію Міністерства оборони України. Тут, у провідному дитячому лікувально–реабілітаційному центрі у сфері дитячої неврології, ортопедії, щодня роблять надскладні операції й рятують найважчих хворих. А ще — лікують дітей за допомогою коней, костюмів космонавтів і мріють... про «медбратів»–дельфінів.

Медляндія...

Медляндія...

Україна шукає новий позитивний імідж у світі. І деякі фахівці стверджують, що допомогти в цьому нам зможе... мед. Якщо Франція асоціюється з вином, Швейцарія — з сиром, а Росія — з горілкою, чому б Україні не стати для всього світу медовою країною? Наш мед дуже якісний і неодноразово на міжнародних конкурсах його визнавали найкращим у світі, по–друге, в Україні виробляється найбільше меду в Європі (а у світі ми за обсягами — п’яті). До вітчизняного бджільництва вже прикута міжнародна увага — Україна виборола право проводити у 2013 році Всесвітній конгрес бджолярів Апімондія. До того ж, як запевняють експерти, вже цього маркетингового року наша держава має шанси з новими потужностями закріпитися на європейському ринку: у світі врожай меду цьогоріч був рекордно низьким. Україна ж зібрала його вдосталь.

Я — не товар!

Два роки тому життя двох 14–річних дівчаток з одного українського обласного центру сильно змінилося — їх викрали просто на вулиці, перенаправили до Москви й перетворили на секс–рабинь. Після кількох місяців суцільного пекла «хазяїн» вирішив їх повернути до України — довіз на машині до кордону й наказав нелегально, пішки, його перетнути. Однак прикордонники затримали й торговця людьми, і дівчаток–нелегалок... Драматична історія цих дітей мала позитивний фінал: дівчатка пройшли програму реабілітації і вже повернулися до нормального життя. А торговця дитячими долями кілька місяців тому засудили на 12 років ув’язнення; постраждалим він має виплатити компенсацію.

Третій вік — друга молодість

Третій вік — друга молодість

Столичні пенсіонери охоче сідають за парти — уже місяць у Києві, на базі територіального соціального центру Шевченківського району, успішно працює так званий Університет третього віку. Тут студенти з пенсійними посвідченнями безкоштовно вивчають англійську мову, освоюють комп’ютер та «мобілки», танцюють і штудіюють основи права та психології. Усе серйозно і по–справжньому: семестри, іспити, старости і навіть студентські квитки. Щоправда, дипломів та наукових звань не буде. Але пенсіонери однаково в захваті — бігають з аудиторії в аудиторію, активно знайомляться і тішаться: тепер ні на що не вистачає часу!