Представники малого бізнесу, які здійснюють страхові внески за спрощеною системою — єдиним податком, не збираються сплачувати підвищений урядом пенсійний збір. Ще в травні, коли Кабмін ухвалив рішення щомісяця додатково стягувати з бізнесменів зайву сотню гривень до Пенсійного фонду, близько 2000 приватних підприємців подали позови до окружного адмінсуду Києва — і той днями задовольнив їхні вимоги, визнавши нечинною постанову уряду.

Українці дедалі частіше стають батьками для чужих дітей. Вони менше бояться матеріальних складнощів і осудливих поглядів. За соціологічними даними, 14 відсотків наших громадян бодай раз у житті замислювалися над усиновленням дитини, а три чверті українців не вважають перепоною для усиновлення наявність власної дитини. Українці навіть почали приймати в сім’ю віл–інфікованих малюків. І сьогодні, 30 вересня, День усиновителя чимало наших громадян можуть назвати «своїм». Про проблеми всиновлення, позитивні тенденції та перспективи «УМ» розмовляє з заступником міністра у справах сім’ї, молоді й спорту Тетяною Кондратюк.

Сьогодні цивілізований світ не хоче їсти цукор і лікуватися хімією — він повертається до тисячолітніх джерел життя і обирає... мед. На всіх континентах «нектар богів» стає рушієм харчового, сільськогосподарського, фармацевтичного, косметичного виробництва. Продукти бджільництва тепер в усьому — в помадах, хлібі, інгаляторах, жувальних гумках, мазях, вині... Україна у «медових справах» задніх не пасе: за виробництвом меду ми — перші в Європі й п’яті у світі. В нас прадавня культура бджільництва й надзвичайні економічні перспективи. Мед може і повинен стати світовим брендом української нації — таким як французький сир і вино чи російська горілка. І світ уже дав нам картбланш: у 2013 році до України з’їдуться на конгрес бджолярі з усіх куточків планети. Адже на цьогорічному всесвітньому форумі у Франції ми переконали усіх: Україна — медовий край. Як це відбувалося, бачила і «Україна молода».

У французькому Монпельє увесь минулий тиждень пахло медом — сюди на 41–й Всесвітній конгрес «Апімондія» з’їхалося близько 10 тисяч бджолярів із 80 країн світу — аби поділитися досвідом і представити свою продукцію. Українські ж бджолярі прибули по головний «трофей» — право по проведення такого ж міжнародного бджільницького форуму у 2013 році. І не підвели! За нашу країну проголосувало більше половини делегацій (93 голоси зі 165 можливих!) — і це при тому, що нашими суперниками були Туреччина, Іспанія, Італія, Угорщина та Болгарія.

Бретт і Шейнін довго не могли зрозуміти, навіщо писати про них статтю? Ну подумаєш, перетнули вони океан, щоб удочерити 15–річну Люду з України. І що з того, що вони вже мають власних двох доньок, а Люда — вже підліток, та ще з проблемним «доважком» до здоров’я — у дівчинки карликова хвороба. Їм байдуже до Людиних діагнозів — вони знають, на що йдуть, і їх це зовсім не лякає! Так склалася доля: вони випадково побачили Люду з далекої України і зрозуміли — це їхня дівчинка, їхня дитина. Чого ж тут дивуватися — вони прилетіли по неї.

Україна славиться не тільки чорноземами, співучою мовою, а й світлими головами. Попри економічну скруту, технологічне відставання від світу і нарікання громадян на низьку якість освіти, наші школярі, перемагаючи на всесвітніх олімпіадах із різноманітних дисциплін, щороку вперто доводять: ми таки «башковита» нація. І хоча нам ще далеко до освітніх рейтингів Китаю чи США, своє почесне місце у десятці найрозумніших країн світу ми традиційно тримаємо. Не зганьбилися і цього року.

Літні «гульки» для школярів лишилися у минулому — час знову за парти. В українських школах сьогодні приймають «новобранців», очікують свіженькі підручники і збираються запроваджувати освітні новинки. На наших дітей віднині чекає полегшена фізкультура, практичні уроки із правил життя, на дев’ятикласників — «пробна» 12–річна освіта і нові предмети

Українським підліткам можуть укоротити тривалість вечірніх прогулянок — на законодавчому рівні. Всеукраїнська громадська організація «Комітет боротьби з організованою злочинністю і корупцією» має намір уже найближчим часом розробити і направити на розгляд Верховної Ради законопроект, що передбачає введення в Україні «комендантської години» для неповнолітніх. Передбачається, що гуляти дітям до 16 років під час навчального року буде дозволено лише до 22–ї години, а в період канікул — до 23–ї.

У звичайних українських школярів зараз канікули й літні розваги. У вихованців Київського військового ліцею імені Івана Богуна зараз на думці не дівчата і блаженне неробство, а парад на майдані Незалежності. За два дні до урочистостей хлопці хвилюються, готують білосніжні кітелі й не забувають про військові забобони. Про секрети «парадної кухні» намагалися довідатися і кореспонденти «України молодої».

Ви коли–небудь куштували «древлянську» кашу з власноруч зліпленого горщика? А чи виймали хлібець із печі віком у тисячу років? Тоді у вас є шанс надолужити втрачене — у Коростені, що на Житомирщині, планують створити стародавнє поселення — музей під відкритим небом, де кожен охочий зможе відчути себе древлянином і навіть пожити у реконструйованому істориками житлі. Принаймні такий благородний історично–туристичний задум виношує місцева влада Коростеня — Інститут археології НАНУ вже розробив відповідний проект. На часі — подолання організаційних та фінансових перешкод.