«Росія не може відмовитися від духовної спадщини, яку вона набула внаслідок Переяславської угоди. А імперський погляд на майбутнє Росії підсилюється на державному рівні», — заявив нещодавно голова оргкомітету «Переяславська рада 1654 року», академік Микола Жулинський. Оргкомітет представляють Інститут української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського НАН України, Інститут літератури ім. Тараса Шевченка НАНУ, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Наукове товариство ім. Шевченка в Америці, Канадський інститут українських студій та видавництво «Смолоскип». Увійшли до цього поважного зібрання відомі історики та архівознавці, директори академічних інститутів, громадські діячі (Павло Сохань, Іван Дзюба, Ярослав Дашкевич, В'ячеслав Брюховецький, Тарас Гунчак, Зенон Когут, Осип Зінкевич, Віктор Брехуненко, Максим Розумний, Микола Товкайло та інші).

Управління боротьби з організованою злочинністю Донецького обласного управління внутрішніх справ повідомило, що його працівники викрили схему масштабного привласнення бюджетних коштів, виділених державою на оздоровлення вугільної галузі. Злочинне угруповання з Горлівки, до якого входили адвокати, судді та державні службовці, за відносно короткий термін спромоглося видурити у компанії «Укрвуглереструктуризація», поклавши у свої кишені, мінімум 1,3 мільйона гривень.

Дякуємо, «Динамо», за яскраве видовище, за так потрібну всім нам перемогу. Коли є позитивний результат, та ще й при добрій грі, то можна навіть забути про кількість валідолу, випитого в останні хвилини вівторкового матчу. Звичайно, на тлі переможної ейфорії мало хто зверне увагу на досить рідкісну, як для наших «європейських кампаній», посмішку Фортуни. Погодьтеся, що частіше саме по наших клубах і збірних б'ють рикошети, вигадані суддями пенальті та вилучення. Цього ж разу і австрійський арбітр був бездоганним, і відскоки м'яча були на користь киян, і поперечина воріт Шовковського захищала сітку від м'яча, і сам Сашко діяв на вищому рівні.
І все ж везіння киян було другорядним. Врешті-решт, у природі все рано чи пізно взаємно компенсується.

Ситуація з кольоровими та, особливо, дорогоцінними металами в нашій країні прямо протилежна піднесенню, що нині переживає вітчизняна чорна металургія. І, за великим рахунком, це закономірно. Романтична доба заяв, що в нас, мовляв, «усе своє», якось сама собою зійшла нанівець потому, як пройшли гучні презентації перших зливків золота, отриманих з руди Мужіївського та інших родовищ.

Бадьорі повідомлення про зростання в Україні вуглевидобутку не те що зовсім неправдиві. Просто це може означати, наприклад, що почали більше видавати на-гора гірничої маси, в якій відсоток власне вугілля став трохи меншим від середньостатистичного. Непоодинокими були випадки, коли цю масу для надійності розбавляли вже на поверхні, підсипаючи у вагони породу з найближчого терикона. А ще є можливість, не витрачаючи час та гроші, просто дописати у відповідному документі кілька цифр — і квартальну премію забезпечено.

Місто Самбір на Львівщині першим у Європі використовуватиме поліетиленові каналізаційні труби. Виробництво цієї продукції розпочне австрійська фірма «Рабмер». Проект допоміг реалізувати депутат парламенту Верхньої Австрії Отто Гумпінгер.

Бути дружиною мільйонера, з одного боку, дуже вигідно: ніколи не доводиться вибирати в магазині між панчохами й шампунем — гребеш усе одразу плюс норкову шубку. А з іншого — дуже небезпечно. А ну як викрадуть і викупу зажадають або елементарно пограбують?

Дженніфер Лопес і Бен Аффлек можуть відпочивати — тепер увага преси прикута зовсім до інших парочок. Ці двоє так довго збиралися одружитися, так часто обіцяли світові влаштувати грандіозне весілля, що ніхто їм уже не вірить, і навіть якщо Джей Ло таки піде зі своїм бойфрендом під вінець, особливого фурору це не викличе (самі винні — треба було менше язиками молоти й ділом займатися). А за звання «найочікуванішого весілля початку тисячоліття» відтепер боротимуться одразу два закоханих дуети, що вирішили поєднати свої долі.

Трупом у валізі в наші часи навряд чи когось здивуєш — таким методом транспортування результату своєї «мокрої справи» користуються кілери чи не в кожному фільмі про вбивства. А от живий чоловік, якого тягне у валізі рідна дружина, — це справді щось екзотичне. Власне, дивує не так спосіб подорожування, як здатність дядька вижити в задушливому багажі й тітки — його підняти.

На довгу добу затяглася зміна для чотирьох дзержинських гірників шахти «Торецька»: 32-річного Ігоря Бикова, 40-річного Володимира Голубєва, 53-річного Олександра Кравченка та 39-річного Олександра Фролова, — які в понеділок вранці опинилися під завалом на глибині 810 метрів. Весь цей час бійці чотирьох відділень воєнізованих гірничо-рятувальних робіт намагалися визволити бранців із підземного полону і їх зусилля таки не залишилися марними. За інформацією оперативного диспетчера центрального штабу ВГРЧ, у вівторок, після шостої ранку, з шахтарями нарешті вдалося встановити зв'язок, а ще через дві години всі четверо вже були виведені з небезпечної зони і невдовзі підняті на-гора.