Пожежа — основний об'єкт службової уваги вогнеборців. Однак буває по-різному. Особливо багато додаткових клопотів випадає на долю бійців протипожежної безпеки у глибинці. Днями чергова нештатна ситуація трапилася на подвір'ї приватного будинку у Гуляйполі.

«УМ» уже розповідала читачам про паркову скульптуру «Випадкова зустріч» роботи відомого американського скульптора Стюарта Джонсона, яка волею щасливого випадку абсолютно безкоштовно (при ціні сто тисяч доларів) прикрасила півтора року тому центральний тернопільський сквер.

Удруге у нашій новітній історії до Азова і його узбережжя прикута увага і всієї України, і світової спільноти. Перший раз — це було рівно 15 років тому — місцевим екологам і природозахисникам вдалося збурити земляків і владу, аби сказати «ні» Кримській АЕС на мисі Казантип, що на Керченському півострові. Союзний центр, ще не оговтавшись від Чорнобильської катастрофи, погодився заморозити стратегічний об'єкт, хоча він був готовий майже на 85 відсотків. На тій переможній «зеленій» хвилі й народилась Кримська асоціація «Екологія і світ». Наразі її незмінний керівник Віктор Тарасенко, професор, доктор геолого-мінералогічних наук, затребуваний ще одним безглуздим викликом часу — дамбовим «форсажем» наших сусідів по той бік Керченської протоки. Віктор Сергійович — координатор створеної за рішенням уряду спільної російсько-української екологічної комісії. Вона, як відомо, має дати обгрунтований висновок щодо комплексу ризиків для протоки, загалом для Азово-Чорноморського басейну у зв'язку із загатою, яку кубанці насипали майже до острова Тузла. Часу в комісії вкрай мало: за місяць вона мусить дати свій «вердикт», але досі жодного разу не збиралася, хіба що під час поїздки кримчан до Краснодара члени комісії вперше побачили одне одного.

Продовження дуже вдалих кінофільмів рідко бувають такими ж вдалими. На десяту частину якогось «Чужого» або «Термінатора» глядачі йдуть не через те, що стрічка цікавіша чи принаймні не менш цікава за попередню, а просто за звичкою — йдуть доти, доки не переконаються, що наступний фільм дивитися вже немає сенсу, бо може бути тільки гірше. І добре, якщо до цього висновку кіноман приходить уже після п'ятої-шостої «серії» — тоді творці кіношного «мила» вже встигають «настригти» «зелених» і спокійно відправити своїх героїв на пенсію або в морг. Блокбастеру «Матриця» та його «батькам», схоже, пощастило менше.

2 млн. гривень з держбюджету перераховано на укріплювальні роботи біля острова. Річ у тім, що російська дамба перекрила шлях воді, і, відповідно, течія у вузькому проміжку протоки між Тузлою та краєм дамби настільки посилилася, що хвилі почали потужно розмивати український острів. Аби дати морській хвилі більше простору, біля Тузли працює земснаряд, який поглиблює протоку. Власне, на його «життєдіяльність», згідно з проханням Мінтрансу, і спрямовує згадані 2 млн. гривень державне об'єднання «Укрморпорт».

Позавчора у Монастирищі Черкаської області мешканці дев'ятиповерхівки по вулиці Суворова, 3, які о 10-й годині були вдома, стали свідками «феєрверку» на шостому поверсі. Та такого, що повилітали двері й вікна навіть у сусідніх будівлях.

Сьомого листопада увечері відомому донецькому журналістові Володимиру Бойку подзвонив додому невідомий і сказав: «Тюремной параши понюхал (а Бойко перед цим уже «відсиджувався» у СІЗО за свою творчість. — Авт.), теперь башку отобъем. За базар и ты ответишь». «Антикорупційний» журналіст одразу звернувся до МВС і подав заяву про порушення кримінальної справи. Про всяк випадок подзвонив іще обласному відділенню СБУ, проте черговий, почувши підстави для дзвінка, сказав, що це не належить до компетенції СБУ, і кинув слухавку.

Парламентські «змагання» навколо персони чергового Генерального прокурора відтіснили на задній план заяву Святослава Піскуна, яку вiн наостанок, уже практично знятий з посади, подарував вітчизняним мас-медіа. Мовляв, слідству вдалося-таки розшукати та затримати справжніх фігурантів у так званій «слов'янській справі» (тобто пов'язанiй з містом Слов'янськ на Донеччині). Незабаром було названо імена громадян, арештованих за підозрою в організації замовного вбивства відомого на Донбасі телевізійника Ігоря Александрова — підприємець зі Слов'янська Олександр Рибак, його брат Дмитро і ще двоє місцевих молодиків, Руслан Турсунов та Олександр Онишко.

Один із найпопулярніших у світі футбольних часописів оприлюднив список кандидатів на здобуття традиційного «Золотого м'яча», відзнаки кращого гравця року. Потрапляння до цього переліку вже саме по собі є досягненням для спортсмена, але ім'я нашого Андрія Шевченка серед 50 номінантів ми маємо сприймати вже як буденність.

Ми живемо у світі парадоксів. Інакше хіба став би найбагатшою людиною Великої Британії російський єврей Роман Абрамович? Але реальність саме така: власник футбольного клубу Челсі й за сумісництвом губернатор Чукотки володіє капіталом у розмірі 564 мільйони фунтів (майже 700 мільйонів доларів) — стільки, за даними британського видання «Сандей таймс», на берегах Туманного Альбіону не має більше ніхто.