Президент України Віктор Ющенко на 15-му саміті Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), який завершився вчора у Стамбулі, запропонував створити Чорноморську зону вільної торгівлі, яка була б заснована на правилах і нормах СОТ. Поки не вiдома реакція учасників саміту на цю ініцативу, і вона може бути дуже різною, адже до ОЧЕС входять такі «різноформатні» держави, як Туреччина, Албанія, Сербія, Грузія, інші. Але в будь-якому разі, пропозиція розвивати масштабні проекти, як-то будівництво кільцевої автотраси навколо Чорного моря, знайшла схвалення в багатьох учасників зустрічі.

Канцлер Німеччини — країни, котра нині головує в Європейському Союзі, — Ангела Меркель змушена була з сумом констатувати: за підсумками саміту лідерів 27 держав ЄС, що завершився в Брюсселі, новий проект Конституції наразі не узгоджено. Найстаріші члени ЄС — Німеччина та Франція — сподівалися, що на саміті вдасться досягти згоди щодо нового проекту Конституції, адже попередній було відхилено на референдумах у Франції та Нідерландах. Та «на заваді» стали Велика Британія і Польща. Лондон — проти розширення повноважень керівництва ЄС, зокрема британці не хочуть, щоб ключові напрямки політики ЄС контролювала Єврокомісія. Варшава ж як новий член ЄС веде агресивну політику — вимагає, аби в Конституції було зафіксовано інші правила голосування в Євросоюзі.

Невдовзі українцям стане трохи легше виїздити до країн Європейського Союзу. Позавчора, за підсумками засідання Ради з питань співробітництва Україна—ЄС, що проходило в Люксембурзі, було укладено угоду про спрощення візового режиму для українських громадян. Політичні оглядачі відразу зробили висновок, що цим кроком ЄС продемонстрував схвалення позачергових виборів, а відповідно, задоволення тим, що внутріукраїнська криза нарешті скінчилася.

На петербурзькій зустрічі Ющенко—Путін, яка тривала в неділю більше години, було досягнуто домовленості у серпні підписати нарешті План дій Україна—Росія на 2007—2008 роки. Цей документ готовий і завізований секретарями РНБО України та Росії, констатував Віктор Ющенко. Очевидно, запекла дружба і велика злагода між нашими державами не потребують детальних планів, адже півроку живемо без Плану дій і нічого, якось виживаємо, а до серпня — так виходить — потерпатимемо без цього дороговказу вже цiлих вісім місяців.

План щодо нон грата, схоже, перевиконано. Після історії iз затриманням у Пулковському аеропорту академіка Жулинського, якого навряд чи можна запідозрити в запеклій антиросійській риториці чи відвертому шкідництві Росії й росіянам, стало зрозуміло щонайменше таке: у царині нон грата немає порядку й системності. Отож цими вихідними президенти Віктор Ющенко та Володимир Путін, яких політичні дороги звели на неформальному саміті СНД у Санкт-Петербурзі, домовилися створити спільну комісію, яка з'ясує можливості скасування практики оголошення небажаними персонами громадян обох країн.

Президент Росії вміє інтригувати навіть у дрібницях. Так, ще в п'ятницю він дав «групове» інтерв'ю найавторитетнішим виданням країн-членів «великої вісімки», але за умови, що розмова ця буде оприлюднена в понеділок, тобто в самий переддень саміту G-8. (Зустріч лідерів «вісімки», нагадаємо, відбудеться 6 червня у німецькому містечку Гайлігендамм, що на Балтійському узбережжі). І хоч окремі газети не втрималися й вийшли друком у неділю, та в будь-якому разі саме вчора вибрані місця з інтрев'ю Володимира Путіна стали новиною номер один. «Сімка» зрозуміла: чекати поступливої політики від «восьмого» не варто, «льодовиковий період» у стосунках між Росією та Заходом посилюватиметься.

Саміти ЄС, спільні з країнами-партнерами, ще ніколи не проходили так далеко від соціокультурних обрисів Європи, як цей, що його заплановано на 18 травня у російській Самарі. В атласах світу Самару можна відшукати на сторінці, протитулованій як регіон «Середнє Поволжя та Урал». Але Самара розташована все-таки ще до Уралу, тобто, згідно зі шкільною географією, це ще європейський континент.

Представник право-консервативної партії «Союз за народний рух», екс-міністр внутрішніх справ Франції Ніколя Саркозі набрав 31,11 відсотка голосів виборців, висуванка Соціалістичної партії Сеголен Руаяль — 25,84 відсотка. Такі попередні офіційні дані, оголошені вчора рано вранці за результатами підрахунку ста відсотків бюлетенів. (Непорахованими лишилися незначні «скриньки» із закордонного виборчого округу, а також так званих «заморських територій» — уламків колишньої імперської слави Франції, які зараз є територіально-адміністративними одиницями країни. Загалом це близько 820 тисяч голосів). Остаточні дані буде оголошено 25 квітня.

Парламентська Асамблея Ради Європи, продебатувавши вчора близько двох годин, ухвалила-таки резолюцію щодо української кризи. Попри «високий градус» дискусії, врешті Асамблея ухвалила тільки три посутні поправки.

Сьогодні Парламентська Асамблея Ради Європи голосуватиме резолюцію «Функціонування демократичних інституцій в Україні». Проект цього документа вчора вранці «УМ» отримала від депутатів ПАРЄ, а надвечір — від представництва Ради Європи в Києві. З того, що його офіційно розсилали українським ЗМІ, можна зробити висновок: саме цей проект, над яким творчо попрацювали представники моніторингового комітету, зокрема Ренате Вольвенд і Ханне Северiнсен, та навислий над їхніми спинами дезертир із «Нашої України» Сергій Головатий, є остаточним і може зазнати змін лише під час процедури голосування. Та в жодному разі перетворити загалом негативну резолюцію на благодушну ніякими депутатськими правками не вдасться. Загальна тональність документа — тривога і невдоволення політичною системою України, українські демократичні інституції названо недієздатними.