Знов житимуть без Конституції

24.06.2007

      Канцлер Німеччини — країни, котра нині головує в Європейському Союзі, — Ангела Меркель змушена була з сумом констатувати: за підсумками саміту лідерів 27 держав ЄС, що завершився в Брюсселі, новий проект Конституції наразі не узгоджено. Найстаріші члени ЄС — Німеччина та Франція — сподівалися, що на саміті вдасться досягти згоди щодо нового проекту Конституції, адже попередній було відхилено на референдумах у Франції та Нідерландах. Та «на заваді» стали Велика Британія і Польща. Лондон — проти розширення повноважень керівництва ЄС, зокрема британці не хочуть, щоб ключові напрямки політики ЄС контролювала Єврокомісія. Варшава ж як новий член ЄС веде агресивну політику — вимагає, аби в Конституції було зафіксовано інші правила голосування в Євросоюзі.

      У проекті «Основного закону Європи», який розглядали на саміті в Брюсселі, міститься пропозиція про систему голосування за так званою подвійною більшістю. Вона передбачає, що для ухвалення рішення за нього мусять проголосувати 55 відсотків членів ЄС (15 держав із 27) та 65 відсотків населення об'єднаної Європи. Це дозволило б убезпечити блокування рішень «наймасивнішими» державами Старого Континенту — Францією, Німеччиною, Великою Британією, Італією. Польща ж наполягла на збереженні системи, запропонованої ще в 2000 році, згідно з якою кількість голосів не пов'язана з кількістю населення країни, а для ухвалення рішення потребується згода 14 держав. При цьому чотири згадані вище країни-«важковаговики» мали б по 29 голосів, а Польща та Іспанія — по 27.

      Ясна річ, що європейські гранди з населенням понад 80 млн. осіб, як, наприклад, Німеччина, не змогли «піти назустріч» такому польському побажанню. Тоді польський прем'єр-міністр Ярослав Качинський (принаймні так пише впливова газета «Таймс») зажадав, аби Конституція відображала демографічний збиток, завданий країні під час Другої світової війни. Мовляв, якби не винищення поляків та окупація, то зараз Польща мала б щонайменше 66 мільйонів населення, а не 38. Під час війни, наголосив пан Качинський, його нація втратила півмільйона військових і 6 млн. мирних людей.

      Позицію Варшави італійський прем'єр Романо Проді назвав найбільшим каменем спотикання. Втім Ангела Меркель резюмувала (бо куди дінешся?!), що робота над проектом Конституції триватиме на наступному саміті. Очевидно, за цей час експерти з країн-гігантів повинні детально порахувати швидкість, з якою могла б розмножуватися польська нація, аби не Гітлер.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>