До організації Кубка Співдружності пострадянських фахівців футболу підштовхнула ностальгія за минулим. Було це в 1993 році, і спочатку сценарій, який було явно «написано» під фінал за участю московського «Спартака» і київського «Динамо», давав позитивний результат. Щоправда, український чемпіон ігнорував перші два турніри, адже завжди ставився скептично до гри під дахом. Утім варто було лише нашому представнику з'явитися в Москві, як престиж «совкового» Кубка зріс. З'явилися титульні спонсори зі стотисячним призовим фондом у «зелених», не було проблем і з телетрансляціями. Президент ФІФА Йозеф Блаттер навіть назвав ці змагання «Лігою чемпіонів у мініатюрі»... Сьогодні ж Кубок Співдружності агонізує, про що свідчать не лише відсутність матеріальних стимулів та заледве організована телетрансляція на супутниковому телеканалі «НТВ плюс футбол». Чемпіони Росії та України відправили на турнір 18-19-річних дублерів. Вочевидь, справжні амбіції армійців та динамівців торкаються лише справжньої Ліги чемпіонів. Ризикувати ані ЦСКА, ані «Динамо» не захотіло, хоча організатори і поклали в «Олімпійському» штучний газон останнього покоління, зробивши так, що лише росіяни та українці гратимуть на ньому всі матчі. Іншим хоча б раз доведеться побігати по «бетону» манежу «Спартак».