Важко знайти гідне порівняння до тієї наруги, яку чинний уряд Віктора Януковича здійснив над українськими пенсіонерами, гучно охрестивши ганебний процес подальшого обдирання однієї з найбільш незахищених верств держави «пенсійною реформою». Зовні усе виглядало досить пристойно і навіть десь там науково — обгрунтування, розрахункові формули, солідні статті, які доводили, що після першого січня, тобто з дня вступу в дію нового пенсійного законодавства, пенсіонерам України «жити стане краще, жити стане веселіше».

«Та ви що, про це ж уся Україна говорить! — обурено жестикулюючи, доводив увечері минулої п'ятниці своєму сусідові по маршрутці істинність «сенсаційної новини» якийсь чоловічок «сумнівної», як сказали б у Радянському Союзі, «наружності». — «Не вірю, — мотав головою його співрозмовник, котрий явно підпадав під категорію «гнилої інтелігенції». — Не зробив би він нам такого подарунка...»
Повірити у «сенсацію» про, не мало не багато, смерть (!) Леоніда Кучми і справді було важко. Але народ чомусь вірив, і чутка про те, що гарант нас «осиротив», умить облетіла всю країну. Одразу зазначимо: відділ політики «УМ» у «качиній» сутності цієї «новини» не засумнівався ні на мить.

Унеофіційній суперечці за право називатися туристичною столицею Гуцульщини старовинне місто Косів та його околиці в останні два-три роки почало активно пресингувати визнані гірські оази відпочинку — Яремче, Микуличин, Татарів, Ворохту і Яблиницю. Власне, Косів відомий давно і далеко за межами Прикарпаття як епіцентр обдарованих майстрів народних промислів — різьбярів, писанкарів, гончарів, ткаль та вишивальниць. Навряд чи знайдеться йому в Карпатах і конкурент щодо концентрації в одному районі такої кількості державних та приватних музеїв.

Уявіть собі ситуацію: дві успішні, популярні й сексапільні красуні, до того ж наділені зірковим статусом, постійно конкурують одна з одною в боротьбі за народні симпатії, а заодно й за право називатися найпривабливішою поп-зіркою Америки. Просто вибухонебезпечна суміш — варто лише підпалити гніт — і спалахне грандіозний конфлікт. Такий, як у парочки затятих суперниць Мерайї Кері та Дженніфер Лопес. Дівчата й без того одна на одну вовком дивляться, а тут іще, як навмисне, Джей Ло підлила у вогонь олії, фактично поцупивши в голосистої Кері композицію, яку та планувала «засунути» у свій останній альбом.

На відміну від наших, закордонні зірки зазвичай надзвичайно уважно стежать за політикою й нерідко самі безпосередньо до неї долучаються. Скажімо, кіноманам усього світу добре відомо, що голлівудський Термінатор Арнольд Шварценеггер нещодавно став губернатором Каліфорнії за підтримки Республіканської партії (до якої, між іншим, належить і чинний президент США). Щодо Сполучених Штатів, де концентрація зірок на квадратний кілометр чи не найбільша на планеті, то кожен американський телеглядач і газеточитач чудово знає, яку саме з двох провідних партій підтримує той чи інший їхній кумир, а самі партії як можуть намагаються залучити до своїх лав бодай кілька більш-менш популярних особистостей, аби таким чином привабити якомога більше прихильників.

Відомий модний критик містер Блеквелл, який щороку складає рейтинг найгірше одягнених знаменитостей, оприлюднив черговий перелік зірок, котрим відверто бракує смаку. За результатами 2003-го, беззаперечну перемогу здобула спадкоємиця величезної імперії Хілтонів Періс Хілтон. Ця 22-річна білявка, що презентує себе як модель та актриса, до речі, минулого року особливо прославилася в мережі інтернет, де всілякі зловмисники чи не кожному користувачу по кілька разів на день пропонували проглянути фотографії оголеної Періс.

Прикро, коли улюблена футбольна команда постійно програє й не може пробитися навіть до другої ліги національного чемпіонату. А ще прикріше, якщо ти — власник цієї команди і з кожним матчем відчуваєш наближення банкрутства... Саме в такій ситуації опинився президент клубу «Фром Таун», який грає в одній з найнижчих ліг чемпіонату Англії. Футболісти цієї команди в жодній з ігор на своєму полі не могли забити бодай один м'яч у ворота суперника, тож президентові врешті-решт довелося скликати нараду керівництва, аби вигадати бодай щось для покращення ситуації. Оскільки грошей на купівлю нового стадіону чи хоча б нових гравців у клубу не було, керівники постановили звернутися по допомогу до... відьми.

Косметичні операції: «Змінюю форму носа, вух, щелеп натуральними способами. Телефонувати в будь-який час. Майк Тайсон».

Ну от, новий рік почався. Світ кіно, що завмер наприкінці 2003-го, теж починає прокидатися. І, звичайно, йдеться передусім про фестивалі
Із гранд-фестів першим працюватиме Берлінський (5—15 лютого). Нагадаю, що тривалий час він видавався надто заполітизованим. Хоча б тому, що проходив на території Західного Берліна. Це давало підстави керівництву СРСР бойкотувати фестиваль. Неприйняття посилилося після зведення знаменитої Берлінської стіни. Тільки у 1976-му, під час потепління стосунків Заходу і Сходу, радянські кінематографісти нарешті виставили свою стрічку на конкурс Берлінале. Й одразу успіх — «Золотий ведмідь» за справді прекрасну картину «Сходження» («Восхождение») Лариси Шепітько. Серед інших берлінських звитяг — «Срібний ведмідь» нашої Кіри Муратової за «Астенічний синдром» (1989 р.).

У п'ятницю близько першої години дня в Києві на тролейбусній зупинці біля метро «Шулявська» (сюди виходять вікна редакції «УМ») повністю згорів тролейбус, що їхав по маршруту №5. За розповідями очевидців, тролейбус зупинився, із невідомих причин водій висадив усіх пасажирів (зупинка не була кінцевою) і пішов у депо. Через лічені хвилини у тролейбуса загорілося колесо, і дуже скоро вогонь перекинувся у салон і на дах.