У змаганні за звання найбурхливішого і найефектнішого карнавалу, мабуть, переміг би таки бразильський — такого феєричного й грандіозного свята, як у Ріо-де-Жанейро, не влаштовують у жодному іншому місті світу. Хоча і Європа намагається не відставати — Венеція приваблює «карнавальників» маскарадом, в Іспанії воюють помідорами, словом, у кожного карнавалу є своя родзинка.
Здавило груди? Біль у суглобах? Мучить голод і безсоння?
Підпиши зізнання!
Сьогодні в київському Міжнародному виставковому центрі на Броварському проспекті, 15 відкривається 7-ма виставка сільського господарства та садівництва АгріХорт-2004. Уперше її експонентом № 1 стане українська компанія «Райз», фірма, яка 12 років тому утворилася в Рівному і відтоді завдяки динамічному розвитку успішно працює в усіх областях України.
У самій виставці беруть участь понад 90 компаній із 16 країн світу. У тому числі представлені колективні стенди компаній Німеччини та Великобританії, а також павільйон відомої європейської виставки «Віктам», яка відбувається в Голландії раз на три роки — там демонструють обладнання з виробництва кормів для птахівництва і тваринництва. «На цьогорічній виставці, — як зазначив директор компанії «Прем'єр-експо» Олександр Перов, — організатори утричі збільшили площу під павільйони для великогабаритної сільськогосподарської техніки».
Під час візиту Вальтера Каспера, посланця Папи Римського, до Москви Ватикан пішов на поступки Російській православній церкві й пообіцяв не дати дозволу Українській греко-католицькій церкві на створення патріархату в Україні.
Найближчим часом в Україні не буде утворено патріархату для українських греко-католиків, повідомив патріарху Російської православної церкви Алексію ІІ президент Папської ради з питань сприяння християнській єдності кардинал Вальтер Каспер під час свого візиту до Москви. Як передає польська інформагенція ПАП, Каспер розповів, що консультувався з цього питання з папою Іоаном Павлом ІІ та ватиканським секретарем Анжело Содано.
Коментувати тривожні процеси, які сьогодні відбуваються в Криму, не завжди беруться навіть дуже досвідчені київські політики. Комуніст Георгій Крючков, голова парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони, в інтерв'ю «УМ» заявив, що спочатку слід заслухати Службу безпеки України, а потім робити висновки, чому на півострів повертається напруга, притаманна для 1994 року. Незалежні ж експерти характеризують кримські події як затяжну кризу у взаєминах між керівництвом Автономії та керівництвом кримських татар, яка відбувається на тлі майже цілковитої публічної мовчанки офіційного Києва.
Цим намагаються скористатися для власного посилення «донецькі» — не без сприяння місцевої влади в АРК розбудовують їхню Партію мусульман України. А тим часом 50-річчя приєднання АРК до УРСР кримські газети відзначили заголовками на першій шпальті, на кшталт «50 років депортації російського народу Криму» («Кримська правда» від 20 лютого 2004 року), й ці гасла, що звучать знущально в умовах майже всуціль русифікованого півострова, стали загальним лейтмотивом місцевих «святкувань». Кримське керівництво скромно промовчало.
А напруга зростає. Сьогодні, 25 лютого, у Верховній Раді Автономії мають відбутися слухання щодо стану міжнаціональних відносин у Криму. Напередодні про те, що відбувається, ми вирішили поговорити з народним депутатом Рефатом Чубаровим, який є першим заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу.
Головна інтрига, яка тримала в напрузі останні півроку увесь цвіт мистецтва України, розв’язалася 17 лютого. Шевченківський комітет на довгому і виснажливому засіданні визначився із кандидатурами 5 лауреатів, гідних найвищої національної премії імені Тараса Шевченка за 2004 рік. Офіційно імена лауреатів не називають аж до підписання відповідного Указу Президента, кажуть, що за всю iсторiю Шевченківського комітету ще жодного разу не було прецедентів, щоб Президент чи Генсек коригував рішення поважних і авторитетних членів комітету, але традиція «помалкувати» до президентського указу все ж зберігається.
Секретар РНБО України Володимир Радченко переконує, що демарш скандально відомого генерала Кравченка має побутовий характер — мовляв, «викривальник режиму» хотів ще попрацювати в Німеччині, аби заробити на ремонт квартири. Має побутові претензії до Валерія Кравченка і МЗС України, адже колишній радник українського посольства у ФРН не здав службове майно: мобільний телефон та автомобіль.
Високопредставницька міжнародна конференція «Україна в Європі та в світі», що проартикулювала головні стратегічні питання для держави (якою Україна стане завтра і як їй від цього самовберегтися?), запізнилася щонайменше на півтора року. Українці заговорили вже зовсім різними політичними діалектами. Тож навряд чи знайдуть спільну мову за «круглим столом», про потребу якого натякнув у своєму вступному виступі Прем'єр-міністр Віктор Янукович. Це не був той конкретний, реальний дубовий стіл, історичний стіл, за яким вели переговори «Солідарність» з комуністичною польською владою у 80-ті роки, що його пропонував півтора року тому — восени-2002 — президент Польщі Олександр Кваснєвський українській владі та опозиції. Це, швидше, була просто красива фраза, «біжучий рядок» у зачитаному тексті, конкретизувати який Віктор Федорович не захотів навіть для преси, не кажучи вже про учасників конференції, з котрими Прем'єр радо розпрощався відразу після виступу. Про ілюзорність цієї буцімто пропозиції свідчить і найбільший курйоз конференції. Так, зачитуючи текст виступу, половина якого була присвячена критикуванню опозиції, на фразі «ми мали б успіх, якби опозиція не блокувала дії влади», зал відверто засміявся — і Віктор Янукович засміявся разом з усіма. Кумедність ситуації була настільки непоборною, що Прем'єр навіть не пробував удавати з себе актора і дочитував текст, ледве стримуючи сміх.
Сьогодні маленька Естонія відзначає велике національне свято — День незалежності. Відлік естонської самостійності починається не від часу розвалу СРСР, як у більшості пострадянських держав, а з 1918 року, коли вперше було проголошено незалежність Естонської Республіки. Примітно, що, говорячи про «традиційно добрі україно-естонські відносини», Надзвичайний і Повноважний Посол Естонії в Україні Пауль Леттенс пригадав, що перший міждержавний договір було підписано у 1921 році. На жаль, не із самостійною Україною.
Нарешті жителі 110-тисячного Кам’янця-Подільського спокійно зітхнули. Минулої суботи, після триденної перерви, у багатоквартирні будинки трубами потекла вода. Весь цей критичний час дві третини кам’янчан (а це 60 тисяч населення) могли розраховувати лише на привозну живильну вологу, решту ж людей, здебільшого з приватного сектору, виручали артезіанські свердловини та звичайні криниці.
