Півтора року тому «Україна молода» повідомляла про дикий випадок, який стався в аеропорту Херсона. Тоді, нагадаємо, під час огляду багажу в літаку, що прибув із Єгипту, представники ветслужби знайшли 14 великих білих папуг. Їх без необхідних супровідних документів прихопили додому «на сувеніри» пілоти лайнера. Тоді ветеринари, побоюючись, що птахи можуть бути носіями небезпечних інфекцій, над подальшою долею «нелегалів» довго голову не ламали: з благословіння керівництва ветслужби птахів облили бензином і... спалили живцем просто в клітці.

Минулого року в рамках одноденної акції «Запитання до міського голови» донеччани адресували Олександру Лук'янченку трохи більше 400 листів. А ось тепер у спеціальний поштовий ящик, встановлений на площі Леніна, за день вкинули 971 листа.

Проблеми соціального захисту залишаються болючим питанням для мешканців Рівного. Торік, наприклад, до міського виконавчого комітету надійшло майже 5 тисяч звернень громадян, понад чверть з яких — прохання про виплату грошових допомог на придбання медикаментів, продуктів харчування та скарг від багатодітних та малозабезпечених сімей на несвоєчасну виплату соціальних допомог, які надаються з державного бюджету.

Події в цій історії розгорталися майже за детективним сценарієм. Увечері біля Хмельницького залізничного вокзалу до 34-річного таксиста підійшли двоє і попросили завезти їх у село Гута Віньковецького району. Шлях загалом неблизький, та й пізня пора не налаштовували водія пристати на заманливу пропозицію. Втім трохи поторгувавшись, рушили в дорогу.

Пригоди 28-річного мешканця Косова та його на десять років молодшого колеги з розряду «навмисно не придумаєш». Уночі ласі до чужого добра хлопи залізли в оселю 84-річного мешканця гірського села Соколівка і витягли звідти не-багато-не мало 70 пляшок горілки, шоколад та інші солодощі. Запакувавши вкрадене добро в сумки, злодії пішки подалися в сусідній райцентр Верховину (понад 20 кілометрів важкими гірськими дорогами), аби там сплавити алкоголь власникам якоїсь «точки розливу».

Кількість жертв руйнівного землетрусу, який стався у вівторок о 2.30 ночі (4.30 за київським часом) на середземноморському узбережжі Марокко, сягнула 564 осіб, повідомив учора вранці в інтерв’ю державному телеканалу 2М міністр охорони Марокко Мохамед Шейх Біаділла. У лікарнях та військових шпиталях перебувають кілька сотень поранених. Рятувальні роботи ускладнюються як з огляду на повторні поштовхи, так і через погану погоду — зливи при температурі повітря плюс п’ять градусів Цельсія. Хоча король Марокко Мохаммед VI заявив, що бере під особистий контроль рятувально-пошукові роботи, але надалі катастрофічно бракує людей та обладнання. Бербери з сіл, які зазнали найбільших руйнувань, фактично самостійно шукають рідних та друзів, розбираючи завали голими руками. Учора король заявив у столиці країни Рабаті, що особисто відвідає район катастрофи — портове, курортне та рибальське місто Аль-Хосейма і навколишні села, в яких мешкають убогі селяни-бербери. Загалом на охоплених землетрусом теренах мешкають 300—400 тисяч людей.

Складається враження, що подумки наш Президент уже давно на пенсії. Бо на третій термін він справді не збирається, а вчора на прес-конференції заявив, що не планує навіть іти на посаду підсиленого політреформою Прем'єр-міністра. «Йти головою уряду на пiвтора року або менше? — iронiчно запитав Леонід Данилович. — Я вже практично органiзував свiй фонд i пiду спокiйно займатися полiтикою... I буду говорити про всiх те, що я думаю». А своїм майбутнім наступникам (точніше — кандидатам у наступники) Президент побажав «виходити з того, що на популізмі велику політику зробити неможливо». Імені свого наступника майбутній голова якогось фонду не назвав, але сказав, що «більшість» таки висуне єдиного кандидата.

На тлі гучних і скандальних подій, що розгорталися в Україні наприкінці минулого й на початку цього року — ухвалення антинародного бюджету, «ручне» проштовхування конституційної реформи, викривальні заяви генерал-майора Валерія Кравченка — перипетії довкола Національної спілки письменників відійшли в тінь. Проте НСПУ й досі не поставила крапку у справі про переворот, у результаті якого головою Спілки замість Володимира Яворівського несподівано «стала» Наталя Околітенко. Однак цієї суботи конфлікт, схоже, дійде логічного завершення...

Щорічно від діабету та пов'язаних з ним ускладнень у світі помирає чотири мільйони людей. Несприятлива ситуація з цим захворюванням і в нашій країні. За інформацією головного ендокринолога Міністерства охорони здоров'я професора Миколи Тронька, офіційно в Україні зареєстровано мільйон хворих, серед них 123 тисячі страждають від діабету першого типу і є інсулінозалежними. Але й ці цифри, на думку професора, який є директором Інституту ендокринології та обміну речовин імені Валерія Комісаренка, не досить об'єктивно характеризують ситуацію, бо діабетиків не завжди виявляють. Широкомасштабні епідеміологічні дослідження, проведені співробітниками інституту та інших наукових центрів, свідчать, що на кожний зареєстрований випадок цукрового діабету припадає 2—2,5 незареєстрованих.
Виходячи з цього, можна казати, що реально в Україні близько двох мільйонів таких хворих. Причому всі хворі на діабет, які не потребують інсулінових ін'єкцій, з часом стають інсулінозалежними. Чому так? Про це ми вирішили розпитати у Галини Михальчишин, кандидата медичних наук, завідуючої діабетологічним відділенням Київської міської клінічної ендокринологічної лікарні, яка є базою кафедри ендокринології Національного медичного університету.

«Америка програє війну з жиром, а ожиріння вже не можна вважати особистою поразкою окремої особи, бо воно переростає в національну епідемію», б'є на сполох американський часопис «Вашингтон манслі». Та ця новітня цивілізаційна «епідемія» охопила не лише США, а й увесь Захід. Америка лише і в цьому лідирує. Особливе занепокоєння викликають рівні ожиріння серед дітей США та Європи. В Америці ця проблема вже розрослася до розмірів новітньої «американської трагедії».