За часів колишнього Союзу великовагові вантажівки Кременчуцького автомобільного заводу до російських нафтових і газових промислів найміцніше «прив'язував» усемогутній Держплан. Згодом ту «пуповину» було перерізано навіть для традиційної техніки. Не кажучи вже про новинки. Скажімо, ще рік тому автомобілі з установками так званого колтюбінгу, які використовують при бурінні та ремонті свердловин, російські нафтогазовидобувні компанії закуповували у США. Обходилося те, звісно, недешево.

Поки ми з вами, кутаючись у теплі шуби й пуховики, жадібно ловимо кожен промінчик не надто теплого лютневого сонечка й рахуємо дні до приходу весни, на іншому кінці світу завершується найгарячіше свято земної кулі — знаменитий бразильський карнавал. Щороку це феєричне дійство на тиждень вибиває Бразилію з усталеного у «звичайні», тобто «не карнавальні», дні розкладу життя. А у столиці держави й свята, Ріо-де-Жанейро, та одному з найбільших міст країни і другому за значенням центрі карнавалу — Сан-Паулу — правління на цей час переходить від міського голови до вигаданого персонажа — Короля Момо. Пузатого чоловіка, якому дістанеться почесна місія керувати карнавалом, обирають заздалегідь, і офіційним стартом свята вважається той момент, коли мер вручає Королеві Момо ключі від міста. Головний обов'язок свіжоспеченого «короля» — відкривати проходження кожної з учасниць центрального карнавального дійства, конкурсу шкіл самби (одного з найпопулярніших латиноамериканських танців), по так званому Самбадрому. Цей своєрідний подіум являє собою спеціальну бетонну смугу розміром 600 метрів у довжину та 20 у ширину, по обидва боки якої розташовано трибуни для глядачів.

Підгрунтя подорожей Рибкіна: підхоплене в Києві лікується тільки в Лондоні.

У Голлiвуд Вадим Перельман приїхав із Канади, працює там уже 13 рокiв — займався торговою рекламою, самовдосконалювався, вчився, багато читав, вiдкидав десятки пропонованих сценарiїв (давно уже мав свого агента), поки випадково не натрапив на роман сучасного французького письменника Андре Дюбуса «Дiм iз піску і туману», за яким зроблено фiльм. Це його перший художнiй фiльм, і перший випадок в iсторiї Голлiвуду, не враховуючи Андрона Кончаловського, який, власне, i не був iммiгрантом, коли людина iз пострадянського простору ввiрвалась в американську кiношну монополiю зiркою. Дивуєшся: як же вдалося емiгранту, який залишив Київ ще в 1977 році, ввiбрати, зберегти, а тепер і реалiзувати слов'янську ментальнiсть, культуру, естетику, духовнiсть. До слова, Київ Вадим вiдвiдав лише в цьому роцi разом із представниками телекомпанiї Сi-Бi-еС, яка готує про нього передачу і хотіла показати комунальну квартиру, де вiн вирiс.

Повернутися відразу в три минулих століття мають можливiсть наразі черкащани: в обласному художньому музеї відкрито унікальну виставку народної ікони XVII—XIX століть. «У нас зараз представлено 134 ікони. Зібрання є досить цінним, адже це історія нашої української родини — людина народжувалася й помирала з іконою», — розповідає «Україні молодій» заступник директора з наукової роботи Черкаського художнього музею Ніна Клименко.

Позавчора міська влада Севастополя нагородила основних ліквідаторів німецької донної міни LMB. Як повідомляє УНІАН, почесну нагороду дали трьом військовослужбовцям, представникам Військово-морських сил України, котрі, ризикуючи своїм життям, довезли міну до спеціального полігону, де й знешкодили її. За свій подвиг грошову винагороду в розмірі 25 тисяч гривень отримали: командир оперативної групи розмінування капітан Віталій Чепляка, головний корабельний старшина і кранiвник, який піднімав «пекельну машинку», Юрій Шахов, а також старший сержант В'ячеслав Бабчук. Останній мав найбільш напружену місію: він керував вантажівкою, яка перевезла міну з центру міста на полігон. Рятівники Севастополя (адже вибухом могло знести весь Нахімовський район) за рішенням міськадміністрації також отримали вищу нагороду — знак «За заслуги перед містом», а капітан Віталій Чепляка ще й ордер на трикімнатну квартиру в Бахчисараї.

З помітним мінусом у кількості надзвичайних ситуацій пережили ми минулий рік. Загалом їх сталося в країні 313 (позаторік, наприклад, ця цифра сягнула 362). Втішає й те, що людських втрат у цих НП було менше — 388 чоловік (у 2002 році у надзвичайних пригодах загинуло 419 людей). Проте якщо приплюсувати сюди ще й пожежі, цифра залишається вражаючою: їх виникло понад 61 тисячу, i вони забрали життя майже 4 тисяч людей. Такі дані було наведено на розширеному засіданні колегії Міністерства з питань надзвичайних ситуацій за підсумками роботи у 2003 році. Як зазначив міністр з надзвичайних ситуацій Григорій Рева, поєднання функцій рятування і пожежогасіння підвищили результативність рятувальних робіт, і торік міністерству вдалося створити потужну рятувальну систему завдяки об'єднанню зусиль усіх служб. Про це свідчать ті факти, що під час НП торік було врятовано 9 тисяч чоловік та збережено матеріальних цінностей на суму більш як мільярд гривень. Загалом підрозділи пошуку і рятування, пожежні частини, аварійно-рятувальні загони провели 2 тисячі рятувальних операцій, обстежили майже 2 тисячі об'єктів підвищеної небезпеки, внаслідок чого вдалося уникнути багатьох надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

У Печерському районі Києва зруйнують цілу епоху столичного будівництва, втім за таке небережливе ставлення до архітектурної спадщини цього разу скаржитися кияни навряд чи будуть. Під гусениці екскаваторів потраплять старі аварійнонебезпечні «хрущовки». Про це заявив перший заступник начальника Головного управління містобудування, архітектури і дизайну міського середовища Андрій Миргородський, повідомляє УНІАН.

Не минуло й року, як обласний прокурор Григорій Середа «відважився» публічно заявити, що начальник облуправління боротьби з незаконним обігом наркотиків Руслан Пучков насправді є не грозою, а колегою наркобаронів, їхнім «дахом». Аж знову прес-групи обласних управлінь СБУ, міліції та облпрокуратури розповсюдили спільне повідомлення. «Задокументовано діяльність організованої злочинної групи, яка збувала наркотики в Мелітополі, — йдеться у ньому . — Вилучено велику кількість наркотичних засобів, вогнепальної зброї...

П'ятий рік хмельницька міліція опікується Корчунецькою школою-інтернатом для дітей-сиріт та з неблагополучних сімей. Люди в погонах обладнали в навчальному закладі комп'ютерний клас, започаткували уроки правової освіти та рукопашного бою. Жодне свято не обходиться без подарунків щедрих меценатів — одяг, учбове приладдя, солодощі та обов'язковий концерт міліцейського оркестру — завжди знаходять вдячних адресатів. Завдяки шефам школярі отримали в користування справжнісінький КаМАЗ, яким тепер завозять в інтернат паливо та продукти харчування.