Суд над колишнім Прем'єр-міністром України Павлом Лазаренком знову переноситься. Як уже повідомляла «УМ», розгляд справи Павла Івановича, якого американська влада звинувачує у відмиванні щонайменше 114 мільйонів доларів, мав розпочатися 17 лютого, потім пересунувся на 1 березня, далі — на 8-ме, 10-те і тепер уже на 15-те число першого місяця весни. Саме останню дату «закріпив» на досудовому засіданні за участю сторін процесу суддя федерального суду Сан-Франциско Мартін Дженкінс.

На Черкащині, у селі Руська Поляна, що неподалік обласного центру, урочисто закладено перший камінь у будівництво пам'ятника Кобзарю. Вже через рік на його місці, у самому центрі села поруч iз Будинком культури, височітиме постать великого поета. Спорудити пам'ятник у Руській Поляні вирішили не випадково. Адже саме тут мешкає чи не найбільше у всій Черкаській області Шевченків — аж 179. Причому три з них абсолютні тезки великого Кобзаря — Тараси Григоровичі Шевченки. До речі, один iз Тарасів Григоровичів, який нині навчається у 8-му класі місцевої школи, читав на відкритті вірш Шевченка «Мені тринадцятий минало».

Так звана польська обсерваторія на Попі Івані, яка великими зусиллями будувалася протягом 1937—38 років і проіснувала за призначенням лише рік, добре відома в середовищі учених, архітекторів і любителів гірських мандрівок. Декому з них вона врятувала життя. Десятиліття тому за могутніми обсерваторними стінами упродовж трьох діб ховалися від несподіваної — початок же вересня! — заметілі й крижаного вітру троє моїх коломийських знайомих, котрі в пошуках чорниці прочісували Чорногірський хребет. Згодом заручники стихії самі стверджували, що якби не натрапили на кам'яні руїни, живими їх уже ніхто б не побачив. Вони тоді не знали, що гуцули небезпідставно вважають місцевість довкола піпіванівської вершини «зоною» злих духів, де не можна й подумки згадувати про атмосферні опади і смерть, бо відразу накличеш на себе біду.

Хто не мріє навесні після зимових «об'їдань» скинути зайві кілограми і знову перетворитися на стрункого та дзвінкого Аполлона чи Венеру? А де можна це зробити приємно і «не напряжно»? Правильно, у воді. А значить, пора іти в басейн. Як з'ясувалося, комфортно поплавати чи позайматися водною гімнастикою в Києві не така вже й розкіш — цілком по кишені людині з середньостатистичним столичним заробітком. Приміром, один сеанс водних процедур обійдеться в 6—14 гривень. От тільки куди краще піти...

Зі своїм болем кожен бореться на самоті. Коли болить, світ зменшується до розмірів тієї ділянки, яка мучить. А решта життєвих проблем стають малозначущими дрібницями.
Але медики кажуть, біль — універсальний захисник людини. Якби його не було, то ми тихо гинули б від різноманітних захворювань, не звертаючись по допомогу до лікаря. Саме біль не дає сидіти на місці, а змушує кидати все і негайно рятувати своє життя. «Коли людина народжується без відчуття болю, такий випадок трапляється один раз на мільйон населення, вона не доживає і до двадцяти років. Тому що в неї щось не так, а вона не знає, що і де, й не звертається по допомогу, не відчуває, приміром, навіть апендицит і може померти від нього», — розповідає Микола Сапон, старший науковий співробітник Клініки відновної нейрохірургії Інституту нейрохірургії АМН України імені Ромоданова. Сам Микола Анатолійович має справу з іншими людьми — тими, яким страшенно болить, яким не допомагають навіть найпотужніші знеболювачі.

Міністерство фінансів вбачає прямий зв'язок між пенсійною і податковою реформами. І справа зовсім не в тому, що державні фінансисти підозрюють людей похилого віку в значних тіньових доходах і ухиленні від оподаткування. Йдеться якраз про осіб цілком працездатного віку, яким далеко до пенсії. Тобто про осіб, яких треба загітувати «детінізувати» свої доходи. Насамперед зарплату. Міністерство попереджає: якщо в умовах дії 13-відсоткової ставки податку на доходи громадянин отримуватиме й надалі зарплату в конверті, то це означає, що він годуватиме «тіньовиків», а сам залишиться без достойних соціальних гарантій. Ясна річ, людей, які живуть на зарплату, багато, «тіньовиків» набагато менше. Думки про майбутню пенсію частіше непокоять перших. Та й доступитися до них простіше.

Поки обласні керманичі Луганщини заганяли міськводоканали у свіжостворене монопольне об'єднання «Луганськвода», ДП «Луганський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» проводив перевірку водопостачальних підприємств на відповідність їхньої продукції держстандартам. Висновок, принаймні для споживачів, невтішний: у 2003 році 24 з 30 водоканалів стандартів не дотримувалися. Мало того, співробітники центру з сумом констатували, що в останні роки спостерігається погіршення якості питної води в кранах луганців і мешканців області.

Ми вже писали про те, які пристрасті вирують в обласному центрі у зв'язку з намірами міської влади впровадити кардинально змінену нову маршрутну мережу для автобусів. Щоправда, нині вони до пори до часу вгамувалися. Не в останню чергу завдяки заяві міського голови Івана Куліченка про неприпустимість впровадження нової маршрутної мережі з такою кількістю зауважень від мешканців міста.

Тувалу — маленька острівна держава, що загубилася в південних водах Тихого океану між Гаваями та Австралією.Сумарна площа дев'яти атолів, з яких складається Тувалу, — 26 тисяч квадратних кілометрів, що дорівнює нашій Вінницькій області. Серед найменших держав світу Тувалу посідає четверте місце — після Ватикану, Монако і Науру, також острівної країни в Океанії. Навряд чи хтось знав би про існування держави-ліліпута, якби не дві обставини: по-перше, Тувалу загрожує цілковите зникнення з географічної карти, а по-друге, не підозрюючи, ми згадуємо про Тувалу щоразу, використовуючи інтернет-домен tv, що донедавна був власністю цієї держави на кшталт українського ua.

Раз на чотири роки найбільші міста нашої планети за право стати господарем чергових Олімпійських ігор ведуть не менш затяту боротьбу, ніж потім спортсмени за олімпійські нагороди на спортивних аренах міста-переможця. Як відомо, цьогорічні Олімпійські ігри пройдуть з 13 по 29 серпня в Афінах — столиці країни, яка подарувала світу олімпійські змагання. Афіни мали сім років на підготовку до ігор, але на початок березня, тобто за 160 з лишком днів до великої події, Олімпійський стадіон та плавальний басейн залишалися без даху, марафонська траса — невимощеною, будівництво олімпійського містечка для учасників ігор — незакінченим. За п'ять місяців до церемонії відкриття ігор Афіни скидаються на великий будівельний майданчик, на якому головним господарем є хаос, зазначає агенція «Ассошіейтед Пресс». І жартує, що лише Зевс може тут чимось зарадити.