Таких грандіозних масштабів і форм, яких набуває процес політичного тиску з боку влади на представників опозиції та її симпатиків, Україна за 12 років незалежності ще не знала. «Хто не з нами, той проти нас, а тих, хто проти нас, треба або зламати, або знищити» - ось вона, жорстка й безкомпромісна філософія режиму та його прислужників. І всі ми тією чи іншою мірою стаємо заручниками цієї цинічної філософії. А якщо ви маєте бізнес, водночас не приховуєте своїх політичних симпатій до опозиції і маєте сміливість балотуватись на виборні посади, то рано чи пізно перед вами постане проблема вибору: або продаєте душу, або втрачаєте спокій, бізнес, а може, і свободу. Всі ці грубі й цинічні реалії української дійсності на собі відчув сьогоднішній наш співрозмовник, ще донедавна законно обраний міський голова Мукачева, що на Закарпатті, Василь Петьовка, прихильник «Нашої України», якого силою усунули від міського керма, прикриваючись відповідним указом Президента, закарпатські пани-есдеки. Але Петьовка не впав духом і не зламався - він не збирається зникати з крайового політичного олімпу.

Прасування — заняття дуже нудне й нецікаве. Принаймні саме так чомусь вважає більшість людей, яким доводиться щоранку відпрасовувати «стрілки» на штанях або чоловікові сорочки, котрі, кляті, так легко мнуться і так важко прасуються... Але завдяки винаходу валлійського оригінала Джейсона Карра з практикою тяжких зітхань у процесі нагрівання праски покінчено: відтепер щонайменше кілька категорій «прасувальників» — самотні парубки та жіночки бальзаківського віку — беруть її в руки з великим задоволенням. Річ у тiм, що фірма Reveal All, власником якої є містер Карр, з його легкої руки випустила у продаж унікальні прасувальні дошки. На поверхню цього «станка» для прасування нанесено зображення популярних топ-моделей (і не лише жінок, а й чоловіків — аби задовольнити інтереси як сильної, так і слабкої статі). Дівчата розляглися на дошках у бікіні, а хлопці — у плавках або навіть штанях. А особливість винаходу полягає в тому, що під впливом високої температури зображення одягу... зникає, і модель залишається в костюмі Єви (Адама).

Недовго Девід Бекхем сумував з приводу того, що не потрапив до рейтингу найбагатших людей Великої Британії. По-перше, грошей у нього й без того чимало, а по-друге, є такі переліки, у яких прізвище футбольного красунчика завжди фігуруватиме на перших місцях: скажімо, рейтинг найсексуальніших чоловіків світу, найпопулярніших серед дівочої аудиторії спортсменів тощо. А днями чоловік «спайсинки» Вікторії переміг у ще одній «номінації»: згідно з опитуванням модного американського видання Vanity Fair, Бекхем набрав абсолютну більшість голосів у боротьбі за звання найелегантнішого хлопця на планеті

Як не прикро, особливо для шанувальників епічної кінотрилогії «Володар перснів», але зйомки фільму за «прологом» до цієї історії, романом Джона Рональда Руела Толкієна «Хобіт», поки що відкладаються. «Оскароносний» режисер Пітер Джексон, який планував розпочати роботу на цією стрічкою вже наступного року, оголосив, що «Хобіта» зніматимуть тільки тоді, коли буде розв'язано суперечку між двома кінокомпаніями, котрі до цього причетні.

У світі є чимало людей, які не проти нажитися на простоті ближніх. Та не всім вдається. Скажімо, днями стало відомо про зрив «спецоперації» у виконанні такої собі Регіни Пайк з американського штату Джорджія, котра прагнула перевершити героя відомої в нас п'єси Карпенка-Карого «Сто тисяч» рівно у десять разів. Ця 35-річна панянка намагалася розплатитися в одному із супермаркетів містечка Ковінгтон, що за 30 км від Атланти, банкнотою в 1 мільйон (!) доларів.

— Чуєш, у тебе волосся виглядає так, наче це перука.
— Так це і є перука.
— Це ж требе! Чудова штука, виглядає так, наче справжнє волосся!

Історія, пережита цією людиною, настільки неймовірна, що в неї навіть важко повірити. 18 років тому Віталій Грабовенко, поранений в Афганістані радянський солдат, носив у своєму тілі не помічену медиками гранату на бойовому взводі. Це тривало аж 13 днів! Від будь-якого невдалого руху або чхання страшна «квартирантка» могла вибухнути, вбиваючи та калічачи всіх у радіусі кількох метрів. Одужуючи після видалення інших осколків, Віталій спочатку «носив» її по госпіталю в Душанбе без усяких застережень. І навіть пробував грати в настільний теніс...

Борис Клименко — відомий київський журналіст, який працює на іспанське інформагентство «ЕФЕ», «Радіо Франс Інтернасіональ», друкувався у польській «Газеті Виборчій» та інших ЗМІ. Днями видавництво «Толока» видало збірник наукових і науково-публіцистичних статей Бориса Клименка-літературознавця «Дефрагментація диска», не всі знають, що за фахом він — теоретик літератури. Після закінчення аспірантури Iнституту літератури пан Борис відійшов від літературознавства, наприкінці 80-х — на початку 90-х у країні було багато цікавих подій в політиці, а коли повернувся, то з'ясувалося, що вже немає колишнього рівня наукових дискусій, змазалося поняття наукової термінології, немає великих учителів. «Останні кілька років я розмірковую про суверенітет уяви як складову суверенітету свідомості, — каже Борис. — І всі 10 статтей у цій книзі спрямовані на боротьбу зі стереотипами наукової свідомості».

У Вінниці вступив у заключну фазу конкурс на найкращий проект пам'ятника Тарасу Шевченку, оголошений з ініціативи міської влади. 9 березня, якраз у 190-ту річницю від дня народження поета, у приміщенні управління архітектури та містобудування відкрилась виставка конкурсних проектів. Дванадцять скульптурних робіт у діапазоні від стриманого академічного стилю до експресивно-звихреного романтичного поки що представлені анонімно — імена авторів будуть оприлюднені в кінці місяця після остаточного підбиття підсумків. Утім більшості місцевого мистецького бомонду така таємничість нагадувала секрет Полішинеля, бо ще до оголошення конкурсу в місті знали, хто готується брати в ньому участь, а індивідуальні манери скульпторів тим паче не становили секрету.

В аварійно-рятувальному загоні МінНС на Вінниччині — знову надзвичайна подія. І знову з летальним кінцем...
Нагадаємо, що наприкінці минулої зими тут помер від гострого запалення легенів солдат строкової служби, який устиг прослужити всього кілька місяців. Хлопця із запізненням доставили до Військово-медичного центру ВПС України, який обслуговує військові формування гарнізону, і лікарі-реаніматологи не зуміли його «витягнути» («УМ» детально писала про цей випадок).