У пам'яті українців, які належать до родини народів древньої досередземноморської античної культури, зберігаються імена і образи великих синів і дочок ще задовго до Київської Русі. Деякі вже стали легендарними і навіть міфічними. Їх глибоко шанують, і на прикладі їх служіння своєму народу виховувалися численні покоління. Проте хто спроможеться назвати будь-який народ, який так глибоко, до святості, шанував і навіть обожнював реальну людину? Нею став Тарас Шевченко. Хто спроможеться назвати когось іншого? Образ Шевченка ще з часів кріпацтва був у кожній хаті України поряд з іконами біблійних святих. І всі вони були не куплені, а створені самими господарями українських осель. Мальовані, різьблені, вишиті чи гаптовані, на власноруч тканому полотні. А поряд з образами — наша національна Біблія — «Кобзар». Тарасові твори, як молитву, знали напам'ять, бо читали уголос усією родиною.

Ми їхали в гості до фермера і говорили про землю. Не з політичного погляду — як про вічну годувальницю чи найбільше національне багатство, джерело застави та отримання надприбутків чи підставу для конфліктів, що можуть переростати у великі й маленькі революції, а з прагматичного — як про товар, яким наші чорноземи можуть стати з 1 січня 2005 року. А можуть і не стати, бо минулого четверга Верховна Рада 299 голосами «за» підтримала у першому читаннi законопроект Катерини Ващук про продовження мораторію до 1 січня 2010.

У Криму минулого тижня почалася посівна. Як повідомив Сергій Пелагенко, міністр аграрної політики АРК, сіяти почали у двох господарствах — Чорноморському та Радянському, що на південному узбережжі Криму. За словами міністра, незважаючи на запізнілість строків через несприятливі погодні умови, загальний прогноз сільськогосподарського року залишається позитивним. Він переконаний, що селяни достатньо забезпечені добривами: із 28 тисяч тонн аміачної селітри, що їх потребують кримчани, придбано 24 тисячі. Окрім того, до березня у садівничо-виноградних господарствах півострова провели обрізку близько 20 відсотків садів та 43 відсотків виноградників.

Для Андрія Волинця, 24-річного сина народного депутата, голови Незалежної профспілки гірників України Михайла Волинця, тісне «знайомство» з представниками правоохоронних органів запам’ятається надовго. За словами хлопця, у неділю серед білого дня його «зняли» з автобусної зупинки на Харківському масиві (де він мешкає) озброєні бойовики, одягнуті в форму працівників спецпідрозділів міліції. «Андрія скрутили й кинули на підлогу авто, — розповідає Михайло Волинець, — але він устиг побачити своїх кривдників — чорний спецодяг, «берци». А потім його сильно вдарили по голові ззаду, і Андрій втратив свідомість». Як пояснив «УМ» батько постраждалого, знущалися над хлопцем близько шести годин — одягли на голову поліетиленовий пакет, зав’язали очі, постійно били, погрожували, заливали до рота горілку і кричали: «За наркотики згниєш у тюрмі!». А потім, повозивши невідомими місцями, залишили у якомусь під’їзді житлового будинку на Оболоні, при цьому не забули з мобільного забрати телефонну картку та 40 гривень. Зараз хлопець у важкому стані перебуває в столичному інституті нейрохірургії — у нього струс мозку, численні травми. Лікарі побоюються, що унаслідок побоїв стався крововилив, — доведеться робити пункцію.

На Приельбруссі десятий день не подають про себе вістку українські альпіністи. Позавчора для участі в пошуково-рятувальних роботах вилетів народний депутат Юрій Костенко. Він відкинув усі нагальні справи й приєднався до 40 українських альпіністів, котрі намагаються знайти зниклих безвісти Миколу Горюнова, Сашка Ростольного, Максима Польського та Юрія Стрельникова. «У цій групі є два моїх товариші, з якими ми робили сходження. Серед них Юрій Стрельников, який не дійшов кількасот метрів до вершини Евересту, бо помирав його колега-альпініст, якого він виніс на собі — такого у світовій практиці не було, — розповів перед від'їздом Юрій Костенко. — Боляче було чути звістку, що їх група зникла. Ми все зробимо, щоб їх знайти, і дай Боже, щоб вони лишилися живими».

У неділю, 7 березня, в Ірак відбув тимчасовий повірений у ранзі Надзвичайного і Повноважного Посла Анатолій Олійник, повідомив учора речник МЗС України Маркіян Лубківський. Через відсутність у поствоєнному Іраку відповідного органу влади вірчих грамот дипломат не вручатиме.

«Чудовий» подарунок у святковий день зробили львівські водії двох маршруток своїм випадковим пасажирам: через те, що один з водiїв не впорався з керуванням, бусики, які рухалися назустріч, «поцілувалися». Як пояснили «УМ» в Управлінні з питань надзвичайних ситуацій у Львові, аварія сталася у Шевченківському районі, на маршруті №13 (Сихов-Брюховичі), постраждало 13 пасажирів.

Прес-служба МЗС України учора підтвердила, що в недільній пожежі у Москві загинуло четверо та постраждало двоє українських громадян. Вогонь спалахнув у західному адміністративному окрузі російської столиці, на новобудові за адресою: вул. Академіка Анохіна, 4.

На недільних парламентських виборах у Греції консерватори з «Нової демократії» набрали 45,4 відсотка голосів виборців і перемогли правлячу Соціалістичну партію ПАСОК прем'єр-міністра Жоржа Папандреу, яка отримала підтримку 40,6 відсотка голосів виборців. Третє місце з 5,9 відсотками голосів посіла Грецька комуністична партія. Такі офіційні результати виборів подало МЗС Греції. Грецьке виборче законодавство побудоване таким чином, що партія-переможиця здобуває переваги над переможеною при розподілі кількості парламентських мандатів, завдяки чому «Нова демократія» здобула абсолютну більшість місць (170 із 300) у Вулі — однопалатному парламенті Греції. Таким чином, грецькі консерватори на чолі з Костасом Караманлісом після більш ніж 20 років перебування в опозиції знову повертаються до влади.

Несприятлива ситуація зі станом свободи слова в Україні постійно знаходить своє відображення у відгуках міжнародної спільноти. Днями Міжнародна федерація журналістів розповсюдила заяву, в якій висловила глибоке занепокоєння справами загибелі журналістів, у розслідуваннях яких до цього часу не розставлено крапок: це, зокрема, убивство редактора «Української правди» Георгія Гонгадзе, головного редактора газети «Собор» Володимира Єфремова, котрий загинув влітку в ДТП, перед тим як мав дати свідчення у справі Лазаренка, дивна смерть репортера «Кур'єра» Володимира Караченцева, якого знайшли повішеним на ручці холодильника тощо.