Сьогодні в день першої річниці початку війни в Іраку, в більшості країн світу у рамках Всесвітнього маршу миру пройдуть антивоєнні акції. В Україні за організацією такого дійства взялася Компартія, закликавши збиратися на майдані Незалежності у Києві.
Сьогодні виповнюється рік від початку американсько-британської інтервенції до Іраку. За цей час так і не з'явилося однозначної відповіді, наскільки виправданою була ця війна, що почата і триває без санкції ООН. Єдиним незаперечним досягненням антиіракської коаліції стало повалення режиму Саддама Хусейна та арешт самого диктатора. Певним успіхом можна вважати недавнє прийняття тимчасової Конституції, в якій, хай і дуже невиразно, але все ж накреслено шляхи подальшого руху країни у бік демократизації. За рік, що минув, ще більше зросли сумніви стосовно легітимності війни, оскільки в Іраку не виявлено зброї масового знищення, американсько-британські твердження про наявність якої і стали головним приводом для інтервенції. Натомість усе чіткіше вимальовується справжній привід війни — іракська нафта. Більшість контрактів на відбудову Іраку, модернізацію його інфраструктури та постачання необхідних матеріалів та обладнання Пентагон призначає американським та британським фірмам. Участь інших країн є, скоріше, символічною.

«Європейський Союз із великим сумом відзначає»... Так зазвичай починаються некрологи. Однак ніхто з керівництва ЄС, на щастя, не помер. А підписану живим-здоровим президентом Євросоюзу Романо Проді декларацію, яка розпочинається вищенаведеним рядком, можна назвати некрологом хіба що українській демократії. Бо відзначається в цьому документі, «що кілька нещодавніх подій подають негативні сигнали в контексті демократичних стандартів та підготовки до президентських виборів в Україні 31 жовтня». Як сказано у повному перекладі звернення, котрий розміщений на українському сайті Бі-Бі-Сі, «ЄС висловлює жаль з приводу того, що низка заходів, вжитих нещодавно, справила негативний вплив на незалежні засоби масової інформації у період підготовки до президентських виборів у жовтні — тоді, коли інформація із різноманітних джерел, незалежність та розмаїтість ЗМІ як ніколи важливі для українського народу, який робить свій демократичний вибір».

«Чому я став актором? — перепитав Жерар Депардьє. — Бо ця професія дозволяє залишатися в душі дитиною. І всі фільми я роблю для дітей». Ці й інші зізнання відомий французька зірка робила не десь на Єлисейських полях у Парижі, а в самому серці української столиці, в кінотеатрі «Україна». Вчорашня поява актора стала можливою завдяки турботам першої леді України Людмили Кучми, яка спільно зі своєю подругою, главою міністерства у справах сім'ї, дітей та молоді Валентиною Довженко зорганізувала акцію «Митці Франції — дітям України».

Верховна Рада мчить до пікової точки реформування політичної системи просто-таки семимильними кроками — позавчора на вечірньому засіданні парламентарії ухвалили в першому читанні й одразу ж у цілому закон про вибори Президента України, який був однією з передумов остаточного ухвалення змін до Конституції. Причому зелений рядок (той, що «за») на парламентському табло блимав досить солідним числом: закон підтримали аж 400 депутатів.

Напередодні голосування, як зазначає Лабораторія законодавчих ініціатив, конституційна комісія ВР внесла на розгляд народних депутатів новий, узгоджений варіант законопроекту. Судячи з усього, «комісіянти» працювали в поті чола, адже проектів, з яких треба було зліпити один, було, як кажуть у народі, «вагон плюс маленький возик». Під компромісним варіантом, основою для якого стали законопроекти «наших українців» Миколи Катеринчука і Юрія Ключковського та соціаліста Миколи Рудьковського, окрім цих трьох, поставили підписи координатор парламентської більшості Степан Гавриш, постійний представник Президента у ВР Олександр Задорожній, лідер Соцпартії Олександр Мороз та комуніст Григорій Пономаренко.

Своєрідний «пакт про ненапад» між двома керівниками вітчизняного футболу першим порушив президент ПФЛ Равіль Сафіуллін, який дав інтерв'ю тижневику «Дзеркало тижня», видавши на-гора компромат на керівника ФФУ Григорія Суркіса. Розголосу, і не лише у світі спорту, публікація набула величезного. Перш за все, тому що один народний депутат звинуватив іншого у фінансових зловживаннях, при тому що обидва — колеги по парламентській більшості.

Зіркова хвороба, як відомо, до медицини особливого вiдношення не має. Фахівців, що рятують зарозумілих артистів від цієї недуги, на медичних факультетах не вчать, а от рецепт зцілення тих, хто вже й землі під ногами не відчуває, існує. Варто такого персонажа хоча б на тиждень приставити до Андрія Кузьменка — і від його зірковості та пихи не залишиться й сліду.

Незабаром наші й без того переобтяжені роботою суди (на традиційно задовгі розгляди справ українськими правоохоронцями нарікають не лише самі підсудні, а й навіть міжнародні інституції) матимуть набагато більше клопоту. Це «набагато» дорівнює кількості барів, ресторанів, клубів, теле- і радіокомпаній, поїздів, маршруток, які вмикають радіо або ж фонограми й за використання цієї музики платити не збираються. Таких, як неважко здогадатися, 99 зі 100. Не виключено, що зовсім скоро власників цих розважальних закладів люб'язно запросять до суду.

Минулої суботи публіка нью-йоркської «Метрополітен Опера» стоячи влаштувала 15-хвилинну овацію славетному італійському тенору Лучано Паваротті, повідомила агенція «Франс Пресс». Упродовж цього часу 68-річний оперний співак 11 разів з'являвся на сцені та дякував шанувальникам поклонами. У приміщенні Опери висів великий плакат із написом WE LOVE YOU LUCIANO («Ми любимо тебе, Лучано»), в якому буква «О» у слові LOVE була виписана у формі серця. Славетний тенор дебютував у «Метрополітен» 23 листопада 1968 року в опері «Богема» і після того ще 379 разів виступав на сцені цієї однієї з найвідоміших Опер світу у 20 різних оперних ролях. Найбільше (61 раз) у ролі Маріо Каварадоссі, героя опери «Тоска».

На початку цього тижня американська поп-зірка Уїтні Х'юстон добровільно розпочала у шпиталі курс лікування від наркотичної залежності, повідомила агенція «Рейтер» з посиланням на речницю співачки Ненсі Сельтцер. Про місце знаходження шпиталю та про те, як довго буде перебувати в ньому поп-зірка, не повідомляється.

Для фанів чи не найуспішнішої дівчачої групи за всю історію шоу-бізнесу є дві новини: добра й погана. Добра полягає в тому, що «Спайс гьорлз», котрі розпалися майже так само швидко, як злетіли на музичний олімп, можуть знову об'єднатись. А погана — судячи з усього, нічого в них не вийде. Річ у тім, що п'ятеро «перчених» дівчат не дуже-то й прагнуть відроджувати групу, адже в кожної з них своя кар'єра і свій стиль життя, часом дуже далекий від того, який вони провадили у часи «Спайс гьорлз». Та навіть незважаючи на це, четверо «спайсинок» таки погодилися на пропозицію продюсерів знову заспівати разом у рамках промо-кампанії збірки найкращих хітів групи. Ще б не погодитись, адже за кілька виступів і фотосесій Вікторія Адамс-Бекхем, Мелані Бі, Емма Бантон, Джері Холлівел та Мелані Сі мають отримати по 10 мільйонів фунтів!