Заснування Українського наукового інституту Гарвардського університету було по-своєму унікальним. Ідея виникла ще в 50-ті роки, коли студенти-українці з різних університетів у різних кінцях Америки висловили незадоволення викладанням історії України, яка подавалася або з російсько-імперських, або з прорадянських позицій. Реалізацією задуму створити кафедру українознавства ініціатори зайнялися всерйоз, буквально пішовши з простягнутою рукою по всій тамтешній діаспорі. На шляхетну справу жертвували хто скільки міг, аж поки не набралася необхідна сума, щоб заснувати спершу одну кафедру, а згодом ще дві, які й склали інститут, уфундований у статут Гарварду. Це означає, що він існуватиме стільки часу, скільки й сам університет!

Я вже давно майже не дивлюсь телевізор. Бо тамтешнє життя мене не стосується. І я до нього відношення не маю. Воно лисниться щоками, котить округлі, наче більярдні кулі, кістяні слова про бюджет і валовий продукт, про зростання і наростання, придихає в рекламних павзах і верещить «пєснями», а навкруги — так мені здається — мертвіє повітря.
Плюшева опозиція, вишикувавшись клином, на вістрі якого — кулаки і золоті «гайки» найбойовитіших олігархів, врізається в «свиню» парламентської більшості, теж з відчайдухами-олігархами на чолі. І від того зудару змінюються не контури майбуття, а хіба бездоганний обрис «версачевських» піджаків. Ну, може, ще лінія черги до буфету ВР.

Вибороти путівку в перший дивізіон, судячи з рахунків, з якими команда України обігрувала суперників на турнірі п'яти збірних гравців віком до 18 років в угорському місті Дебрецен, для підопічних Івана Правилова виявилося легким завданням. Змагання Д-2 в групі А українські юнаки закінчували матчами з Голландією та Угорщиною, і навіть господарі не створили для «синьо-жовтих» якихось суттєвих проблем. В передостанньому турі наші переграли голландських опонентів — 11:1 (4:0, 2:1, 5:0; шайби: Найда — 3, Єгоров і Кривда — по 2, Благий, Романенко, Борисенко, Войцеховський).

Позавчора закінчився 82-матчевий марафон під назвою регулярний чемпіонат Національної хокейної ліги. Маємо те, що маємо, — команди розрахувалися на першу-п'ятнадцяту в підсумкових турнірних таблицях найсильнішої першості планети. Серед очевидних фіаско — повний крах «клубу мільйонерів» «Нью-Йорк рейнджерс», прогнозований, утім, ще з середини сезону. Цікаві «обломи» — місця команд-«попелюшок» минулого сезону, котрі цього разу не зможуть позмагатися за Кубок Стенлі («Анахайм» тощо).

І після третього етапу «королівських перегонів», який відбувся у Бахрейні минулого уїк-енду, не позаздриш оглядачам «Формули-1». Адже основні події на трасі вкладаються здебільшого у кілька знайомих слів — Міхаель Шумахер та «Феррарі». У німця після трьох етапів максимум очок — 30, а у його партнера по італійській «стайні», бразильця Рубенса Баррікелло, — другий результат.

Багато років ніхто не міг поставити під сумнів беззаперечне лідерство в Україні харківського «Локомотива» (серед чоловіків) та одеської «Дженестри» (серед жінок). А тим часом на стабільно високий рівень вийшли «юридичні» земляки «залізничників» та правонаступниці відомої ще з союзних часів запорізької «Орбіти» — студентки ЗДІА.

Нещодавно Верховна Рада України прийняла Постанову про Державну програму розвитку інноваційних напрямів індустрії моди до 2010 року (у сфері перукарського мистецтва та декоративної косметики). Така програма забезпечить конкурентоздатність нашої країни на світовому ринку фешн-бізнесу, розвиток інноваційних напрямів індустрії моди, підготовку національних кадрів на рівні світових вимог, вважає народний депутат України, заступник голови Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України Михайло Поплавський.

Екватор перебування на посаді міського голови Львова Любомира Буняка видався надзвичайно спекотним. Опоненти постійно підливають олії у вогонь, нагадуючи мерові його виборчу програму, в якій кандидат Буняк брався вирішити дуже болючу для львів'ян проблему водопостачання саме до середини свого мерського терміну. І хоча два роки тому повірити у цілодобову подачу води у Львові міг тільки невиправний оптиміст, але сьогодні міському голові можна закинути й це. А тут ще й підвищення цін на воду, яке запропонував міськвиконком і проти якого виступають депутати міськради та місцеві профспілки. З цієї теми й почалася наша розмова з Любомиром Буняком.

«Мікрорайон» Києва Козин (а фактично — заміська територія) не є надто відомим. Проте територія Козинської селищної ради стала не тільки місцем елітної забудови, а й місцем відпочинку городян. Але віднедавна декому забракло місця, і заказник «Козинський», що розташований на цій території, став привабливою можливістю розширення зони забудови і, напевне, способом особистого збагачення. Тож нині там засипають русла річок, що є місцем нерестилища дніпровських риб, захоплюють землі, знищують як ландшафт, так і представникiв флори та фауни, які входять до Червоної книги України.

Чим відрізняється Печерський суд від інших місцевих судів столиці? Та тим, що саме у ньому слухаються справи, сторонами яких (за місцем реєстрації) як позивачами, так і відповідачами, виступає найбільша кількість відомих у нашій країні постатей. Тут можна зустріти і «можновладців», і просто «небідних» громадян — жителів нашого міста. Відповідно і рішення Печерського районного суду столиці виносяться також частенько «з урахуванням фактору сторін», тобто не за законом, а «по правді життя». Яскравим прикладом цьому є позов Віктора Семеновича Береговенка, працівника заводу «Арсенал» з 50-літнім стажем, iз Київрадою (в особі Київзему).