До кінця квітня постраждалі від вибуху на Чорнобильській АЕС діти зможуть безкоштовно відвідувати музеї Києва. Загалом же заходи, присвячені 18-й річниці чорнобильської трагедії, розпочнуться у Києві за три дні до чорного для України числа. 23 квітня о 13-й годині київська влада обіцяє влаштувати для дітей, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, екскурсію на теплоході по Дніпру. 25-го дітям-чорнобильцям дозволять безкоштовно (за посвідченням) подивитися на звірят київського зоопарку. Цього ж дня на центральній вулиці столиці — Хрещатику — пройде показова виставка пожежної та аварійно-рятувальної техніки від столичних управлінь Міністерства внутрішніх справ та Міністерства з питань надзвичайних ситуацій.

На кладовищі «Нове», що розташоване в районі селища Молодіжне у Рівному, нікого не здивуєш штучними вінками з понадрізуваними квітами чи підстриженою хвоєю, що даниною пам'яті лягають до могил. Усі розуміють — інакше не можна, бо місце останнього притулку рівнян перетворилося для певного прошарку місцевого населення на бізнесове поле. Вінки, квіти, висаджена розсада, металеві огорожі — все викрадають і реалізовують. Та найприкріше те, що ані кладовищенська охорона у вигляді єдиного сторожа, ані міліція нічого вдіяти не можуть.

У часи не надто далекі на запитання «Ким ти хочеш бути?» майже кожна дитина відповідала: «Космонавтом!». Втілювати такі бажання можна і зараз. І для цього не потрібно мати спеціальну освіту та міцне здоров'я — можна обійтись папером і фарбою. Таку можливість уже вкотре мали українські школярі завдяки громадському об'єднанню «Сузір'я», з подачі якого проводився гуманітарний конкурс «Космічні фантазії». Змагатися довелося в два етапи: спочатку на рівні районних, міських та обласних округів, а потім переможця визначали у столиці. А вибирати й справді було важко — лише до фіналу потрапило понад 600 творчих робіт дітей.

Трагедія сталася в одному з сіл (в інтересах потерпілої дитини працівники міліції відмовляються назвати населений пункт) Бучацького району Тернопільської області. Його жителька звернулася до райвідділу міліції із заявою про згвалтування її трирічного сина. Наругу над маленьким хлопчиком вчинив 19-річний сусід, у мозку якого сексуальне збоченство затьмарило елементарні почуття людяності.

«Банда Суткевича» — так за іменем організатора під час слідства та суду правоохоронці називали одну з найнебезпечніших кримінальних груп, яка діяла на Вінниччині в останнi роки. Злочинна структура була побудована за класичною «клітинною» схемою підпілля — мала два підрозділи, члени яких між собою знайомими не були. Об'єднувалися тільки ватажком і мозковим центром — 43-річним вінничанином Володимиром Суткевичем. Сам раніше не судимий, він зібрав молодиків, що встигли один-два рази побувати в місцях позбавлення волі, дістав для них вогнепальну і холодну зброю.

То там, то тут в місті темної пори нападали на самотніх перехожих — їх били і забирали все, що можна було забрати. Як виявилось, кілька десятків таких злочинів здійснили не якісь урки чи представники навколокримінального світу, а дев'ятеро 15—16-річних хлопців, учнів тернопільських шкіл, училищ та одного з коледжів, причому сім'ї більшості з них аж ніяк не можна назвати неблагополучними.

Про цю східну мусульманську країну, про її багату культуру та унікальне мистецтво ми знаємо небагато. Посольство Ісламської Республіки Іран в Україні, Міністерство культури і мистецтв України та міжнародна агенція «Україна -арт» дають можливість кожному з нас збагатити своє уявлення про персів та їх культурну спадщину — з 21 квітня по 22 травня у Києві, Львові, Харкові та Сімферополі пройдуть іранські Дні культури. Урочистості з цієї нагоди заплановані на середу: в Будинку кіно Дні Ірану відкриє історико-філософська картина «Свята Марія». «Мета проведення спільних культурних і мистецьких акцій між різними країнами — це відмежування від війн і насилля, — каже міністр культури Ірану Ахмад Масджед-Джамеї. — І для мене є великою радістю стати свідком проведення першого тижня культури Ісламської Республіки Іран в Україні».

В українському прокаті «Страсті Христові» стартували 8 квітня. Через незначну кількість копій — усього-навсього 10 — цей старт став хоч і помітним, але не масовим. І насамперед тому, що оптимістично-показові прецеденти, коли українські прем'єри тих чи інших фільмів у часі збігалися зі світовими, вже були. «Ми почали зі Львова, Києва та Одеси, — каже директор з прокату ТОВ «Альфа» (фірма-дистриб'ютор) Андрій Мішенькін. — У кожному з кінотеатрів «Страсті Христові» йтимуть протягом трьох тижнів, потім ми плануємо презентувати картину в Дніпропетровську, Харкові та Донецьку. Гадаю, в українському прокаті «Страсті Христові» будуть аж до осені. Не виключено також, що ті кінотеатри, де стрічка вже йшла, забажають узяти її до свого репертуару ще раз».

Вічна тема є водночас і дуже важкою для кіноосмислення, тому за всю історію сінематографа не так і багато режисерів наважувалися звернутися до неї.
Авторами першої стрічки, як зазначає у «Столичних новостях» Сашко Долівець, були француз Леар і священик брат Базиль, які у 1897 році створили фільм для благочинного показу в притулках для знедолених. Пізніше стрічка захопила значно ширшу публіку і мала величезний ефект. Вона теж називалася «Страсті Христові». Наступного року за постановку взялися американці — 20 сцен із життя Христа були показані в Нью-Йорку і супроводжувалися грою «живого» оркестру. Наступником був француз Фердинанд Зекка, який поставив ілюстративний фільм з 18 євангельських сцен — «Життя Ісуса Христа».