Учора Верховна Рада знову повернулася до розгляду ситуації, яка склалася у Мукачеві. І знову парламентарії ледь не реалізували нагоду рекомендувати Леоніду Кучмі звільнити свого головного адміністратора Віктора Медведчука. За законопроект Андрія Шкіля, у якому також пропонувалося звільнити закарпатського «губернатора» Івана Різака та міністра внутрішніх справ Миколу Білоконя, проголосувало 224 народних депутати. Тобто до «параші» забракло не 12 голосів, як позавчора, а лише два! Збільшення невдоволених на цілий десяток — сигнал для есдеківських начальників доволі симптоматичний. Депутати вирішили голосувати в таємному режимі, і тих, хто побоявся гніву з Банкової, одразу поменшало. І ресурс невдоволення Медведчуком і Ко у самій більшості ще явно не вичерпано.

Запрошення було несподіваним, але інтригуючим. До редакції зателефонував адвокат Ігор Годецький, який представляє інтереси обвинуваченої сторони у «справі Александрова». Захищає він — ні, не тих, кому нині інкримінують безпосередню організацію вбивства журналіста, а одного з правоохоронців, котрі свого часу «працювали» з Юрієм Вередюком. Тобто схиляли покійного «бомжа», спонукали, змушували його (це вже як кому до вподоби прийдеться) до неправдивих свідчень по справі, до самообмови. Йдеться, зокрема, про Тамбовцева Олега Олександровича — колишнього дільничного одного з міліцейських райвідділків, а нині клієнта пана Годецького, який (за твердженням адвоката) нині знаходиться у «законній відпустці» й підправляє здоров'я десь за межами України...

Спаське — село велике, однак у Новомосковському районі з ним завжди рахувалися не лише через це. Тамтешнє колективне господарство зазвичай міцно трималося на ногах, а місцевих мешканців вважали чи не найзаможнішими навіть у масштабах усієї Дніпропетровщини — принаймні про це яскраво свідчила кількість легкових автомобілів на душу населення. Секрет такого благополуччя пояснюється дуже просто — якихось 18 кілометрів від обласного центру ніколи не здавалися серйозною відстанню для того, щоб дбайливо вирощені на городах чи в теплицях огірки, помідори вигідно продати на міських базарах.

На зорі пострадянського шоу-бізнесу в Україну почали привозити з гастролями пошарпаних життям і, відповідно, дешевих за світовими стандартами зарубіжних кумирів нашого дитинства. Як тільки найдешевший «ешелон» ненашої естради прочесав молоду незалежну країну, почали з'являтися середньої забутості й середньої популярності закордонні артисти, і я добре пам'ятаю, «перевізники» кожного разу акцентували, що це ніякий не «нафталін», а справжня, «діюча», реальна зірка. Перед концертом красунчика Енріке не потрібно подібних виправдовувальних вступів — у Києві Іглесіас-молодший виступить у рамках світового туру Seven World Tour на підтримку нового альбому Seven. Єдиний в Україні концерт поп-зірки №1.

У світі шоу-бізнесу чергова несподіванка. Йдеться, звісно ж, про новий оригінальний союз. Причому цього разу не обійшлося без відомої скандалістки Наомі Кемпбелл. Із ким тільки «чорна перлина» подіуму не крутила романи — від знаменитих автогонщиків до власників величезних комп'ютерних імперій. Але такого від неї не чекав ніхто: топ-моделька вже майже місяць зустрічається... з колишнім чоловіком повногрудої Памели Андерсон, екс-ударником групи Motley Crue, епатажним і непередбачуваним рокером Томмі Лі!

На продаж з аукціону виставлено чергову річ, до якої мав відношення Джон Леннон. Цього разу йдеться про невеличкий клаптик паперу з автографом легендарного лідера гурту «Бітлз». Ця цидулка унікальна тим, що вважається останнім написом, який зробив всесвітньо відомий музикант у своєму житті. Стартова ціна раритету становить 325 тисяч доларів.

Довгоочікуване продовження кримінальної драми Квентіна Тарантіно «Убити Білла» минулої п'ятниці нарешті вийшло в прокат. І хоча критики твердять, що довгоочікуваним фільм «Убити Білла-2» (Kill Bill Vol.2) став тільки через розчарування глядачів першою стрічкою і прагненням переконатися, що Тарантіно ще не зовсім втратив режисерські кондиції, прем'єра пройшла на ура.

Група єгипетських і німецьких учених зробила одну з найвизначніших археологічних знахідок у Єгипті за останні сто років: у країні пірамід знайшли свідчення того, що спроби запровадити новий календар, який зараз називають юліанським, робилися ще за 200 років до Юлія Цезаря.

Лікар говорить «новому росіянину», який зламав руку:
— Доведеться накласти вам гіпс.
— На фіга мені гіпс? Накладай мармур, я заплачу!

Iнтереси сімнадцяти мільйонів українських акціонерів досі не задоволені. Можливо, тому законопроект «Про акціонерні товариства» відроджується, як вічний фенікс. Його готували сім разів, ним намагалися скористатися як тараном для зруйнування позицій політичних фаворитів в особі фінансово-промислових груп. Проте й останній варіант законопроекту, поданий Кабміном до парламенту 18 грудня минулого року, встиг обрости бородою. Багато хто радий би назавжди поховати нещасливий документ і стерти його слід із пам'яті законотворців. Юрба парламентаріїв, експертів і власників широких кишень стоїть над ним із заступом напоготові. А причина одна й та сама, і таїться вона у грошах. Цей закон, у разі прийняття, завадить одним акціонерам наживатися на безправ'ї інших, зніме пута з української економіки і забезпечить соціальний захист мільйонам пенсіонерів.
Під час «круглого столу» в Нацбанку координатор проектів фінансового сектору Світового банку Анжела Пригожина підтвердила: ситуація щодо корпоративного управління у нас одна з найгірших у Старому Світі. Окрім Білорусі, Україна залишається єдиною країною в Європі, що не має спеціального законодавчого акта, котрий комплексно врегульовував би питання корпоративного управління. Не кажучи вже про відповідність цього законодавчого акта сучасним вимогам та світовій практиці.