На зорі пострадянського шоу-бізнесу в Україну почали привозити з гастролями пошарпаних життям і, відповідно, дешевих за світовими стандартами зарубіжних кумирів нашого дитинства. Як тільки найдешевший «ешелон» ненашої естради прочесав молоду незалежну країну, почали з'являтися середньої забутості й середньої популярності закордонні артисти, і я добре пам'ятаю, «перевізники» кожного разу акцентували, що це ніякий не «нафталін», а справжня, «діюча», реальна зірка. Перед концертом красунчика Енріке не потрібно подібних виправдовувальних вступів — у Києві Іглесіас-молодший виступить у рамках світового туру Seven World Tour на підтримку нового альбому Seven. Єдиний в Україні концерт поп-зірки №1.
Син легендарного тенора Хуліо Іглесіаса Енріке з 16 років хотів зробити музичну кар'єру, і, що найцікавіше, його дебютний іспаномовний альбом (1996) розійшовся загальним тиражем 5,8 мільйона копій, і в цьому ж році він отримав свою престижну «Греммі» як кращий латиноамериканський співак. Іглесіас-старший не виявляв особливої радості від того, що його син теж примірявся до концертного мікрофона, він, не шкодуючи грошей на освіту сина, бачив його майбутнє в «бізнесових тонах». Але успіх першого альбому і найвищі місця у світових чартах наступних переконали татуся в тому, що Енріке таки має право займатися музикою, бо має талант. А для молодого покоління Хуліо — це тільки батько світової зірки Енріке Іглесіаса. Сьогодні Енріке — найкомерційніший іспаномовний співак у світі, він має 116 платинових дисків, 227 золотих, 26 міжнародних нагород.
А вже скільки розмов про Іглесіаса-молодшого як про секс-символ... 29-річна мега-зірка каже, що для того, аби стати всесвітнім секс-символом, йому довелося пройти серйозну школу життя, коли він отримував гарбуз за гарбузом. «Жінка у мене буде тільки одна. А якщо я до старості нікого не зустріну, буду блукати залитим місячним сяйвом містом і складатиму вірші про кохання». Боюся, про таку перспективу він може мріяти хіба у найсміливіших фантазіях: мільйони дівчат від Китаю до хутора Михайловського готові блукати зі своїм кумиром хоч навколо реактора Чорнобильської АЕС, тільки б поруч. Сьогодні поруч із Енріке білява сексі-тенісистка із Росії Анна Курнікова. У неділю вони разом прилетіли у Санкт-Петербург, зайняли найдорожчий номер, у якому свого часу поселялися Кім Чен Ір, Монсеррат Кабальє, Кріс Рі, а супроводжуючі в турі люди зайняли 39 номерів у цьому ж готелі. Це нормально, адже організатори київських концертів обіцяють глядачам повноцінне шоу з усіма супутніми спецефектами.
Концерт відбудеться 24 квітня у Палаці «Україна», квитки на гарячого латиноамериканського хлопця коштують від 400 до 2700 гривень.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
