Після першотравневих свят багато хто зітхає з полегшенням: «Фух! Нарешті можна відпочити!». Адже ці затяжні вихідні ми традиційно використовуємо, щоб виконати свій найперший обов'язок перед батьками і суспільством — засадити городи. Доводи на зразок: «Мамо, он гляньте — у Богуславі на ринку відро картоплі коштує 2,40, то нащо її стільки садити?» — не діють у жодній зі знайомих мені родин, незалежно від статку і прибутків покоління молодшого. Українці — люди запасливі і вважають великою ганьбою, коли земля «гуляє»: якщо не картопля, то там мають рости буряки, кукурудза або принаймні гарбузи.
Не секрет, що «родинну повинність» змушені виконувати не лише більшість співробітників Міністерства аграрної політики, а й деякі перші особи нашої держави. Наприклад, позаторік тодішній віце-прем'єр-міністр з питань АПК Леонід Козаченко в інтерв'ю «Україні молодій» зізнався, що картоплю їсть тільки свою — ту, що вирощує на трьох сотках на дачі під Києвом. І навіть обіцяв узяти кореспондента «УМ» із собою, щоб показати, як він це робить, оскільки ми були переконані, що хто-хто, а віце-прем'єри в Україні заробляють достатньо, щоб купувати харчі у супермаркетах і не морочити голову копанням та саджанням грядок.

Виставу «Істерія» чекали давно і з нетерпінням. Причин цьому інтересу авансом було кілька. По-перше, Зігмунд Фройд — персонаж цікавий, бо розумний (або навпаки), причому цікавим завдяки своєму психоаналізу він буде ще дуже й дуже довго. По-друге, Богдан Ступка в головній ролі — спокійно повз цей факт в афіші не пройде навіть той, хто до активних відвідувачів театру поки що не належить. По-третє, Григорій Гладій. І, нехай пробачать мені Ступка та Фройд, цілком імовірно, що останній у цьому проекті виконує чи не найбільшу гіпнотичну функцію.

Гарний гравець не обов'язково має стати гарним тренером — цей висновок щодо кадрової політики українських клубів «УМ» обстоювала в нинішньому сезоні неодноразово. І ось час «піти» Бернда Шустера настав. Керівництво донецького «Шахтаря» оголосило про розрив контракту з Білявим Ангелом. У звітному турі в Одесі німецький тренер програв за усіма показниками — наставник «Чорноморця» Семен Альтман переграв закордонного візаві саме в теорії. Він ще під час кубкового протистояння, в якому мінімальна перевага була за гірниками, переконався, що в «помаранчево-чорних» не все гаразд з обороною, і цього разу скористався цими «дірками».

Що може бути приємніше перших весняних проявів романтизму: природа просинається, бабуськи, сховавшись від міліції, торгують підсніжниками, довжина дівочих спідниць мінімалізується максимально, а всі лавочки у скверах та парках зайняті закоханими та любителями пива (часто ці дві категорії поєднуються в одну)... Але якщо ти — чоловічої статі, тобі нещодавно виповнилося вісімнадцять і ти, на жаль, не є студентом вузу, то для тебе ці приємності, природно, стають другорядними.

1, 2, 3 травня — саме ці святкові дні кілька років тому облюбували для себе «Таврійські ігри» і, схоже, поки що своїм симпатіям зраджувати не збираються. Припала до душі ця дата й меломанам — тисячі їх з України і не тільки, придбавши квитки чи автостопом, уже наближаються до Каховки. (Де будуть змушені вирішити ще одну проблему — знайти житло, якого під час фестивалю в Каховці катастрофічно не вистачає). Не знаю, чи відклав хтось iз меломанів свою поїздку на «Таврійські» через «незручний» порядковий номер фесту, але артистів, які співатимуть цьогоріч на фестивальній сцені, цей факт не злякав точно.

Лілія Сандулеса завжди відрізнялась від решти своїх колег сміливістю у висловах і характеристиках на їхню ж адресу. Водночас, безперечно, вона володіє певними дипломатичними рисами, бо зберігає з багатьма майже дружні стосунки, що в шоу-бізнесі є досить великою рідкістю. Як сама зізналася, всі нібито один одному раді, але насправді ніхто ні з ким не дружить. Так, «Привіт!» — «Привіт!» — «Як справи?» — та й усе спілкування.

Згідно з традицією, яку започаткував старший син принцеси Діани й принца Чарльза, красунчик Уїльям, потенційні спадкоємці королівського престолу Великої Британії повинні симпатизувати якійсь зірці. Тобто сам Віллі, звісно, ніяких традицій встановлювати не збирався. Просто його молодший брат, принц Гаррі, багато в чому звик наслідувати Уїльяма, і сердечні справи — не виняток. Останнім часом у 19-річного нащадка роду Віндзорів з амурними пригодами нічого не клеїться: дійшло навіть до того, що Гаррі тусується по клубах із «замовними» дівчатами з фірми «Ескорт-сервіс». Царственій бабусі така поведінка онука, звісно, не до душі, тому Єлизавета ІІ делiкатно порадила принцові знайти собі кращий об'єкт для закоханості.

Розкрито таємницю першої у світі саморушної машини, яку винайшов ще п'ять століть тому Леонардо да Вінчі. Італійські фахівці відтворили її за кресленням і навіть змусили рухатися.
Досі ані сучасникам Леонардо, ані численним дослідникам його творчості не вдавалося зрозуміти принцип дії цього саморушійного візка. Його креслення можна побачити на сторінці під номером 812R праці генія «Кодекс Атлантікус» — по сусідству з проектами гелікоптера, підводного човна та інших винаходів, що стали прообразами сучасних досягнень техніки. Але коментарі до малюнків відсутні, тож залишалося незрозумілим, як механізм «авто номер один» може рухатися.

Розмовляють дві подруги-секретарки:
— Ну і як тобі твій новий шеф?
— Нічогенький. Тільки такий зануда...
— Тобто?
— Він стверджує, що всі слова пишуться певним чином, за правилами...