Цієї неділі, 27 червня, у Сербії в другому турі президентських виборів зійдуться крайній націоналіст Томіслав Ніколич, представник Сербської радикальної партії, та реформатор Борис Тадич, висуванець проєвропейської Демократичної партії, засновником якої був убитий у березні минулого року прем'єр-міністр Сербії Зоран Джинджич. Саме ці двоє обійшли в першому турі (13 червня) інших 13 претендентів на найвищу державну посаду. Ніколич здобув підтримку 30,7 відсотка виборців, за Тадича проголосували 27,4 відсотка сербів з правом голосу, які з'явилися на виборчі дільниці. Ніколич має невелику перевагу, але остаточний результат виборів передбачити важко. Сербські аналітики вважають, що Тадич стартує в другому турі не з гірших позицій: у нього більше шансів отримати голоси тих виборців, котрі в першому турі голосували за кандидатів, які відсіялися.

У грудні минулого року пішов на пенсію після десяти років перебування на посаді прем'єр-міністра Канади один з найбільш досвідчених та шанованих політиків цієї країни Жан Кретьєн. За роки його правління Канада заявила про себе як цілком самостійна у внутрішній та зовнішній політиці та незалежна від свого великого південного сусіда країна. Новим главою уряду став 65-річний Пол Мартін, який в уряді Кретьєна мав портфель міністра фінансів, представник тієї ж правлячої Ліберальної партії. Місцеві аналітики відразу ж заговорили, що після десяти років політичної стабільності на країну очікують зміни, оскільки Мартін має консервативніші погляди, ніж його попередник. Очікували, що Канада передусім піде на зближення зі Сполученими Штатами, відносини з якими стали холодними, як канадські зими, після відмови Кретьєна відправити канадські війська до Іраку та його загальне критичне ставлення до цієї військової операції.

Служба спеціальних розслідувань (СTT) Литви провела позавчора обшуки в штаб-квартирах політичних партій, які підтримують колишнього президента Литви Валдаса Адамкуса. Агенти спецслужби «завітали в гості» до соціал-демократів, соціал-лібералів, ліберальних центристів і вчора мали провести обшук у штаб-квартирі консерваторів. Їх передусім цікавила фінансова документація партій за 2001—2003 роки, коли Адамкус перебував при владі. СTT має повноваження поліції, і її головним завданням є боротьба з корупцією. Пікантність і драматичність ситуації полягає в тому, що обшуки було здійснено за кілька днів до другого туру президентських виборів, на яких Адамкус має всі шанси на перемогу. Найближчої неділі його суперницею буде Казимера Прунскєнє, колишній прем'єр-міністр Литви.

Здавалося, лише нещодавно рівненці святкували перемогу — на базі облводоканалу виникло підприємство «Рівневода», якому міська влада і доручила забезпечити водопостачання й водовідведення на території обласного центру. Очікувалося, що проблем стане менше. Так воно й було на перших порах, поки обласні державні мужі не надумалися, що з рішенням про передачу водопостачальних потужностей під юрисдикцією Рівного вони поквапилися. Звичайно, напряму ніхто з них не скаже, чим було викликано бажання повернути «водне» підприємство під управління обласними чиновниками: втратою ласого прибуткового шматка чи чимось іншим, але розмови про таке повернення точаться на доволі високому рівні.

Услід за німецькою фірмою «Леоні» (40 млн. євро), яка побудувала завод із виробництва обладнання для «Опелів», про свої інтереси на Львівщині заявила також компанія «Фольксваген». Керівництво області запропонувало представникам цієї відомої німецької автомобільної фірми земельні ділянки у Городоцькому, Жовківському, Яворівському, Золочівському та Сокальському районах. Ідеться про будівництво нового заводу з випуску бортових систем електропостачання для автомобілів. Майбутнє підприємство розраховано на 4 тисячі робочих місць, а загальний обсяг інвестицій становитиме 40 мільйонів гривень.

«Хтось мріє стати політиком, хтось — співаком. А я все життя мріяв мати багато дітей, — каже керівник потужної агрофірми «Сквира», господар лісів, полів, молочного і цукрового заводів та сотень одиниць усілякої «хитрої» сільськогосподарської техніки Іван Суслов. — Сказав дружині, що братиму сиріт, вона погодилася. Я їй спочатку не розповідав, що для цього планую побудувати будинок у Буках. Привіз її, коли вже все було готове: «Тепер ти тут хазяйка. Моя турбота — щоб були хліб і сіль, а твоя — давати материнське тепло». Так у селі Буки поблизу містечка Сквира на Київщині з'явився Центр розвитку дитини «7».Тут дітям не кажуть, що це все для них роблять батьки Суслови. Кажуть, що це — Українська держава. «Щоб діти виростали справжніми українцями, щоб їх не можна було купити за 100 доларів, щоб вони свою державу любили не тільки до глибини душі, а й до глибини власної кишені», — пояснює Іван Миколайович.

«Кинути курити — найпростіша річ у світі, — казав відомий письменник та завзятий курець Марк Твен. — Я сам робив це тисячі разів». У Київському міському центрі здоров'я кажуть, що з першого разу відмовитись від паління вдається не всім. Та якщо ви все ж прагнете звільнитись від шкідливої звички, не впадайте у відчай від першої ж поразки.

Теза про те, що «Донбас порожняк не жене», зважаючи на кризи, які нам перманентно дарує уряд Віктора Януковича, зараз підлягає серйозним сумнівам. Але для донбаської влади вищезгаданий вислів став гаслом, яким вона пишається, і тому, вочевидь, не любить, коли «порожняк женуть на Донбас». Особливо, якщо це має вигляд неприємних для Януковича повідомлень про його урядову діяльність.

Про це українці Іван Сощенко та Микола Мазуренко заявили Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Ніні Карпачовій, повідомляє УНІАН. У прес-службі Комітету ВР України з прав людини таку інформацію підтвердили, втім, як саме знущалися над українськими в'язнями в Іраку, поки що не повідомляється. Водночас відомо, що сама Ніна Карпачова вже навідувалася до потерпілих у столичне СІЗО № 13, що на Лук'янівці. Там вони перебувають після екстрадиції з Іраку 17 червня цього року.

Позавчора новим генеральним секретарем Ради Європи обрано 64-річного представника Лейбористської партії Великої Британії Террі Девіса. За його кандидатуру вже в першому турі проголосували 157 iз 299 членів Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з 45 країн, які брали участь у голосуванні. Двоє його суперників, теперішній голова Ради Європи австрієць Вальтер Швіммер та міністр закордонних справ Естонії Крістіна Оюланд, набрали, відповідно, 91 і 51 голос. Новий генсек приступить до виконання своїх обов'язків 1 вересня цього року і обійматиме цю посаду впродовж наступних п'яти років.