Уже в цьому році від 16 спалахів гострих кишкових інфекцій постраждало понад 1200 осіб, з них приблизно тисяча — діти. В минулому році їхніми жертвами були 2222 особи. Всього щороку в країні реєструють 40—45 таких спалахів, які здебільшого трапляються у літній період.

Четверо уманських хлопців на святкуванні Дня молоді показали рідному місту, що вже «созрєлі»: поруч з трибуною, під звуки музики вони раптом почали роздягатися. А один із них зняв не лише штани, а й труси. Як стверджують очевидці, дикі танці без трусів продовжувалися хвилин 10—15, підлітки з шаленим завзяттям крутили всім, що мали, кричали, що це «мужской стриптіз». Врешті, хтось із глядачів викликав міліцію, аби правоохоронці зупинили майданних нудистів.

У сквері біля пам'ятника Шевченку вже стоять не три, як на початку акції, а двадцять два намети страйкуючих студентів, про яких розповідала «УМ». Себто студенти активізуються. Не сплять і їхні опоненти — явні та таємні. Представники влади починають шукати грунтовніші аргументи на користь об'єднання і вже самі, як було в останньому телеефірі місцевого телебачення, вказують на деякі помилки, що допускаються у процесі.

Скандал, пов'язаний з оприлюдненням у пресі витягів документів зі «справи Гонгадзе», набирає обертів. Певна частина українського політикуму, як-от Президент Леонід Кучма та Голова Верховної Ради Володимир Литвин (особи, як відомо, причетні до «справи Гонгадзе») уже встигли заявити: «злив» інформації про найрезонансніше для українців розслідування пов'язаний із тим, що на носі виборча кампанія. У Кучми та Литвина є своя мотивація для таких заяв. Але в даному випадку, як і свого часу під час розгортання «касетного скандалу», важливо не ХТО оприлюднює, а ЩО оприлюднюється.

Полтавщина може полегшено зітхнути — минулого тижня було затримано групу підозрюваних злочинців, які протягом півтора року наводили жах на місцевих жителів. Як повідомив заступник міністра внутрішніх справ Петро Опанасенко, до банди входили четверо чоловіків: троє жителів Карлівки Полтавської області та двоє з Мукачева Закарпатської області (п'ятого члена, який стояв біля витоків групи, вбили під час однієї суперечки). На рахунку злочинців — 14 вбивств, 12 з яких було скоєно на Полтавщині, зокрема резонансне вбивство п'ятьох членів сім'ї дрібного підприємця Чінахова. Петро Опанасенко зазначив, що за час його роботи в правоохоронних органах це найгучніші злочини, скоєні в Україні групою осіб, тому справа потрапила під контроль МВС. Усі напади здійснювалися з метою пограбування, злочинці брали все, що потрапляло під руку, не гребуючи дріб'язком на кшталт цукерок й індиків. Як правило, закінчувалися такі «візити» кривавим бенкетом, при цьому вбивці не нехтували жодним знаряддям розправи, починаючи від банальної мотузки і закінчуючи вогнепальною зброєю, у їхньому арсеналі також було знайдено саморобний пістолет.

Хто не знає, що таке світ, — не знає, хто він сам. Свого часу так говорив Марк Аврелій. Нині ж світ пізнавати надзвичайно легко, наприклад, за допомогою нового видання «Атласу світу», презентація якого відбулася у Державному музеї книги і друкарства.

Переділ будь-якого ринку, в тому числі й фондового, завжди було справою «верхів». Та останнім часом до подібних «розбoрок» усе частіше залучають людей простих, яким доводиться втовкмачувати правила роботи корпоративних ринків з лінійкою в руках.

Ця трагедія сталася позавчора в селі Федорівка на Миколаївщині. В колодязь з харчовими відходами на власному подвір'ї впав 12-річний хлопчик. Йому на допомогу кинувся батько, 39-річний господар будинку, але одразу втратив свідомість через задуху. Ця ж біда спіткала і 22-річну сусідку, яка спустилася слідом за ним на допомогу.

Досить красномовною ознакою закордонного визнання можна було б вважати уже сам факт, що для участі у Всеросійському конкурсі професійної майстерності водіїв тролейбусів були запрошені фахівці тільки з одного українського міста — із Вінниці. Однак три дні змагання, яке на днях відбулося у місті Стерлітамак в Башкортостані, засвідчили, що наші земляки приїхали із вельми серйозними намірами. В командному заліку вінничани виступили порівняно скромно, опинившись у середині підсумкової таблиці, але якщо взяти до уваги загальну кількість учасників — 55, то результат можна вважати цілком обнадійливим.

У тих, хто спостерігав за більшістю матчів Євро-2004, передчуття стосовно першого фіналіста мало б збігтися з думкою букмекерських контор: беззаперечний фаворит двобою збірних Португалії і Голландії — господарі першості. Насамперед португальці вразили тим, як набрали форму по ходу турніру. Поразка від греків у матчі-відкритті, потім натужна перемога над росіянами не давали прихильникам команди особливих приводів для оптимізму. А вже в переможному поєдинку з іспанцями та в подальших зустрічах ми побачили інший, потужніший і більш злагоджений колектив «червоно-зелених» однодумців. Дуже важливу роль у цьому зіграв головний тренер, бразилець Луїш Феліпе Сколарі. Його «хірургічне втручання» після першого матчу спричинило зміну трьох захисників, і результат цього кроку ми знаємо. Крім суто футбольних заходів з поліпшення командних дій, наставникові-варягу вдається підтримувати добрий моральний клімат у колективі. Прикладом із виходом на поле Поштіги у чвертьфіналі з англійцями Сколарі продемонстрував, що кожен із гравців для нього — повноцінний член єдиного механізму, який має виявити свої здібності в конкретний час у конкретному місці.