Якщо мода взагалі мінлива й непередбачувана, то мода на Схід вирізняється постійною актуальністю. Оскільки завдяки глибочезній, як у часовому, так і в смисловому значенні, філософії цієї частину світу закладена потужно-гіпнотизуюча енергетика, що проймає, збуджує й провокує. І якщо хтось чує про таке вперше — є гарна нагода пересвідчитися у цій мудрості, перевіреній роками та поколіннями, особисто. В київському салоні «Антикваріат» триває виставка «Світ у гірчичному зерні», на якій експонуються 100 витончених статуеток (окімоно) та брелоків (нецке). Ця оаза Японії в центрі Києва стала можливою завдяки колекціонеру, президенту Асоціації національно-культурних об'єднань України Олександру Фельдману. У «Світі у гірчичному зерні» він презентував лише половину свого зібрання: всього в колекції Фельдмана, яку порівнюють з деякими приватними колекціями Італії, Франції а також Ермітажу, більше 200 нецке та окімоно.

Зазвичай фестиваль «Відкрита ніч» намагається розбити в часі конкурсні перипетії і церемонію нагородження. Після кіносеансу з вечора до ранку, на який збирається вся прогресивна рать вітчизняного кінематографа, лише оголошують імена переможців, а дипломи та призи їм вручають за кілька днів, у комфортніших та урочистіших умовах. Так сталося й цього року — лауреатів «Відкритої ночі — дубль 8» віншували днями у столичному Будинку кіно. Урочисто-скорботну атмосферу свята раз по раз пронизували тяжкі зітхання героїв дійства. Арт-директор фестивалю визнав, що проблеми з наповненням бюджету «Відкритої ночі» цьогоріч загострилися особливо. Кошторис переписували неодноразово, проколюючи на «паску» фестивалю все нові й нові дірочки. «Якщо ситуація не зміниться, наступний фестиваль ми проводити не будемо», — сказав Михайло Іллєнко.

Кілька днів тому на полиці столичних книгарень львівське видавництво «Літопис» привезло новий бестселер. Успіх книжці пророкують перекладачі, видавці та всі інші, хто прочитав цей твір до того, як він потрапив у магазини. Йдеться про спогади Олени Скоропадської, дочки останнього гетьмана України. Книжка «Остання з роду Скоропадських» написана спочатку німецькою мовою — тільки десять років тому старенька Олена добре освоїла українську. Як говорить її перекладачка Галина Сварник, книжку не давали редагувати львівським коректорам, так вдалося зберегти ту неповторну колоритну мову, якою розмовляє сама авторка.

Відомого кіноактора, народного артиста України, лауреата Комсомольської премії ім. Миколи Островського Володимира Талашка добре знають українські кіно- і телеглядачі. Пам'ятають його старшого лейтенанта Скворцова з популярного фільму «В бій ідуть тільки «старики», китобійця-гарпунера Неда Ленда з телестрічки «Капітан Немо», відчайдушного міліціонера Басаргіна з телесеріалу «Народжена революцією», січового поручника з «Таємниці святого Юра», підполковника Русанова з картини «Якщо ворог не здається...», мужнього мента Тополю з фільму «Таємниця червоної ртуті» — героїв сильних, надійних, переконаних у своїй правоті. Шанують Талашка кінематографісти-пенсіонери за неспокій, сердечність і вчасну допомогу — він багато років очолює комісію соціального захисту Спілки кінематографістів України; поважають молоді театральні діячі: вже десять років він — на чолі журі Молодіжного творчого конкурсу театральних колективів. Люблять свого педагога і студенти кінофаку Київського державного університету театру, кіно та телебачення ім. Карпенка-Карого, де він працює ось уже майже десять років.

Ті, хто святкували Івана Купала в селі-музеї Пирогiв, що під Києвом, мабуть, найменше очікували побачити серед натовпу «живого» Ющенка та ще й з двома донечками і дружиною Катериною. Тому відразу оточили знамениту родину.

Везе ж людям! Як, наприклад, мешканцю Чернівців, який в останньому розіграші «Супер Лото» зірвав джекпот на суму 3,6 мільйона гривень. Цей пестунчик долі є вже 28-м гравцем, якому так щедро усміхнулася фортуна у «Супер Лото». Як повідомили УНІАН у прес-службі «Української національної лотереї», гравець заповнив рано-вранці в день розіграшу лише одну комбінацію, але не просту, а системну — на 8 номерів, виклавши загалом 28 гривень. Крім джекпота, гравець зловив і декілька «п'ятірок», «четвірок» і «трійок». Тож повний виграш становить 3 663 308 гривень — астрономічна, як для пересічного українця, сума!

Наша газета вже повідомляла про затримання правоохоронцями злочинної зграї, яка майже 5 років наводила жах передовсім на мешканців Карлівського району Полтавської області, дістаючи й до сусідніх і навіть Закарпаття та Криму. Тоді, за матеріалами брифінгу в Міністерстві внутрішніх справ, йшлося про залишені нею тільки на Полтавщині 12 трупів. Позавчора ж на прес-конференції у Полтаві прокурор області Григорій Середа і начальник обласної міліції Сергій Петренко розширили цей перелік убивств, скоєних у регіоні згаданими «відморозками», до п'ятнадцяти. При цьому облпрокурор наголосив: той перелік не є остаточним. Адже зараз, під час активних слідчих дій, список їхніх жертв поповнюється ледь не щодня. Власне, зізнаються нелюди у скоєнні більшої кількості вбивств, досудовим же слідством зібрано докази, себто вже фактично доведено безпосередню причетність бузувірів до позбавлення життя півтора десятка жителів області.

Перше повідомлення про пограбування молодих горянок у досить нетрадиційний спосіб надійшло в міліцію 19 червня. Тоді пізно ввечері біля двох дівчат, котрі прогулювалися вулицями Верховини, зупинилася «дев'ятка» і симпатичні незнайомці запропонували покататися. Юнки без вагань пристали на романтичну пропозицію. Але не встигли вони зручно вмоститися на задніх сидіннях, як автоматично зачинилися дверні замки легковика і хлопці, погрожуючи бейсбольною биткою, наказали переляканим пасажиркам швидко «здати» коштовності, гроші та мобільні телефони. Висадивши через кілька десятків метрів обібраних дівчат із салону, грабіжники «розчинилися» в темряві.

Їй-бо, сьогодні можна більше повірити автору «Енеїди», який стверджував, що завсідник Олімпу «кружляв сивуху і оселедцем заїдав», ніж у ще давніше твердження про наявність у меню грецьких богів амброзії. І не дивно — осоружної рослини, від якої просто немає спасу, і яка до того ж провокує алергічні захворювання, намагаються позбутися будь-якими способами. До одного з них, що претендує на «ноу-хау», вдалися також у Маріуполі — місті, де мешкають і нащадки отих міфічних персон, які буцімто смакували амброзією.

Кременчуцькі міліціонери затримали двох місцевих циган-наркоманів, які спеціалізувалися на знятті з надгробків металевих іменних табличок та могильних огорож. Особливо приваблювали мародерів саме таблички — їх можна винести з місця скоєння злочину практично непомітно. Та все ж постійні відвідувачі Староревівського цвинтаря звернули увагу на те, що згадана «солодка парочка» заходить сюди з порожніми целофановими пакетами під пахвою, а виходить — із повними...