Керівники обласних організацій семи опозиційних партій звернулися до народних депутатів України Володимира Бондаря, Бориса Загреви («Наша Україна»), Євгена Кирильчука (БЮТ) і Сергія Слабенка із зверненням, у якому, зокрема, повідомили: «З достовірних інформаційних джерел нам стало відомо про підготовку керівництвом обласної держадміністрації широкомасштабної каральної акції проти опозиційних сил Волині. В першу чергу будуть залякувати, шантажувати голів обласних, міських і районних партійних організацій та журналістів, які висвітлюють роботу опозиції. І цей процес уже розпочався. Зазначені дії розцінюємо як початок брудної, неправової виборчої кампанії зі сторони органів виконавчої влади. Виходячи з цього, просимо терміново звернутися у відповідні органи з метою запобігання цих ганебних злочинних намірів».

Найближчими днями в Києві в історичному будинку Центральної Ради (нинішній Будинок учителя) пройде з’їзд Всеукраїнського об’єднання «За Україну! За Ющенка!». «УМ» уже неодноразово розповідала про діяльність цієї організації, яка об’єднує всіх, кому небайдужа доля України і хто переконаний, що з тієї прірви, в яку завели її бездарні, непатріотичні, виховані за радянським принципом «дорвався до влади — греби до кишені все, що можеш» керівники, нашу державу зможе вивести тільки Віктор Ющенко. Сьогодні «ЗУЗЮ» — це повністю життєздатний функціональний організм: об’єднання має осередки в усіх 27 адміністративних центрах України, розвинену мережу районних, міських та селищних організацій і сотні тисяч прихильників в усіх куточках країни. До «За Україну! За Ющенка!» йдуть як люди, котрі ніколи не перебували в жодній із партій, так і політичні активісти зі стажем, які давно розчарувалися у своїх партійних керівниках. Ющенкові вони вірять.

На цій сцені, виготовленій зі старої бетонної баржі часів Другої світової війни, на Івана Купала відбувся старт нового для Києва свята — Дня Дніпра. Зачин був помпезним і з розмахом. Спочатку, як водиться у добрих християнських родинах, захід було розпочато урочистим освяченням церкви Миколи Чудотворця, що неподалік Річкового вокзалу. А кульмінацією програми став перфоменс «Дикі танці купальської ночі» від нашої суперпопулярної Руслани. Опісля її виступу Дніпро вкрився вогнями — це пливли традиційні для йванової ночі вогняні вінки.

Депутат Тернопільської міської ради, член міського проводу Української народної партії Олег Удич вирішив здійснити міні-революцію у справі відзначення найдостойніших громадян міста. Він вважає, що протягом останнього часу це робилося дуже хаотично і непродумано, тому з власної ініціативи розробив спеціальне положення про почесні нагороди Тернополя. У документі з кількох розділів детально розписано процедури подання, затвердження та нагородження громадян, які найбільше доклалися до розвитку міста та утвердження його доброго імені, а також те, якими мають бути самі відзнаки. Останні передбачається виготовити у формі мальтійських хрестів із зображенням на них герба Тернополя, матимуть вони аж п'ять ступенів. Нове положення про нагороди міська рада вже затвердила.

Минає 140 років з часу «народження» пісні «Ще не вмерли України ні слава, ні воля», яка нині є Державним Гімном України. Як відомо, автором вірша, написаного у серпні 1862 року, був 23-річний уродженець Київщини Павло Чубинський. У 1864 році мелодію на ці слова написав о. Михайло Вербицький — священик Млинівської греко-католицької церкви (нині село Млини належить до Ярославського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща). Саме тут Михайло Вербицький знайшов свій вічний спочинок (помер 7 грудня 1870 року). Для вшанування пам'яті композитора Державного Гімну України та з нагоди 190-річчя з дня його народження керівництво Підкарпатського воєводства та Львівщини домовилися про спорудження у селі Млини каплиці-пантеону на могилі Михайла Вербицького.

Двоє громадян Нігерії потрапили у Харкові до слідчого ізолятора, оскільки чорношкірі хлопці не придумали нічого кращого, як кинутися з кулаками на самих блюстителів порядку.

За підозрою у причетності до нападу на двох дівчаток у Солом'янському районі столиці київські правоохоронці розшукують чоловіка років 30. Як повідомляє Центр громадських зв'язків столичної міліції, зріст підозрюваного приблизно 165 см, обличчя повне смагляве, волосся чорне злегка кучеряве, брови темні, очі невеликі круглі, темні, ніс великий, злегка загнутий, вуста середні, повної статури.

Давненько вже не було чути відомого гурту «Мертвий півень». Його соліста, Міська Барбару, можна було побачити тільки на поетичних тусовках у Києві, Львові та Франківську. Гітарист Юрій Чопик у міцних обіймах поетки Мар'яни Савки й думати про гітару забув. А Роман Чайка, певно, вирішив, що музика грошей не дасть, і пішов у журналісти. Проте нещодавно Києвом поширилися чутки, що «Мертвий півень» «загинатися» не збирається і навіть... випустить новий альбом! Виявляється, це правда, більше того, альбом з'явиться вже незабаром і вийде величезним накладом. Ось що розповідає соліст «півнів» Місько Барбара, якого ми відірвали від роботи над новим альбомом з робочою назвою «Пісні для Мертвого півня»: «Гурт таки дочекався нових текстів, написаних спеціально для нього. Їх створив нарешті Юрій Андрухович, який усе збирався, але ніяк не міг. І ось нарешті Андрухович у «Лілеї-НВ» незабаром буде видавати свої «Пісні для «Мертвого півня». То ми теж хочемо встигнути і видати новий диск.

Останнім часом творча особистість Олега Скрипки наче роздвоїлася. З одного боку, панк-рок, у контексті якого всі ми звикли бачити нашого улюбленого музиканта, залишається одним з найголовніших дороговказів його сценічної кар'єри: альбоми виходять, кліпи знімають, усе просто чудово. А з іншого — пан Скрипка все частіше почав ініціювати всілякі мистецькі імпрези з явним фольклорним ухилом. Знамениті вечорниці від лідера «ВВ» уже стали постійним і помітним пунктом культурного процесу Києва. Завтра ж має статися ще одна знаменна подія — Олег Скрипка запрошує на етнічний фестиваль «Країна мрій», який він сам «здетонував» і зробив усе можливе, аби ідея не поповнила список хороших, але нереалізованих задумів, а вибухнула справжнім святом, прозвучала щирою народною музикою.

Уперше «Фієста», фестиваль бардівської пісні, відбулася 1995 року в селі Снітинка, вдруге — у Конча-Заспі, під хутором Мриги. А наступні сім, як і цьогорічна, — біля Забірських озер під Бояркою, під розкішними кронами боярського лісу, посадженого в рік відміни кріпосного права...