Запорожці за Дунаєм
Після руйнації Катериною II Запорозької січі (1775 р.) частина козаків «кинула якір» у таврійських степах і Подніпров'ї, хтось, виявивши спротив, потрапив до в'язниці чи під кулю російських солдатів; багато ж опинилося на берегах Дунаю, де зорганізували нову Січ — Задунайську (вона існувала аж до 1828 року, півстоліття), розповідає краєзнавець Володимир Орленко. Слава про неї рознеслася теренами розшматованої України, і за Дунай тікали селяни, як посполиті, так і закріпачені на землях, розданих симпатикам Катерини II.