Цього року одразу по завершенні Олімпійських ігор на Україну чекає не менш захоплююче видовище — виступи кандидатів у президенти. Послухати, помріяти, а заодно й подивитися в очі кожному з тих, хто обіцятиме нам райське життя, можна буде з 1 вересня по 8 жовтня. Як повідомив учора журналістам після жеребкування щодо надання кандидатам ефіру на державних загальнонаціональних теле- і радіоканалах заступник голови Центральної виборчої комісії України Ярослав Давидович, точний час для виступів кандидатів у президенти має бути визначений теле- та радіокомпаніями до 20 серпня. Орієнтовно ж претенденти на симпатії електорату розповідатимуть про переваги своїх виборчих програм у робочі дні десь між 19-ю та 22-ю годинами.

«Долати життєву дорогу в мирі, злагоді, взаємній повазі, з шаною до батьків, рідної землі та людей», а також новий телевізор у подарунок побажав і подарував новоствореній парі з села Кореличі Перемишлянського району Львівської області... кандидат у президенти України Віктор Янукович. Юрій Колодій та Людмила Змисла, які стали на рушничок щастя, отримали такий несподіваний подарунок від Прем'єра лише тому, що є його прихильниками. Оскільки молодята мають ще й однакову партійність із кандидатом Януковичем (є членами Партії регіонів), то запросили партійного боса на весільну забаву.

«При ясному розумі, у повній пам'яті заявляю: те, що відбулося сьогодні, є брудною політичною провокацією... На знак протесту оголошую сухе голодування. У разі моєї ймовірної швидкої смерті прошу вважати винними Прем'єр-міністра, кандидата на посаду Президента Віктора Януковича, Генпрокурора Геннадія Васильєва, міністра внутрішніх справ Миколу Білоконя...»

Одним із найвагоміших питань, на які звертатимуть увагу виборці в президентській кампанії нинішнього року, буде спроможність кандидатів забезпечити українців роботою і належними зарплатами. Державі, на жаль, нічим похвалитися за роки безсистемної, непродуманої соціально-економічної політики, яку здійснювали ціною здоров'я і соціальних втрат громадян. Ми відчули це на своїй шкурі або бачили на свої очі: катастрофічне зближення рівнів прибутків і споживання, коротка тривалість життя, епідемії туберкульозу і СНІДу, прояви абсолютної бідності. Дані дослідників вражають: бідними в Україні є 80 відсотків сімей, у яких хтось працює, не кажучи вже про соціально вразливі групи населення! Рівень життя в Україні є сьогодні одним із найнижчих у Європі, навіть якщо порівнювати з країнами колишнього СРСР. Відповідно, напрочуд низьким є рівень платоспроможності населення, що стоїть у ряду інших чинників непривабливості українського ринку для інвесторів. Але, зрозуміло, проблеми інвесторів не можуть сприйматися тими, хто сьогодні майже весь свій прибуток витрачає на проїдання або просто виживання, вимушено обходячись без книг, одягу, відпочинку. Соціологи стосовно України зараз уже вживають такий ганебний термін, як «спадкова бідність», який означає, що через фінансову неспроможність нове покоління буде змушене відтворювати спосіб життя батьків. Тобто молодь не бачить свого майбутнього в цій державі.

Коли «УМ» писала про війну за ВАТ «Дніпромлин» між колективом підприємства та Укрзернопромом, ніхто не передбачав силового вирішення проблеми. Між іншим, бурхливі події щодо зміни керівництва підприємства стали предметом судових слухань. У підсумку вони виявилися на користь Укрзернопрому. От тільки виконали рішення Залізничного суду Львова про зміну керівництва Дніпромлина у досить незвичний, якщо не сказати дикий, спосіб. Ввечері 9 серпня бійці у формі спецназівців та «Беркута» ввірвалися на територію Дніпромлина і взяли підприємство під свою охорону. Беззахисні та беззбройні люди видимого опору вчинити не змогли. Звичайно, не обійшлося без ексцесів. Так, у понеділок на Дніпромлин прибули дві карети швидкої допомоги, передає «Інтерфакс-Україна» із посиланням на лікаря «швидкої», одна з яких доставила до лікарні працівника підприємства з колотою раною кисті, інша госпіталізувала чоловіка із забиттям грудної клітки та серцевим нападом. Водночас заступник голови правління Укрзернопрому Євген Ленг відзначив, що судові виконавці діяли в рамках дозволеного. «Усі спроби жити комуністичними методами закінчились», — цитує його «Інтерфакс-Україна».

Можливо, саме краківський Вавель надихнув львівського міського голову Любомира Буняка на ідею про відбудову на Високому замку історичної споруди, яка могла б стати окрасою і своєрідним подарунком до святкування 750-х роковин міста Лева, які випадають на травень 2006. Такі наміри Любомира Буняка підтвердили у прес-службі мерії, наголосивши, що ця ідея ще потребує детального вивчення. Щоправда, у травні 2006 року, ймовірно, Львовом буде керувати інший міський голова.

Злочинці, які скоїли у листопаді минулого року резонансне вбивство родини татарського підприємця, незабаром опиняться на лаві підсудних: Генеральна прокуратура України завершила розслідування цієї гучної справи, повідомив керівник прес-служби Генпрокуратури Сергій Руденко. Нагадаємо, цей жахливий злочин було скоєно 3 листопада 2003 року у кримському селі Оленівка.

До Харкова, схоже, повертається дифтерія. За останні півроку ця тажка недуга уразила одразу чотирьох чоловік. І ось нове повідомлення: у реанімаційному відділенні обласної інфекційної лікарні нині перебувають дві жінки віком 51 і 47 років, стан здоров'я яких медики називають дуже тяжким. Ще одна пацієнтка потрапила до клініки з підозрою на дифтерію і нині проходить обстеження.

У Чигиринському районі Черкащини є земля, яку в народі називають Бердмудським трикутником: тут засіяне поле якщо не засушить, то заллє. Проте знайшлися господарі, котрі не злякались «аномалії» і спромоглись перетворити чималий нещасливий клаптик землі — чотири тисячі гектарів — на прибуткову ділянку. Успішними господарями стали робітники СТОВ «Чигиринська аграрна компанія». Своєю діяльністю воно вже сім років переконує скептиків у ефективності вкладених інвестицій і в тому, що на полі можна виростити гарний урожай і апетитно та ситно нагодувати тими харчами худобу.

Закарпатські селяни здебільшого не хочуть страхувати свої врожаї, адже не вбачають у цьому користі. І річ не лише у відсутності вільних коштів. Селяни заздалегідь не знають, за якою ціною продаватимуть вирощену продукцію, отже, не можуть передбачити потенційних прибутків. А динаміку цін на сільськогосподарську продукцію в Україні поки не страхують. Крім того, ані аграрії, ані гідрометеоцентр не можуть робити точних прогнозів, а страхуватись від усього одразу надто дорого, вважає Адальберт Жидик, виконавчий директор сільськогосподарського кооперативу «Авігаіл», що об’єднує селян із Берегівського, Виноградівського та Іршавського районів Закарпаття.