Не так давно вздовж трас та на вулицях населених пунктів Тернопільщини з'явилися чималі бігборди з «цікавими» анонімними заявами стосовно підтримки курсу Президента та уряду. Тобто на тлі, наприклад, українського прапора чи тернопільських краєвидів красується запевнення «Підтримуємо!» стосовно того самого курсу. Підпису, хто саме підтримує, нема. Швидше за все, мається на увазі чи то все скопом місцеве населення, чи навіть весь український народ. Однак самому населенню й народу така заява на кількаметрових полотнищах, схоже, зовсім не подобається, бо на переважній більшості полотен явно видно спроби заперечити написане — особливо дістається слову «підтримуємо», непродумано написаному авторами з самого низу.

Наш корабель поступово повертається до старих берегів, де «начальнику видніше», «влада і народ — єдині», а «дружба народів» регулюється владою, яка знає, коли кого топити, а кого витягувати.
Кремлівські вожді залишили по собі неабияку «школу»: одних вони косили геноцидом, інших депортували до Сибіру й вічно призначали винних. Винними завжди були «націоналісти», «сіоністи», «західні імперіалісти».

Ухвала депутатів Трускавецької міськради про відміну рішень своїх попередників про реєстрацію права власності на об'єкти нерухомості ЗАТ «Трускавецькурорт» стала останньою краплею у проти-стоянні керівництва оздоровниці та мерії. Нинішній міський голова Трускавця Лев Грицак вважає, що все майно, яке раніше належало профспілкам, має бути власністю держави. Депутати мерії прийняли також рішення про неналежну експлуатацію філією ЗАТ «Трускавецькурорт» родовищ мінеральних джерел, що також обурило майже чотиритисячний колектив підприємства, до складу якого входять сім санаторіїв.

У російському Великому Новгороді під час розкопок археологи натрапили на давньоруську берестяну грамоту, що чудово збереглася. Її знайшли неподалік Новгородського кремля студенти-першокурсники історичного факультету Московського держуніверситету, які перебувають у Великому Новгороді на практиці.

Як зізнається лікар-психіатр з Дніпропетровська Вадим Йович, знімати кіно він мріяв здавна. Аж доки притисло так, що більше стримувати себе не зміг і замахнувся відразу на художню стрічку. Навіть не злякався, що це задоволення апріорі коштує недешево. Тож пішов найпростішим шляхом. Зокрема, підібрав акторів, які погодилися зніматися не заради грошей, а заради досвіду. Отож найбільше коштів з'їли транспортні витрати та ще ... хабар охоронцю одного з будинків, котрий тільки після цього дозволив зняти світанок з даху.

Болгарська преса та туристичні організації висловлюють не менше занепокоєння з приводу запровадження Румунією високих за вартістю транзитних віз для громадян країн СНД, ніж українські ЗМІ та туроператори. Болгарська газета «Стандарт» один з матеріалів на цілу шпальту подала під заголовком «Румунські візи відлякують туристів», а інший великий матеріал має ще більш промовистий заголовок: «Ми втрачаємо 20 млн. євро від українських відпочиваючих».

Тривожні повідомлення надходять із півночі Рівненщини — там з'явилися заготівельники, які скуповують зібрану в тутешніх лісах чорницю. В іншому випадку їхні дії можна було б тільки вітати, адже фінансових проблем у районах, потерпілих внаслідок чорнобильської катастрофи, вистачає, але у тім-то й справа, що ягоди вони скуповують без належного радіаційного контролю. Ціна, яку заготівельники пропонують мешканцям Полісся, коливається від 3.00 до 4.50 гривень за кілограм у залежності від віддаленості населеного пункту «від цивілізації» (на ринках обласного центру літрова банка ягід продається за 4 гривні).

Cезонні, хоча й зовсім не «пляжні» опіки дітей знову стають своєрідним стихійним лихом. Йдеться про опіки у сезон консервування овочів та фруктів. Із восьми дітей, котрі вже, так би мовити, на старті масових заготівель домашнього «натурпродукту» на зиму, потрапили до дитячої міської клінічної лікарні Полтави з тяжкими опіками, семеро постраждали саме від жахливих «водних процедур» із окропом.

— Валерію Федоровичу, наскільки вдало відбулася в українській команді зміна поколінь?
— Я б сказав, цілком задовільно. Вже з минулорічної світової першості в нас з'явилося чимало молодих, 23-24-річних спортсменів. Призерами останнього зимового чемпіонату світу були Наталка Добринська (багатоборство), Іван Гешко (1500 м), інші представники нової генерації. Ми робимо ставку і на молодь, і на ветеранів — так і має бути. Цьому вчить й історія римських легіонів, коли в кожному з них були лідери-ветерани, які вели інших у бій. Виганяти нікого ми не збираємося, бо, спостерігаючи за досвідченими спортсменами, вчаться й молоді.