До кінця року в Полтаві відкриють одразу дві «клініки, дружні до молоді». Їх облаштування на базі поліклінічного відділення №2 дитячої міської клінічної лікарні та поліклініки обласної дитячої клінічної лікарні, забезпечення кадрами стало можливим завдяки гранту Дитячого фонду ООН — ЮНІСЕФ. Згадані клініки покликані поєднати в собі функції як суто медичної, так і соціально-психологічної допомоги передусім підліткам, які, балансуючи на межі між дитинством і дорослістю, нерідко не знають, куди звертатися по кваліфіковану консультацію.

З 5 по 8 серпня в болгарському місті Пловдив відбувався престижний щорічний Європейський конвент фантастики і фентезі «Єврокон». Найкращим автором-початківцем континенту став наш співвітчизник Володимир Арєнєв, наступний же «Єврокон», 2006 року, відбуватиметься в Києві. І хто б що не казав, це визнання недаремне. За останнє десятиліття в Україні виросла і розвинулася потужна когорта сильних і своєрідних авторів. Проте так склалося, що більшість із них друкується в Росії і пише для московського видавця.
Володимир Арєнєв не обмежує себе одним жанром, пише фентезi, мiстичні трилери, соцiальну фантастику, веселi повiстi-казки для дiтей. Щоправда, донедавна більшість його творів також виходили в Росії. Що може допомогти молодому літератору стати письменником, як це роблять наші сусіди, чому переважна більшість вітчизняних авторів друкується за кордоном — про це і не тільки говорили ми з Володимиром Арєнєвим.

Фінська письменниця Туве Янссон (1914-2001) була і залишається частинкою дитинства для багатьох поколінь — її казками про сповнене пригод життя Мумі-тролів у дивовижній Долині Мумі зачитувалися ті, хто сьогодні із задоволенням розповідає ці ж історії своїм онукам. Першу книгу серії, «Маленькі тролі та великий паводок», письменниця написала у 1945 році. Тролі мали шалений успіх у дітвори, й стало зрозуміло, що однією книжкою Туве Янссон, яка до цього ілюструвала Андерсена, Керролла і Толкієна, малювала карикатури, графіку, не відбудеться. Так з'явилося ще 11 збірок про маленьких кумедних тролів-бегемотиків, які були перекладені 33 мовами й спровокували появу численних мультиків, фільмів, іграшок тощо.

Позавчора ввечері київське «Динамо» робило спробу восьмий раз поспіль пробитися до групового турніру Ліги чемпіонів. Домашній матч проти турецького «Трабзонспора», м'яко кажучи, не вдався. По його закінченні на табло світився рахунок 1:2, і глядачі констатували: це ще добре, що «відскочили» з мінімальною різницею. А в небі над центром столиці спалахував святковий салют. Нащадки яничарів ніяковіли й гадали, чого б то українці влаштовували залпи феєрверків на честь своєї поразки. Але футбол тут був ні при чому — за збігом обставин та завдяки «умінню» наших спортивних організаторів, просто збіглися в часі програний футбольний матч і проводи з майдану Незалежності до Афін олімпійської збірної України...

Важко сказати, хто б іще міг так комплексно й регулярно «моніторити» по всій Україні ситуацію з дотриманням виборчого законодавства, якби не всеукраїнська громадська організація Комітет виборців України. Репліки кандидатів, партій, блоків та інших учасників виборчого процесу сприймаються здебільшого як заангажовані, «піарні» і рідко коли бувають систематизовані в часі та масштабі всієї країни. У вічно зайнятого в такі гарячі деньки Центрвиборчкому до складання реєстрів виборчих перекосів руки не доходять, у ЦВК кивають на міліцію й суди — мовляв, хай вони цим займаються, до того ж Центральна виборча комісія по-своєму заангажована й проти «верхів» критично налаштовуватися не поспішає. А от хлопці з КВУ вважають своєю основною справою саме стеження за дотриманням учасниками «великих перегонів» законності та міжнародних стандартів демократичності виборів. При цьому КВУ вперто залишають за межами кола учасників виборчого процесу — представники «профільної» громадської організації й у нинішній виборчій кампанії не матимуть легітимних підстав працювати спостерігачами, і результати їхнього моніторингу, виходить, не мають жодної ваги, окрім як створення інформаційного резонансу серед кола посвячених. Уже на початку липня робота Комітету виборців України переросла в довготерміновий моніторинг кампанії з виборів Президента, цього тижня КВУ представив звіт про перший етап роботи, але заступник голови ЦВК Ярослав Давидович фактично знівелював усі старання, заявивши в інтерв'ю журналістам, що Комітет виборців не є суб'єктом процесу, тож його висновки на підставах виконаного моніторингу жодного значення для Центрвиборчкому не матимуть. Мовляв, до лампочки всі ці спроби об'єктивно й цілісно оцінити перебіг виборчої кампанії в центрі й регіонах. Хоча, якщо є бажання, — «на здоров'я». ЦВК, звісно, може лишатися при своїй думці, але, гадаємо, читачам і виборцям загалом буде принаймні незайве ознайомитися з результатами першого моніторингу КВУ кампанії-2004.

Урочище Феофанія називали українською Швейцарією за пейзажну розмаїтість. Це — одна з найстаріших у Європі грабово-дубових дібров, з унікальними «червонокнижними» рослинами та незайманою природою. Усе це розташувалося (що само по собі вже є безпрецедентним фактом) у межах європейської столиці. Віднедавна тут з'явилися асфальтові дороги, паркан на кілька кілометрів, ліхтарі, каналізація, екскаватори та десятки будівельників...
Будівельники кажуть, що за два роки тут буде парк із фонтанами, пляжами та бюветами. Місцеві мешканці певні, що унікальну ділянку лісу збираються привласнити державні «мужі», й запевняють, що бачили у Феофанії самого Віктора Януковича. Мовляв, він безпосередньо керує будівельними роботами й збирається там звести собі «хатинку». Кореспонденти «УМ» намагалися з'ясувати, що ж насправді діється у Феофанії.

Отож, озирнутися на тринадцять років? Добре. Озираюсь. І, ще навіть до озирання, застуючи собою весь туманно-картатий огром минулого, чомусь спливає в пам'яті розчервоніла фізіономія сільрадівського голови — два пасемця колишуться над водянистими очима — з яким ми, журналісти з «города», що на самому початку проголошення незалежності чогось прибилися в гуляйпільську глухомань, п'ємо в порожній і темній сільраді.

Батьки Олексія одного вдома не залишали. Цього разу за ним наглядала 16-річна сестра. Вона теж, звісно, не могла подумати про найгірше, дозволяючи хлопчині погратися на балконі. Навіть коли той став катати іграшкового автомобіля по перилах. Саме тут і сталося непередбачене. Не втриманий Олексієм автомобіль полетів донизу, а сам хлопчина вирішив подивитися, куди ж він приземлився. Підставив табуретку, перехилився через перила — і...

Завтра до України має прибути міністр оборони США Дональд Рамсфелд. Про це повідомив тижневик «Дзеркало тижня» з джерел, що заслуговують на довіру. У п'ятницю начебто на високого гостя чекатимуть у кримському Партеніті, де в санаторії українського Міноборони «Крим» заплановані його переговори з колегою Євгеном Марчуком. З огляду на недавню інформацію від самого Марчука про майбутні переговори з керівництвом антиіракської коаліції щодо визначення терміну присутності українців у Межиріччі, а також заяву Прем'єр-міністра Віктора Януковича стосовно скорочення чисельності нашого миротворчого контингенту, неважко здогадатися, що саме ці аспекти іракської проблеми стануть на чолі кримських переговорів. Утім, хоч до прибуття Рамсфелда в Україну залишилася лише доба, інформація про мету візиту, заплановані зустрічі і питання, що обговорюватимуться, є мало не військовою таємницею.

Неспокійною виявилася ніч із неділі на понеділок для польських та українських миротворців у Іраку. Дві військові бази в провінції Васіт, де розташований основний склад наших вояків, та польську базу Ліма обстріляли з мінометів, повідомив польській інформагенції ПАП речник багатонаціональної дивізії «Центр—Південь» підполковник Артур Доманський.