Зараз уже стало доброю звичкою, що атлети з вадами здоров'я змагаються на тих же аренах, де нещодавно кипіли пристрасті Олімпіади, але вперше таке сталося лише 1988 року в Сеулі; до цього Паралімпійські ігри проводилися на інших аренах. Перші змагання під олімпійськими прапорами для людей, які зазнали ушкодження здоров'я, але не втратили віри у свої сили й бажання жити повноцінним життям, відбулися 1964 року в японському Токіо, де турніри проводилися лише у семи дисциплінах. Чотирма роками раніше до Риму приїхали 400 спортсменів-інвалідів з 23 країн. Як це не дивно, проте Міжнародний паралімпійський комітет був зареєстрований лише у 1992 році. Символами світового паралімпізму стали червона, синя й зелена напівсфери, що символізують розум, тіло, незламний дух.

Звичайно, що ніхто не очікував на сенсацію у вигляді виграшу нашої команди в Німеччині. Тож чотири з половиною тисячі глядачів у Нюрнбергу стали свідками чергового тріумфу Дірка Новіцьки і Ко. Дуже шкода, що не виступають під знаменами збірної українські представники НБА — Станіслав Медведенко й Віталій Потапенко. В інтерв'ю газеті «Спорт сьогодні» форвард «Лейкерз» повідомив, що... образився на головного тренера — Геннадія Защука, оскільки той начебто зробив з нього ледь не ворога народу. Виявляється, з лос-анджелеського клубу на адресу Федерації баскетболу України надіслали лише побажання, аби Медведенко не брав участі в іграх збірної. Сам же Станіслав цього й не збирався робити, побоюючись за своє дорогоцінне здоров'я, натомість хотів допомогти команді «морально», підказати партнерам дещо на тренуваннях.

Завдяки двом нашим учасникам розіграшу Кубка УЄФА 7-й тур чемпіонату України «не вписався» в уїк-енд. За збігом обставин саме вчора і відбулися матчі, які без перебільшення можна було назвати центральними. Відкрив же календарну «триденку» лідер вищої ліги — «Шахтар». Протистояння гірників із запоріжцями мало особливий підтекст. Тренер «Металурга» Валерій Яремченко та новобранець Сергій Попов свої найкращі роки провели саме в «Шахтарі». Утім обом було не до сентиментальності, адже віце-чемпіони сьогодні грають у сучасний і видовищний футбол, якому важко щось протиставити командам «учорашнього дня».

Після вимушеної 12-денної паузи, викликаної гострим отруєнням, що дуже скидається на замах, Віктор Ющенко поновив свою виборчу кампанію. За 43 дні до дня виборів лідер коаліції «Сила народу» фактично розпочав заключний етап роботи з виборцями, виступивши перед велелюдним зібранням на Європейській площі в Києві. Другий масовий виборчий захід за участю Ющенка у столиці побив рекорд першого: якщо 4 липня на Співочому полі й під Центрвиборчкомом зібралося близько 50 тисяч людей з усієї України, то 18 вересня на майдан біля Українського дому послухати лідера прийшло близько 70 тисяч осіб, і це — майже всуціль кияни та представники столичної області. Мітингові передувала масова агітація — афіші-анонси вкрили весь Київ, однак у тих, хто розумів ступінь складності отруєння, були великі побоювання: чи дозволить стан здоров'я кандидатові в президенти виступити взагалі? Чи зможе Ющенко, який переніс страшенну інтоксикацію й досі перебуває під дією ліків, виглядати перед усією Україною (а виступ транслювався на регіони) гідно?

У Конгресі США зареєстровано законопроект, який стосується президентських виборів в Україні. Найперше, що слід зауважити, — нечасто американські конгресмени викладають у формі законопроекту свої побоювання щодо можливих порушень громадянських свобод та основ демократії під час виборчих перегонів у якійсь іншій країні. Автор проекту документа, як пише «Українська правда», — депутат-республіканець iз Каліфорнії Дана Рорабахер, який уже восьмий термін перебуває у Палаті представників і наразі працює в Комітеті з міжнародних справ. Якщо вибори Президента України відбудуться з порушеннями, то в разі схвалення цього законопроекту Конгресом Кучму, Януковича та Ко чекають дуже жорсткі санкції.

Днями у Нацбанку заявили, що на рахунках Кабінету Міністрів зосереджено 15 мільярдів гривень, і це не викликає захвату в державних фінансистів: кошти могли б обертатися в економіці. Говорили про накопичення величезних сум в уряду й майже рік тому: тоді, за словами першого віце-прем'єра Миколи Азарова, у банківській системі стався дефіцит гривні через те, що розпорядники бюджетних коштів «не звикли одержувати фінансування з держбюджету вчасно». Але помилка вперто повторюється — зате бюджетні кошти без проблем потрапляють у приватні кишені.

Ніч із 28 на 29 березня для багатьох була безсонною. Хтось чекав третьої ранку, щоб перевести стрілки на годину вперед, а хтось бігав темними вулицями зі стосом наліпок і клеїв їх на все, що потрапляло під руки — стовпи, будинки, адміністрації, відділки міліції тощо. Як результат — ранок після на годину коротшого сну українці зустрічали запитанням: «Що таке «кучмізм»?». У верхньому куточку на цих листівках було слово-заклик — «Пора!», а також емблема — сонце, що сходить у трикутнику.
Так народилася громадянська кампанія, яка за п’ять місяців свого існування встигла добряче полоскотати нерви чиновникам найрізноманітніших рангів. Узяти для прикладу хоча б їхню діяльність у Мукачеві (спостереження за виборами, акції непокори, збір підписів), підтримку бунтівних сумських студентів тощо. «Пора» декларує бажання відіграти не останню роль на грядущих виборах. Словом, влада напередодні 31 жовтня побачила перед собою ще одного опонента. Опонента насправді дуже могутнього, оскільки основну його частину складає прогресивна і свідома молодь — рушій, який найчастіше виступає генератором змін. Мабуть, невипадково напередодні виборів непокірливу структуру вирішили притиснути: активістам «Пори» підкидали вибухівки, тримали у буцегарнях, звинувачували у вбивствах та екстремістських намірах і навіть називали «тіньовим штабом» із підтримки Ющенка, який забезпечить в Україні «югославський» або «грузинський варіант». Та насправді широкому загалу про цю кампанію майже нічого не відомо. Приміром, те, що донедавна, як виявилося, існувало... дві «Пори».

Неймовірно — Брітні знову вдалося обставити всіх папараці й вдруге потайки від них вискочити заміж! Причому якщо «п'яний» шлюб із колишнім однокласником Джейсоном Александером був несподіваним навіть для самих «молодят», які розлучилися вже через 55 годин — щойно протверезіли, то про заручини з екс-учасником своєї підтанцьовки Кевіном Федерлайном Бріт розповідала на кожному кроці й в усіх подробицях.