Українське суспільство переживає доволі складний період своєї історії. Можливо, і не найтяжчий з точки зору фізичного виживання етносу, але й не найкращий з точки зору історичної перспективи державотворення. Більше того, неспроможність сучасної української (псевдо)еліти вибудувати стратегічну лінію поведінки на світовій геополітичній арені, нерозуміння суспільно-політичних аспектів внутрішньо-державного згуртування нації актуалізує проблему соціально-психологічної реконструкції українського етносу.
Справа ця складна і клопітна. Але якщо ми нею не займатимемося, годі й сподіватися на історичні перспективи українства. Бо світовий досвід успішних націй свідчить, що спочатку потрібно навести лад у людських головах — створити певне мотиваційне підгрунтя для руху вперед, а потім уже вибудовувати моделі суспільного устрою та стратегію поведінки всередині країни та за її межами.

Перший осінній місяць щедро подарував українському кіно не тільки Олександра Довженка, а й кількох близьких йому за творчiстю людей. Насамперед акторів — Свашенка та Масоху...
Семен Свашенко народився 14 вересня сто рокiв тому на теперішній Сумщині. 18-річним юнаком приїхав до Києва — навчатися в кооперативному технікумі. Одначе кооператором стати не довелося, потягло в мистецтво. Вступив до Театрального інституту імені Миколи Лисенка. Там і познайомився з деканом українського факультету, уже добре відомим режисером Лесем Курбасом. Через два роки саме Курбас запросив до себе у «Березіль» кількох юнаків, серед яких були Свашенко та Масоха.

Станом на ранок вівторка в активі українських спортсменів уже було 6 золотих, 2 срібні та 6 бронзових медалей XII літніх Паралімпійських ігор. У понеділок акорди «Ще не вмерла» лунали на аренах Афін аж п’ять разів!
Традиційно вже з перших днів на перших ролях перебувають наші плавці. І хоча лідер збірної Олена Акопян обмежилася для початку «бронзою» (вона виступатиме ще на двох дистанціях), її колеги успішно окуповують п'єдестал... дуетами. Наприклад, на стометрівці брасом переміг одесит Дмитро Алексєєв, а «бронза» тут у полтавця Дмитра Кузьміна. У цьому ж виді серед жінок третьою стала Юлія Власова, яка вже мала таку ж медаль на 400-метрівці вільним стилем. Також поповнив свою колекцію нагород наш перший чемпіон Паралімпіади-2004 Віктор Смирнов — він здобув «срібло» на 100 м кролем, поступившись... своєму ж співвітчизнику Олександрові Мащенку.

На грецькій Олімпіаді Україна здобула дві срібні медалі у вітрильному спорті: жіночий екіпаж у класі «Інглінг» та чоловічий — «49-ер». Днями призери Афін-2004 Родіон Лука і Георгій Леончук розповіли журналістам, як кувалася олімпійська нагорода, та розкрили свої майбутні плани.

Один із центральних матчів першого кола — «Дніпро» — «Динамо» — не зміг зібрати навіть подобу заповненого стадіону в Дніпропетровську. Головною причиною цього, швидше за все, стала гра, яку демонструють улюбленці місцевої публіки. Здається, що підопічні Євгена Кучеревського досягли максимуму своїх можливостей і вже просто не можуть стрибнути вище голови. Дехто втратив мотивацію, а дехто, за словами наставника, почав вважати себе дуже великим футболістом і не хоче опускатися на грішну землю. «Динамо» ж, навпаки, після повернення на тренерський місток Йожефа Сабо розкріпачилося і з кожним матчем демонструє якісніший футбол. Хоча неозброєним оком видно, що ігрові зв'язки ще треба награвати або ж відновлювати, та й більшості футболістів слід покращити свій тонус.

У Румунії знову загострилася «морська хвороба»: спірний континентальний шельф у районі острова Зміїний у Чорному морі, де, ймовірно, залягають чималі поклади нафти та газу, Бухарест хоче отримати з такою нетерплячкою, що подав до Міжнародного суду ООН. Київ сприйняв це з подивом, адже переговори з цього приводу, довгі й важкі, ще тривають. А додаткової напруги в непрості українсько-румунські відносини привнесла майже конфліктна ситуація в дельті Дунаю, де прикордонні катери румунів спробували перешкодити будівничим каналу «Дунай—Чорне море». Міністерство транспорту України назвало це провокацією, а в будівлю на Михайлівській площі було викликано румунського посла Александру Корнеа і вручено відповідну ноту МЗС України.

Учора тема отруєння лідера виборчих перегонів Віктора Ющенка дискутувалася під банею Верховної Ради, яка відновила свою роботу в пленарному режимі. Депутати таки ухвалили постанову про створення тимчасової слідчої комісії для розслідування обставин отруєння лідера найбільшої парламентської фракції, хоча напередодні були деякі сумніви щодо позитивного голосування з цього приводу пропрезидентських фракцій із колишньої більшості. Утім проект, винесений на голосування, отримав схвалення аж 425 депутатів (при необхідних 150) — майже небувалий, близький до стовідсоткового — з огляду на певну кількість відсутніх — результат.

На початку вересня Прем'єр-міністр України Віктор Янукович на прес-конференції порівняв прогнози щодо високого рівня інфляції після виборів із казкою. А вже через три тижні на ринку готівкової іноземної валюти виник дефіцит. Позавчора у Києві обмінні пункти купували долар за 5,36 — 5,40 гривні при заявленому раніше Нацбанком курсі 5,30. Ще й ціни на автозаправках, наче за командою, поповзли вгору, а деінде, як, скажімо, в Одесі, виникли проблеми з найбільш ходовим бензином марки А-95. Нагадаємо, його, згідно з меморандумом між урядом і нафтотрейдерами, повинні продавати по 2,90 гривні за літр. Але ця марка пального в Одесi і взагалі зникла із продажу, а там, де А-95 ще є в реалізації, вишикувалися черги авто — небачена картина за часів незалежності. З цього можна судити, наскільки реалістичними є прогнози глави уряду, який бореться за президентське крісло.

Незбагненні речі кояться в найвищих органах державної влади України: в Кабінеті Міністрів раптом усі як один розучилися рахувати, а законодавці переплутали Верховну Раду з агітаторською будкою. Принаймні саме таке враження може скластися у сторонньої, не обізнаної з перипетіями українського політичного життя людини після ознайомлення з обговоренням у парламенті (як у сесійній залі, так і в кулуарах) закону про мінімальний прожитковий мінімум. Згідно з цим документом, який уряд вніс на розгляд ВР, наступного року прожитковий мінімум на одну особу має складати 382 гривні на місяць.