Казки вiд Прем’єра

      На початку вересня Прем'єр-міністр України Віктор Янукович на прес-конференції порівняв прогнози щодо високого рівня інфляції після виборів із казкою. А вже через три тижні на ринку готівкової іноземної валюти виник дефіцит. Позавчора у Києві обмінні пункти купували долар за 5,36 — 5,40 гривні при заявленому раніше Нацбанком курсі 5,30. Ще й ціни на автозаправках, наче за командою, поповзли вгору, а деінде, як, скажімо, в Одесі, виникли проблеми з найбільш ходовим бензином марки А-95. Нагадаємо, його, згідно з меморандумом між урядом і нафтотрейдерами, повинні продавати по 2,90 гривні за літр. Але ця марка пального в Одесi і взагалі зникла із продажу, а там, де А-95 ще є в реалізації, вишикувалися черги авто — небачена картина за часів незалежності. З цього можна судити, наскільки реалістичними є прогнози глави уряду, який бореться за президентське крісло.

Гривня пахне бензином

      Утім ще на початку вересня представник парламентського Бюджетного комітету Євген Жовтяк застергігав тих, хто наївно покладається на слова Прем'єра: «Подібною заявою Віктор Янукович убиває двох зайців. По-перше, він як діючий голова уряду, повинен заспокоїти громадськість, аби не провокувати інфляційних очікувань, а по-друге, цим Віктор Федорович показує себе як кандидата в Президенти з найвигіднішого боку: як людину, що може контролювати інфляцію. Але чи можливо її контролювати? Ринковими методами — досить складно, адміністративними — простіше, але, як правило, це призводить до досить згубних наслідків».

      Оскільки економіка України залишається досить енергоємною, ціни на нафтопродукти можуть скоригувати плани уряду дуже суттєво. З початку року вони зросли більш як на 50 відсотків, отож заяви уряду про 6-7 відсотків інфляції у цьому році сприймаються з великою часткою скепсису. Окрім того, збільшення соціальних виплат, яке очікується з осені 2004 року, збільшить сукупний попит на ринках України, а це, згідно з ринковими механізмами, при незмінній пропозиції, неодмінно повинно призвести до подорожчання найважливіших споживчих товарів, або до дефіциту, про що й попереджав пан Жовтяк. Дефіцит бензину вже маємо. Скасування Росією експортного ПДВ на енергоносії, що заплановано в 2005 році, ніяк не вплинуло на зменшення українських цін на пальне. Тим паче не вплине й надалі, тому що російські компанії будуть обтяжені іншими податками, які мають на меті компенсувати бюджетні втрати Російської Федерації від цієї акції.

      Що далі? Яким чином вдасться утримати цю інфляцію діючій владі, незрозуміло. Адміністративними методами не виходить, якщо зважити на ринок нафтопродуктів. Отож залишається тільки розповідати «казки» виборцям. Схоже, так Прем'єр і робить. Тиждень тому під час поїздки до Житомирської областi Віктор Янукович заявив, що зростання цін на нафтопродукти до кінця 2004 року в Україні не буде. Він послався на чесне слово нафтотрейдерів, з якими незадовго до того зустрічався, і на спільний протокол, який передбачає, що підвищення цін на нафту та нафтопродукти в Україні не відбуватиметься. «Як вони зросли зараз, на такому рівні вони і залишаться», — з почуттям глибокого задоволення заявив виборцям пан Прем'єр. Ціну цієї домовленості ми вже знаємо. Тим паче що аналогічний перебіг подій, із подібними запевненнями глави уряду, ми спостерігали рік тому, коли відбувалася криза на ринку зерна.

      Щоб зміцнити довір'я мас до уряду, до бравурних обіцянок Віктора Януковича приєднався перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров. Він заявив журналістам, що заперечує можливість збiльшення інфляції після підвищення мінімальних пенсій до прожиткового мінімуму, встановленого в 2004 році для непрацездатних громадян на рівні 284,6 гривні на місяць. «Ми провели нараду з Нацбанком, обговорили ці питання. Ми не бачимо загрози інфляційних процесів», — зазначив він. Грошова пропозиція, за підрахунками пана Азарова, «зараз цілком покривається товаром» (цікаво, яким — чи не бензином?) За даними керівника Пенсійного фонду Бориса Зайчука, зараз розмір мінімальної пенсії становить 138 гривень на місяць, і після прийняття Кабміном рішення про підвищення її до прожиткового мінімуму пенсії збiльшать більш як 11 мільйонам пенсіонерів.

Це ми вже проходили

      Окрім запланованого урядом «піднесення добробуту» пенсіонерів, фінансові ринки може підірвати штучне помпування економіки коштами під час президентської кампанії. На це звернув увагу народний депутат, «нашоукраїнець» Юрій Єхануров. Нинішнє погіршення прогнозів рівня інфляції до 10 відсотків ( про це днями заявили у Нацбанку) нагадують йому ситуацію 1999 року. Тоді, під час президентської кампанії, закладалися інфляційні процеси, з якими згодом був змушений боротися уряд Віктора Ющенка. «Відбулося накачування інфляційних курсів. Короткий проміжок часу, коли йде накачування, — всім добре, всі аплодують уряду, а вже через квартал настають невтішні наслідки», — зазначив колишній перший віце-прем'єр.

      Він звернув увагу, що джерела, які є в уряду і про які неодноразово говорив Віктор Пинзеник (десять мільярдів «у заначці»), зараз не узаконено. «Використовують кошти від приватизаційних процесів та від різкого збільшення розвитку економіки у порівнянні із закладеними цифрами. Проте ручний режим керування цими реальними 80 відсотками коштів, які надходять додатково, приведе до серйозних інфляційних коливань уже в першому та другому кварталах наступного року», — передбачає Юрій Єхануров. І застерігає, що поки вируватимуть виборчі пристрасті, бюджет залишатиметься напризволяще, а технологічно боротися з інфляційними процесами в уряду з'явиться можливість тільки починаючи з другої половини березня.

      Якщо говорити про законність видатків, запланованих урядом, то насамперед слід розібратися з джерелами покриття виплат у вигляді «адресної допомоги» пенсіонерам (трохи принизливо звучить, чи не так, якщо зважити, хто, в такому разі, є «відправником» і чи надовго буде така ласка?). Кабінет Міністрів оцінює видатки до кінця 2004 року на підвищення мінімальних пенсій до прожиткового рівня в 4,5 мільярда гривень і має намір профінансувати їх за рахунок виділення 4 мільярдів гривень бюджетних коштів і 0,5 мільярда гривень коштів Пенсійного фонду, як зазначається в повідомленні Міністерства фінансів. Заступник міністра фінансів Сергій Макацарія, який супроводжував Віктора Януковича в його поїздці до Кіровоградської області, тоді ж у точнив, що бюджетне фінансування підвищених пенсій здійснюватиметься за рахунок понадпланових надходжень від приватизації.

      Ясна річ, такі щедроти належить узгоджувати з Верховною Радою. Про це й нагадав позавчора під час погоджувальної ради голова парламентського Бюджетного комітету Петро Порошенко. Він послався на відповідну статтю Бюджетного кодексу. Фракція «Наша Україна» зажадала заслухати у парламенті звіт уряду про використання коштів, отриманих понадпланово від приватизації. При цьому Віктор Пинзеник пояснив, що йдеться про 3 мільярди гривень. Депутати повинні знати, куди будуть спрямовані ці кошти, тому уряду належить, на думку «нашоукраїнців», підготувати пропозиції і в обмежений термін подати їх на затвердження Верховній Раді. Тим більше, як зауважив Петро Порошенко, у ЗМІ пролунала інформація про те, що уряд ухвалив рішення про використання цих коштів, не погодивши питання з парламентом. Парламентська опозиція при цьому посилається на непрозорість роботи уряду.

Нацбанк іде ва-банк?

      Але останнім часом такий самий закид опозиція, схоже, готова зробити й Національному банку України, щодо роботи якого досі не було нарікань. 16 вересня Рада Національного банку відклала запланований на жовтень (після одержання даних про інфляцію за підсумками третього кварталу) перегляд прогнозу інфляції на 2004 рік і вирішила повернутися до розгляду цього питання після виборів Президента, про що повідомив голова ради НБУ Анатолій Гальчинський. Водночас він неодноразово цими днями висловлював прогноз, що інфляція в 2004-му не перевищить 10 відсотків. І справді, що йому було стверджувати з огляду на те, що на засіданні 10 вересня Рада НБУ затвердила прогноз інфляції на 2005 рік на рівні 6—7 відсотків? Що ж до Міністерства економіки, то воно, мабуть, сподіваючись, що події розгортатимуться за не гiршим сценарієм, нiж 2003 року, коли інфляція становила 8,2 відсотка, скоригувало прогноз iнфляцiї в 2004 роцi з 6,3 до 7,6 вiдсотка, а на 2005-й прогнозує її на рiвнi 6,2. Але ж уже тепер ми бачимо, наскільки відрізняється від того, що було, сценарій цьогорічний.

      «Якщо рівень інфляції до кінця 2004 року сягне 11 відсотків, то обіцянки уряду збільшити пенсії та зарплати нічого не варті», — цілком слушно зауважив народний депутат, представник парламентського Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Сергій Терьохін. Він вважає, що при рівні інфляції 11 відсотків українці отримають в номінальному вираженні більше грошей, за які зможуть менше купити. Він ставить запитання: «Як покривати такий дефіцит?» І відповідає: «Тільки позичками з-за кордону за участю Національного банку, безпосередньо або опосередковано». Якщо Національний банк може взяти такий ресурс із ринку, то тоді збільшиться вартість кредиту і буде проблема з темпами зростання економіки та ліквідністю банківської системи». Тому, на думку пана Терьохiна, Нацбанк змушений буде збільшувати показники грошової маси, тобто просто друкувати емісійні гроші.

      Про залучення емісійних коштів, власне, й говорив пан Гальчинський на недавній прес-конференції. До речі, цей намір підтверило «УМ» достовірне джерело. Також викликає подив у народного депутата зміна прогнозів Нацбанку щодо інфляції та незміна прогнозів валютного курсу. За словами народного депутата, реальні доходи населення та підприємств зменшуватимуться, а експортери металургійної галузі, хімії та нафтового комплексу непрямим чином субсидуватимуться. «Це є грубим порушенням загальноприйнятої бюджетної та монетарної політики», — підкреслив Сергій Терьохін.

      З цього приводу народний депутат, член ради Нацбанку Петро Порошенко заявив: «Основні засади грошово-кредитної політики (на 2005 рік. — Авт.) затверджено, однак вони передбачають достатньо консервативний прогноз зростання монетарної бази і грошової маси. Сьогодні ж існують певні протиріччя між надоптимістичними прогнозами уряду й оцінкою ситуації, яку висловила рада Національного банку щодо внесення змін до основних засад грошово-кредитної політики на наступний рік. Річ у тім, що емісійний друк грошей, той обсяг, який було заплановано попереднім рішенням ради Національного банку на весь 2004 рік, ми майже вичерпали вже до початку серпня. Рада Нацбанку внесла зміни у своє попереднє рішення, дозволивши збільшити грошову масу, тобто дозволила емітувати Нацбанку додаткову кількість гривневої маси».

      Петро Порошенко також акцентував увагу на тому, що в умовах, коли не знижуються ціни на м'ясопродукти та енергоносії, зростають тарифи на житлово-комунальні послуги та на транспортні перевезення, а також із урахуванням інших факторів зростання цін, ми можемо очікувати суттєвого погіршення прогнозу рівня інфляції аж до цифри, що перевищує 10 відсотків. Не має ніяких ілюзій щодо того, чим увінчається передвиборча метушня уряду, й кандидат у Президенти, лідер Соціалістичної партії Олександр Мороз. Він прогнозує, що в разі різкого підвищення пенсій вибухне інфляція. «Такими методами, що властиві для діяльності уряду сьогодні, ... це призведе до емісії, зрештою... до іншої вартості гривні. Таким чином можна, звичайно, і підвищити до тисячі гривень мінімальну зарплату і пенсію, але цим можна викинути гроші на вітер», — підкреслив лідер СПУ. Він також вважає, що збільшення бюджету на 2005 рік — безпідставне. І звертає увагу на те, що обсяг консолідованого бюджету на наступний рік уряд збільшив приблизно в півтора раза, «що не пояснюється жодними логічними процедурами».