Парламенти західних країн — на відміну від нашої Верховної Ради — не такі закриті для простих смертних, і фактично кожен бажаючий, за умов дотримання певних заходів безпеки, може прийти туди на екскурсію. Часто цікавість до депутатських буднів виявляють навіть «не зовсім прості смертні». Скажімо, минулого тижня на урочисте відкриття сесії англійського парламенту прийшла повитріщатися супермодель Кейт Мосс.

«Спайс гьорлз» таки возз'єднаються. Правда, обіцянками знову зібратися разом і щось заспівати колишні учасниці найпопулярнішого гьорлз-бенду тішать своїх прихильників уже не перший рік, але цього разу — вже точно. Адже наступного року група святкуватиме свій десятирічний ювілей, і не випустити до такої дати новий спільний альбом було б щонайменше маркетинговою помилкою.

Боксери, особливо видатні, дуже добре танцюють. Дивне, звісно, поєднання – гора м'язів і здатність до витонченого танцю, але факт. І щоб у цьому переконатися, досить було глянути на нашого Володю Кличка, який під час репетицій на «Євробаченні» так витанцьовував із Русланою, що навіть суворий охоронець зали позаздрив...

Що там відірвали цікавій Варварі? А між іншим, втрата носа через надмірну цікавість — ще не найгірший варіант. Іноді навіть у вельми веселих (на перший погляд) випадках можна поплатися й життям. Як, скажімо, на Тайвані, де один чоловік помер, а чотирьох — госпіталізували після того як вони випили популярний енергетичний напій з етикеткою «Це отрута».

— Якщо купити партію китайських годинників і повернутися на 20 років назад, щоб продати...
— А якщо потім накупити на виручені гроші баксів по 60 копійок...
— Або якщо винайти ксерокс для матерії і ксерити, ксерити золото...
— Так... Зрозуміло... Панове міністри, які ще будуть пропозиції щодо підняття економіки Росії?

Читачі «УМ» уже знають про враження від генеральних репетицій «Євробачення» та як виглядає закулісний півфінал, тому репортаж із вирішального концерту пісенного конкурсу ми вирішили писати безпосередньо із зали. Отож я тримаю квиток за тисячу п'ятсот гривень, сьомий сектор, перший ряд. Скоро все почнеться...
А поки ще не десята вечора, я не втримуюся від спокуси і таки пробираюся в backstage (як це тут називається, втім я б воліла — за лаштунки). У вечір фіналу це ще проблемніше, ніж минулого разу: тоді я пройшла з Філею, а сьогодні — з Жаном Полем Готьє. Це — почесний гість конкурсу, щоправда, на нього ніхто не кидається: одна скромна камера та двоє фотографів. Поруч українська молодь, обвішана символікою спонсора «Євробачення», «Київстару», грається із цуценям. За їхніми словами, це такий собі символ конкурсу, який живе на території Палацу спорту. В цей момент Жан Поль Готьє крутить головою і привітно усміхається в нікуди. Він ще не знає, за кого голосуватиме, але точно не за Францію, Грецію та Україну.
У самих гримерках безлад — сьогодні відповідальний день: розслабляються, як завжди, норвежці, горлаючи під гітару «Камон, камон!». Саме виходить з «кімнатки» Наталя Подольська, її хапає за руку Роман Калин з традиційними привітаннями та побажаннями. Головний «Гринджол», мабуть, не знає, що після репетиції Подольська заявила українським журналістам, що вона не чула нашої конкурсної пісні... Представник преси, який стоїть поруч, напівжартома говорить Калину, що він так і не дочекався на мінімальну співпрацю від Росії та України на «Євробаченні», на яку сподівався.

Найприємнішим для нас моментом цьогорічного Каннського кінофестивалю є те, що у конкурсi короткометражних стрiчок перемогла робота нашого 31-річного земляка Ігоря Стрембіцького «Подорожні». Наше бажання віднайти та плекати власну ідентичність нарешті було оцінене на екрані i заявило про себе на церемонії вручення нагороди. Кореспондент польської «Газети виборчої» Тадеуш Соболевський написав у своєму звіті з церемонії нагородження: «Молодий режисер вибіг по нагороду, але оторопів, коли йому надали слово. Йому дали російського перекладача, який, як було чути через мікрофон, заохочував Стрембіцького: «Говорі по рускі!». Тоді Стрембіцький заявив на всю залу: «Я не можу розмовляти російською, бо я українець».

Це сталося рівно за день до піврічного ювілею початку помаранчевої революції. Сотні людей під проводом Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко вийшли на Майдан 22 листопада, а 21 травня вийшла газета «Дзеркало тижня» з матеріалом про те, що, виявляється, днями Президент Ющенко запропонував Прем'єрці Тимошенко подати у відставку. І не наодинці — на людях.

Цього року в день перепоховання Шевченка до Канева прибуло в десятки разів більше людей, ніж завжди. Багатьох на відвідини святої для українців гори надихнув приклад Президента Ющенка, який буває 22 травня на Тарасовій могилі щороку, а цього разу приїхав із візитом уже в ролі глави держави. Вперше в такий знаменний день на Чернечу гору пiшки зійшла разом верхівка української влади — і Президент (він виділявся вишиванкою), і Прем'єр, і Голова Верховної Ради. Тут же вони вголос заявили про свій намір об'єднати на парламентських виборах 2006 року свої політичні сили, а саме — партії «Народний союз «Наша України» (почесним головою якої є Віктор Ющенко), Блоку Юлії Тимошенко та Народної партії (яку очолює Володимир Литвин).