Як тільки не називали парламентарії (залежно від своїх симпатій та позиції) Закон про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу, ухвалений Верховною Радою 21 червня — і «законом про недоторканність друзів народних депутатів», і «плювком на Конституцію», і «захистом прав людини в країні беззаконня», і «вольною» для Різака й Колесникова»... Нагадаємо, що згідно з цим документом, запропонованим до розгляду фракцією СДПУ(о) і схваленим 246 голосами «за», будь-який злочинець, маючи 150 «друзів» із мандатами народних депутатів і 456 тисяч 300 гривень для застави, може вийти на волю. Незалежно від того, яке саме правопорушення він скоїв — а ля Бакай, Пукач або й геть Чикатило. Звісно, при цьому підозрюваний у скоєнні злочину буде на підписці про невиїзд, але хіба стримає та підписка людину, якій світить, скажімо, 15 років ув'язнення?

От і неправда, що у нашому шоу-бізнесі панують вовчі закони: за лаштунками колеги-музиканти готові у волосся один одному вчепитися, а керівники каналів тільки й думають, як би їм за ротацію кліпів побільше грошей з артистів злупити. Сашко Положинський та канал «М1», наприклад, демонструють зовсім іншу шкалу цінностей — вони не те що нікого не ображають, а навіть узялися допомагати початківцям спинатися на ноги і правильно позиціонувати себе у контексті сучасної української культури. Ініціатива, мета якої — сприяти розкрутці молодим виконавцям, отримала назву «Свіжа кров».

Польський фестиваль «Сопот» свого часу був символом «совка». Тут кували «кадри» для «совєцької» естради. На «Сопоті» Алла Пугачова заспівала «Все могут короли», тут же засвітилися Муслім Магомаєв, Лев Лещенко, Ірина Понаровська. Коли Союз розвалився, «Сопот», як неприкаяний, кочував по Кенштину, Варшаві, Кошаліну, Сопоті, Перемишлі, минулого року організатори навіть оголосили про його закриття. Нещодавно фест повернувся до своєї постійної престижної у Польщі Лісової опери. Тепер «Сопот» — фестиваль української культури в Польщі, найбільший та водночас найважливіший культурний захід української діаспори.

8—10 липня Запоріжжя готується прийняти гостей та учасників І Міжнародного фестивалю «Сила України». Мета дійства — звернути увагу громадськості на численні і серйозні проблеми Хортиці.

«Увага! — написано величезними червоними літерами на www.ukrabilly.com. — Цей сайт не призначенно для сімейного перегляду. Сайт для справжніх УКРАБІЛІВ включає в себе ненормативну лексику, повну відсутність комерційної реклами та низькопробної порнографії. Сайкобілі та рокабілі — над усе. Ніякої політики і НІЯКИХ ДОБРИХ СПРАВ!» — такий нічогенький початок має перший український офіційний більш-менш пристойний сайт, який нещодавно з'явився у мережі.

Пам'ятка архітектури модерну XIX—XX століття «Будинок з химерами», творіння Владислава Городецького, віднедавна виконує незвичну для себе місію державної резиденції (це на час реконструкції Маріїнського палацу). Колись, за часів «проживання» Леоніда Кучми на Банковій, кияни жартували: «Будинок з химерами — це будинок навпроти будинку з потворами». Свого часу тут було житлове помешкання, лікарня, Центральний Комітет Комуністичної партії України, а нині — штаб-квартира Президента України Віктора Ющенка. На реконструкцію унікальної споруди, що відзначила своє сторіччя, держава виділила теж унікального розміру кошти: проект оновлення будівлі має кошторис розміром майже 166 мільйонів гривень. Днями нова влада відкрила для журналістів завісу таємничості й показала, що ж там таке з'явилося у будинку Городецького свіженького (і на що ж таки витрачено чималі грошики). Кореспонденти «УМ» були у «серці» президентської резиденції. І ось що ми там бачили...

У понеділок, 4 липня, наша і Ваша газета святкує 14-річчя від свого заснування. 14 років — звісно, не кругла дата, а якась квадратна. Але саме тепер «Україна молода», як і вся Україна, виборола найкращі перспективи й можливості для розвитку, і тепер покращення якості газети — справа передусім наших рук.