Історик Сергій Павленко своїми дослідженнями переписує... історію України.

Коли тобі 35, ти вже сiм років заміжня, то можна трохи змиритися з не надто палкими почуттями чоловіка. Але звикнутися з диким і жорстоким абсурдом, який диктує що­хвилини псевдоутворення «ЛНР», яке просочується в усі, навіть у найпотаємніші, закутки твого життя, — це не для героїні фільму «Забуті».

Наша пісня — гарна, нова, починаймо її знову.

Перша сцена країни — Національний театр імені Івана Франка двома ювілейними вечорами підійшов до завершення непростого через карантин 100-го сезону.

Вдруге Україна відзначала День Незалежності з президентом Володимиром Зеленським.

Яка вона — одна доба у зоні воєнних дій на Донбасі, без пафосу і «причісування»? Відповідь можна знайти у художньому фільмі «Східняк», прокат якого стартував 20 серпня.

«Друзі мої! То ви вже уявляєте виставу «Нація», ні, не так — театральну акцію «Недосяжна Нація» на висоті 2028 метрів на горі Піп Іван на день Незалежності?! Бо я ще не уявляю!

У Києві до 18 вересня триватиме виставка «Рік 1933. Шлях додому». Це історія про народженого в Україні Віктора Цимбала, життя якого проходило у різних країнах світу, та його «Рік 1933» — чи не найпершу свого часу картину про геноцид українців, яка нещодавно, у лютому, була привезена до нас зі США.

Маючи багаж творчості за 100 років, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка останнім часом немало експериментує на Камерній сцені імені Сергія Данченка, виходячи за межі класичного жанру.

У музейному комплексі «Ганнина Пустинь» (поблизу села Оленівка на хуторі Мотронівка) на Чернігівщині у 201-й день народження вшановували Пантелеймона Куліша — автора історичного роману «Чорна рада», укладача абетки українського правопису, перекладача на українську мову Біблії, друга і соратника