Одним із головних своїх завдань «спортивний» міністр Юрій Павленко назвав необхідність погасити конфлікти, які існують у багатьох федераціях. Якщо раніше учасники боротьби за пальму першості воліли з'ясовувати стосунки всередині свого виду спорту самотужки, що, однак, не призводило до позитивних результатів, то останнім часом з'явилася мода розбиратися в судах. Уболівальники вже були свідками чвар поміж боксерами, гімнастами, тенісистами й футболістами, а тепер потреба наводити «в хаті лад» судовими методами виникла і в майстрів тхеквондо.
Причиною конфлікту є боротьба за визнання Міністерством у справах молоді, сім'ї і спорту, тобто за державну підтримку і водночас — фінанси, необхідні досить популярному в Україні бойовому мистецтву, представленому, до того ж, у програмі Олімпійських ігор. На часі — визнання міжнародне; йдеться про можливість проведення в Україні чемпіонату Європи 2007 року. Та чи стане це можливим до кінцевого з'ясування стосунків?

Задекларований у часи незалежності шлях до відродження української культури, на превеликий жаль, досі не визначений як магістральний у нашому національному форматі. Силове поле, що формувалося упродовж багатьох століть під знаком старшобратньої нівеляції української самобутності, хоч і не так відверто, як за тоталітарної системи, але дуже результативно продовжувало коригувати цей напрям, стримуючи його в межах одностороннього руху. В умовах демократизації суспільства таке спрямування почало трансформуватися в рух без правил, що не могло не призвести до загрози деструктивної ситуації.

Останні місяці по всій Україні проходить обговорення адміністративно-територіальної реформи. Збираються пропозиції, йде дискусія. Саму реформу ще НЕ розпочато. Зараз триває обговорення законопроектів, які стануть базою реформи: «Про територіальний устрій України», «Про місцеве самоврядування громади», «...району», «...області», «Про місцеві державні адміністрації».
Урядова робоча група зацікавлена в тому, щоб кожна людина зрозуміла зміст та мету і висловила своє ставлення до неї. Я закликаю до відвертої розмови. Для того, щоб провести складну і вкрай необхідну адмінтерреформу, ми мусимо відповісти на питання: наскільки ми її сприймаємо, чи готові ми запровадити абсолютно нові механізми в діяльність центральної та місцевої влади? Нам треба знати позицію одне одного і визначитись з тим, чого нам треба.
Для того, щоб хоча б торкнутися всіх деталей та нюансів реформи, однієї газетної шпальти не вистачить. Тому зупинимося на найбільш важливому. Отже, що пропонує сьогодні урядова робоча група?

Прем'єр Юлія Тимошенко, як і раніше, залишається основним «ньюсмейкером» країни. Учора вона, як і обіцяла, провела ранкову прес-конференцію за підсумками урядового засідання, яке відбулося минулої середи. Але, що не кажи, новини від цього не виграли. Утім глава уряду таки повідомила справді зовсім свіжу сенсацію, яка народилася не мало не багато — опівночі з середи на четвер, коли, за словами леді Ю., їй зателефонував міністр юстиції Роман Зварич. Ішлося про судові перипетії навколо Нікопольського феросплавного заводу (НЗФ), а саме: про законність приватизації його 50-відсоткового пакета плюс одна акція, власником яких у 2003 році став консорціум «Придніпров'я» (структура, наближена до корпорації «Інтерпайп», що належить зятю Леоніда Кучми Віктору Пінчуку). На цій приватизації держава, як вважає народний депутат Юрій Кармазін, зазнала збитків у розмірі півмільярда гривень. Минулого понеділка Київський апеляційний суд визнав незаконними договори купівлі-продажу двох пакетів акцій НЗФ і зобов'язав консорціум «Придніпров'я» повернути у власність держави придбані ним акції.

Розмову з Романом Безсмертним ми почали в літаку, який прямував до Харкова, де мали відбутися громадські слухання щодо адміністративно-територіальної реформи. Подібно до того, як невеликий «Як» витав десь між чинною та колишньою столицями, так само десь посередині «провисла» адмінреформа. Приблизно поміж Макаровом, де Роман Петрович мало не пішов у відставку, та Харковом. Виявилося, що цей проміжок для реформи справді дуже важливий. Райцентр на Київщині дав важливий урок (особливо щодо сприйняття реформи громадськістю), а Харків — можливість зрозуміти, що реформа — далеко не така безперспективна справа, якою вона здавалася ще півтора тижні тому. Тож зовсім не дивно, що в розмові з кореспондентом «УМ» Роман Безсмертний чимало говорить про підсумки. Він намагається накреслити умовні лінії — ту, яку вже вдалося пройти, і ту, до якої ще тільки належить дістатися. А саму бесіду починає з розповіді про новий підхід, який варто застосувати на новому етапі пропагування реформи.

Ніколи не викидайте любовних записочок, які пишуть вам однокласники. А раптом цей сором'язливий хлопчина чи худюще дівчисько коли-небудь стануть знаменитими? І тоді листа двадцятирічної давності, написаного свого часу майбутнім Девідом Бекхемом або Кейт Мосс, можна буде не лише показувати друзям як реліквію, а й вельми вигідно продати. Так, як це зробив метикуватий чоловік, у якого 20 років тому закохалася юна Дженніфер Аністон.

Нев'януча голлівудська кінозірка Джейн Фонда, яку зараз можна побачити на екранах у фільмі «Якщо свекруха — монстр», збирається відбути в автобусне турне по Америці. Автобус буде один — приватний, а 67-річна актриса не просто рекламуватиме себе, а пропагуватиме в масах ідею припинення війни в Іраку.