Минулі президентські вибори були пов'язані з очікуваннями зміни влади. Стосовно того, що має піти Леонід Кучма, існував чи не загальнонаціональний консенсус. Більшість громадян вважала, що варіант успадкування вищої посади його висуванцем Віктором Януковичем так само не є прийнятним.

Позавчора в українському футболі закінчилася хай не найкраща, але таки окрема славна ера. До середи, 3 серпня 2005 року, київське «Динамо» впродовж восьми років обов'язково грало в найпрестижнішому клубному змаганні — Лізі чемпіонів. Краще чи гірше — інше питання. Цього ж разу «біло-сині» завершили єврокубкову кампанію ще влітку. І це — логічна крапка у втраті киянами своїх традицій і своєї гри. У поєдинку з другосортним швейцарським «Тюном» (який через невідповідність власного стадіону нормам УЄФА грав навiть не в рідному місті, а в сусідньому Берні) і традиції, і гра, і навіть елементарне бажання зберегти обличчя не проглядалися взагалі.

Ми стрімко наближаємося до житлово-комунальної реформи. Залишилося тільки рекрутувати у табір її прихильників місцеву еліту. Сумнів виникає тому, що досі найчутливішою до експериментів у цій сфері була і залишається регіональна влада. Донедавна саме на неї лягав обов'язок забезпечити законні пільги, встановлені для різних категорій населення. Зазвичай пільги забезпечували «натурою» місцеві водоканали і обленерго, з якими місцеві органи влади «не встигали» розплатитися коштами. Що ж до ЖЕКів, то при мінімумі оплати вони забезпечують мешканців будинків мінімумом послуг найгіршої якості. За теперішньої зношеності житлового фонду така ситуація примушує думати про неминучу кризу в комунально-житловій сфері, якщо влада й далі нічого не робитиме. За інформацією парламентської робочої групи з опрацювання житлового законодавства, тарифи та державні асигнування на цю сферу покривають лише 55—60 відсотків від собівартості наданих послуг. Тепер ідеться про те, що пільги населенню за оплату житлово-комунальних послуг буде скасовано, а натомість запровадять адресну допомогу для тих, хто не в змозі їх оплачувати.

Трохи більше місяця тому Президент підписав Указ «Про міністерство будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України». Згідно з цим документом, два державних комітети мають бути реорганізовані в одне. Таке об'єднання викликає, м'яко кажучи, незадоволення у Держбуду. Багато емоцій та розмов щодо цього пролунало на розширеному засіданні його колегії під час обговорення роботи будівельного комплексу в першому півріччі.

Недавнє непорозуміння Держспоживстандарту України з грузинськими колегами щодо постачання неякісної води «Боржомі» поступово переростає в угоду про співпрацю між Департаментом з регулювання виробництва мінеральних вод, пива та безалкогольних напоїв і Держспоживстандарту України. Домовленість полягає у створенні сприятливих умов для насичення споживчого ринку держави якісними товарами, захисту прав споживачів. Голова Департаменту Грузії Зураб Чекурашвілі наголосив, що міністерство сільського господарства Грузії підтримує діяльність Держспоживстандарту України щодо виявлення товаровиробників, які займаються фальсифікацією мінеральної води «Боржомі». Грузинський міністр навіть запропонував вирішувати цю проблему разом.

У тих, хто бачив яскраво-жовті поля під час цвітіння ріпаку на тлі безхмарного блакитного неба, не раз виникала асоціація з Національним прапором України. От тільки значимість цієї культури не йшла в жодне порівняння із солідною пшеницею, чиє «жовте колосся» традиційно оспівують поети як «прототип» частини Державного прапора. Однак часи змінюються, і у скромного ріпака, схоже, з'явились серйозні шанси одержати зовсім інший статус. Через якихось п’ять років, на думку фахівців, біопальне з нього може повністю замінити у вітчизняному сільськогосподарському виробництві таку незамінну нині солярку.

Перша несмілива інформація про можливе створення Єврорегіону «Дністер» почала з'являтись у засобах масової інформації ще років два тому, однак усі мої спроби дізнатись про неї детальніше успіху не мали. Тодішнє керівництво Вінницької облдержадміністрації нова ідея не захопила, тому її серйозно не проробляли, можливі вигоди не прораховували — і це при тому, що низка проблемних питань на українсько-молдовському кордоні об'єктивно підштовхувала до активізації міжнародного співробітництва на рівні прикордонних регіонів. Та й законодавча база перешкодою не була: парламент ще в 1993 році схвалив приєднання до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями, а в 2004 році прийняв вiдповiдний закон.

Цікавий проект почали реалізовувати ченцi монастиря отців василіан, що в райцентрі Бучач Тернопільської області. Монастир цей узагалі відомий своєю «діловою» репутацією. Тут, наприклад, запустили міні-гідроелектростанцію, яка простояла без дії більше десятка років, а тепер забезпечує електрикою не тільки сам монастир, а й частину міста. Так само монахи обладнали у себе пекарню, яка годує хлібом мало не половину районного центру, і навіть... брали активну участь у «реанімації» місцевого стадіону.

Львів досі не отримав жодної гривні на святкування 750-річного ювілею всупереч тому, що Верховна Рада України видала відповідну постанову. Про це розповів начальник управління історичного середовища Львівської міської ради Андрій Левик. За його словами, сьогодні проводяться тендери на виконання певних робіт, проте реальних заходів для втілення програми святкування 750-річчя міста досі не розроблено. І причина цього — відсутність коштів.

Перебуваючи на Івано-Франківщині, головний міліціонер країни оцінив як малоефективну боротьбу прикарпатських правоохоронців з розкраданням ділової деревини, особливо в гірських лісах. Двічі, вочевидь, повторювати цю тезу Юрію Луценку не доведеться, тим паче що негативні результати боротьби з порушеннями в лісокористуванні через місяць можуть обернутися втратою посади нинішньому начальнику Управління МВС в області Василю Кузнєцову. Так сказав міністр внутрішніх справ.