Виробництво хлібобулочних виробів є одним із основних напрямів харчової промисловості в Україні. Але як перевірити, чи якісний продукт ми споживаємо? Адже через недбалість і необережність виробників страждають, як правило, прості люди.

У 2005 році можна розраховувати на таку ж високу врожайність цієї бобової культури, як і минулого, переконаний Ігор Ткалич, доктор сільгоспнаук, завідуючий лабораторією технології вирощування олійних культур Інституту зернового господарства УААН. «Останні три роки в Україні, у тому числі й цей, — це соєві роки», — стверджує експерт в інтерв'ю «АПК-інформ».

Збір зернових в Україні перевалив за екватор. І поряд зі звичними жниварськими проблемами з приводу техніки й палива додаються нові, ще більш серйозні: урожай-то зібрали, але як і куди його подіти? Урядовці бачать свій варіант вирішення цієї проблеми.

Якось один знайомий «опер» напівжартома сказав, що заздрить тим, кого «саджає», бо в них певний час немає ніяких проблем із житлом. Тоді як він п'ять років стоїть у черзі на квартиру, i надія отримати її поступово згасає.

Оперативна інформація про точку продажної любові в одному з нічних клубів на Федотовій косі (смт Кирилівка), яка надійшла обласній міліції, виявилася правдивою. Організував бордель 38-річний адміністратор клубу, житель Херсона. Двічі раніше засуджений за незаконне носіння та зберігання зброї й шахрайство, цього разу чоловік вирішив випробувати себе на новій ниві.

На Чернігівщині цього літа нарешті створено цікавий правовий прецедент. Адже не секрет, що для того, щоб вашій дитинi поставили по закінченню школи гарну оцінку (знання не в рахунок), треба не забувати носити пакети вчителям або навіть до райвідділу освіти. Саботаж «пакетної корупції» на кшталт: «Моя дитина розумна, вчилася лише на відмінно, тож й іспити складе самотужки», нічого не дасть, а в більшості випадків лише зашкодить атестату. Але слід сподіватися, що все це минає. Принаймні у райцентрі Носівка, де й стався прецедент.

Про те, що сучасна вітчизняна медицина практикує неписані фінансові закони хабарів та тіньових розцінок за лікування, не знають хіба що немовлята. Причому білі халати беруть не тільки з пацієнтів, а й зі своїх колег: старші за рангом — із підлеглих. Проблема боротьби з цим хронічним злом, як відомо, — вчасно схопити за липку руку. В Калуші це вдалося.

До незмінних розваг літнього відпочинку на курорті іншої країни належать море, пляж, споглядання на дівчат різного ступеня обпаленості та оголеності, місцева кухня, вечірні прогулянки серед різномовного натовпу та відвідини магазинів з метою не стільки щось придбати, як порівняти асортимент товарів та ціни з українськими. Два тижні, проведені наприкінці липня в Болгарії, були для мене далеко не першими в цій країні, тому всі перераховані вище види розваг уже не мали особливої новизни. Зате цього разу цілком несподівано з'явився новий вид дозвілля — відстежування по радіо, на телебаченні та в газетах процесу... формування нового уряду. За місяць після парламентських виборів 25 червня коаліція так і не спромоглася цього зробити. Оскільки процес триває і понині, то я продовжую насолоджуватися цим марафонським видовищем звіддаля, за посередництва болгарського телебачення та інтернет-версій тамтешніх газет.
Враження таке, що навіть Україна з її напіврадянською політичною сценою такого не бачила. Наша пам'ятна «спікеріада» в порівнянні з цьогорічним формуванням уряду Болгарії може видатися милою дитячою грою.

Скарби старого священицького роду бентежать уяву любителів пригод. Про ці скарби вам неодмінно повідають гірською дорогою з Турки до Карпатського перевалу. Аякже, скарби немалі, громаджені не одним поколінням, але звичайній людині їх не побачити...

Третього серпня закінчився фестиваль російсько-українського продюсерського кіно. Пишу саме «російсько-українського», а не «українсько-російського», бо переважна більшість фільмів були російськими. У конкурсі брали участь 10 фільмів — 7 російських і 3 українських, із 18 позаконкурсних було тільки 2 українських. Ще була програма фільмів, зроблених студіями, близькими до телеканалу «Інтер» — пройшли без ажіотажу. На один день прибув генеральний продюсер «Інтеру» Влад Ряшин, як кажуть, не дивлячись, облаяв українську програму та зник.