Учора після повідомлення про відставку уряду зріс курс готівкового долара. У Києві він становив 5,02-5,25 грн. за долар, хоча деінде зберігався на рівні 4,90 (купівля) — 5,0250 (продаж).У регіонах, де контролю за спекулянтами менше, вже можна побачити курс 5,30 гривні за долар. При цьому деякі банки обмежили обмін сумою у сто доларів в одні руки. А проте ще недавно курс демонстрував рекордне зниження, сягнувши позначки 4,9329 грн за долар.

«Багатьох із вас я не знала близько до того, як ми зібралися в уряді». Про декого, слід гадати, думала дещо гірше, ніж виявилося насправді. А насправді — «багато хто був відкриттям у найкращому сенсі цього слова. Навіть якщо партійні інтереси роз'єднували, ви намагалися бути відповідальними за ті слова, які ми казали людям». Таким, із застиглими в горлі, але так і не викоченими з очей сльозами, було прощання Юлії Тимошенко з її «першим помаранчевим урядом, який за 7 місяців зміг зробити більше, ніж багато урядів за 14 років».

«Політична еліта, представлена більшістю тих, хто проголосував сьогодні проти українського уряду, виявилася не готовою визнати легальну економіку та публічну політику єдино можливим способом суспільного розвитку». Це — з промови Віктора Ющенка в день його відставки з посади Прем'єр-міністра 26 квітня 2001 року. Цiкавi паралелi.

Привіт! Улюблена газета продовжує тiшити ля-ля-фанів. Випивши кілька літрів енергетичних коктейлів, вволю надихавшись чистим гірським повітрям, наплававшись у Чорному морі, знову закохавшись та надихнувшись вашими листами, ми створили нову музичну рубрику — «Зірковий день», тобто один день, який ми проводимо з зіркою вітчизняного шоу-бізу. Це вам не якась прес-конференція чи звичайна розмова за чашкою зеленого чаю — з ранку і до вечора ми оцінюємо українських звйозд вашими очима.

На території Донеччини до наших днів збереглося чимало поховань різних років та тисячоліть, до яких ніколи не бракувало уваги. Приміром, скіфські та половецькі кургани-могили завжди становлять інтерес для істориків та археологів. Братськими могилами воїнів Другої світової війни колись опікувались «червоні слідопити», а останнім часом — «чорні археологи». А віднедавна до окремої категорії поховань прикута пильна увага місцевих правоохоронців. Йдеться про так звані «братківські» могили, в яких подалі від людських очей знайшли свій останній притулок жертви колишніх кримінальних перестрілок.

Популярний телеведучий та кіноактор Юрій Горбунов оселився на каналі СТБ із новим ток-шоу «Питання для чемпіонів». Шоу виготовляє студія «Пілот», ліцензію куплено у французів поки що на сезон. «Іноді є доцільність продовжувати ліцензію, іноді немає», — ділиться своїми міркуваннями людина, яка кілька років тому справно і бадьоро щоранку будила українських телеглядачів. Наша коротенька розмова відбувалася на літньому майданчику одного з доволі «жирнявих» ресторанів Києва і спершу дещо скидалася на пінг-понг поганими ракетками на якісному фірмовому тенісному столі. З останніх інтерв'ю з паном Юрієм у вітчизняній пресі я збагнула, що колеги-журналісти привчили актора переважно до запитань на кшталт: де ви їсте і в яких бутіках одягаєтеся? Тому початок розмови новоспечений екзаменатор чемпіонів сприйняв трохи насторожено. Хоча, хтозна, може мені здалося. Адже, незважаючи на те, що на деякі мої запитання Юра відповідав по-одеськи, тими ж таки запитаннями, його очі іскрилися характерними горбуновськими бісиками. Та хай там що, приємно знову бачити Юру по «ящику». Тож знайомтеся з новим амплуа актора Горбунова.

За словами самого автора, мета команди, що створює програму, — допомогти глядачам зрозуміти, як влада дає раду проблемам, для вирішення яких ми її обирали; хто лобіює рішення і хто виступає проти; як дії полiтикiв впливають на життя звичайних людей; чого слід боятися, а що — вітати?

Третього вересня вiдбулася презентацiя iнтерактивного ток-шоу «Свобода слова», яка має намiр знайти постiйне мiсце проживання саме в Українi. Змiнивши зелений колiр на помаранчевий, Савiк Шустер озброїв реальний електорат можливiстю вiльного слововиверження та пультами нового поколiння для об'єктивного висловлення своїх думок та емоцiй

Студіями звукозапису в Україні нікого нині не здивуєш. Але, схоже, чернівецький бізнесмен Віктор Пелепчук вирішив-таки здивувати. Заснована ним у 1998 році студія звукозапису «Інтервал» у Чернівцях знана в Україні та за кордоном не тільки завдяки своєму новітньому і (що не менш важливо сьогодні) ліцензійному обладнанню, але передусім новою філософією в індустрії звукозапису. І справа тут не лише в нестандартних, як для нинішнього «попсового» часу, поглядах на звукозаписуючий конвеєр самого Пелепчука. Скрипаль, він свого часу пішов у бізнес, щоб, заробивши, утверджувати нові підходи у студійному записі. Каже, що нова філософія у цьому ділі в Україні, на жаль, ще не перейшла з кількості в якість. А на «Інтервалі» якість множиться на кількість — студія записала 16 альбомів класичної і народної музики.

За Шарлотту Черч можна тільки порадіти: приємно, коли дівчина, у якої є не тільки красива (до речі, не модельна, а дуже навіть «нормальна», пишнотіла й фігуриста) зовнішність, а й мізки, здобуває таке визнання серед сильної половини людства. А якщо додати, що у Шарлотти плюс до всього цього ще й неабиякої краси та сили голос, зрозуміло, чому саме цю оперну діву, а не якусь довгоногу й безголосу поп-зірочку (хоча, ніде правди діти, піку популярності міс Черч сягнула саме тоді, коли випустила кілька «опопсованих» альбомів) обирають «Жінкою року». А саме такий титул дістався Шарлотті, за підсумками опитування «найбільш джентльменського» журналу GQ (Gentlemen's Quarterly).