«Бог не фраєр. Він усе бачить...»

       «Багатьох із вас я не знала близько до того, як ми зібралися в уряді». Про декого, слід гадати, думала дещо гірше, ніж виявилося насправді. А насправді — «багато хто був відкриттям у найкращому сенсі цього слова. Навіть якщо партійні інтереси роз'єднували, ви намагалися бути відповідальними за ті слова, які ми казали людям». Таким, із застиглими в горлі, але так і не викоченими з очей сльозами, було прощання Юлії Тимошенко з її «першим помаранчевим урядом, який за 7 місяців зміг зробити більше, ніж багато урядів за 14 років».

      Хто прийде на змiну? Хто посяде Кабмін в «обоймі» Юрія Єханурова?

      Головна версія — новий уряд складатиметься передусім з представників «президентської» партії «Народний союз «Наша Україна»  та безпартійних. Щоб не висовувалися із власним піаром і працювали тільки на благо командної — «енесенушної», а отже, і Ющенкової — справи.

      «Думаю, головна установка наступному, перехідному й «тихому» уряду полягатиме в тому, щоб більше працювати й менше говорити», — ці слова екс-віце-прем'єра Миколи Томенка поділяють принаймні кілька його колег із колишнього Кабмiну, у кишенях штанiв яких лежать партійні квитки «не правлячої» партії.

      Їх можна зрозуміти — люди ображені, можливо, й несправедливо, і вже прокручують в уяві картинки майбутньої парламентської кампанії. Тому й натякають на те, що шанси залишитися у будинку на Грушевського, 12 мають саме ті міністри, нижню частину тіла яких гріє помаранчевий квиток в урядове майбутнє, плюс ті, хто вже довів свою особисту відданість Президенту чи його горезвісному «оточенню». Але насправді стратегію формування наступного уряду уявляє  тiльки Президент Віктор Андрійович Ющенко. Ми ж уже переконалися в тому, що Президент у нас сильний і вольовий, у разі потреби може «рубанути з плеча», а отже, не лише слухати те, що йому вкрадливим голосом нашіптують над вухом, а й робити власні висновки...

      А отже, просто не може Віктор Андрійович повестися так, як повівся б на його місці який-небудь не раз уже згадуваний всує протягом останніх днів Путін, Назарбаєв, Кастро тощо. Тим паче, що, як відомо «УМ», саме, за дивним збігом обставин, не лише, скажімо, Томенко або Терьохін, а й деякі члени НСНУ мали всі шанси «вилетіти» з Кабміну Тимошенко навіть у тому разі, якби Олександр Зінченко не спровокував своєю заявою кризу влади. Недаремно ж на передостанньому засіданні Кабiнету, проведеного ще до заяви глави держави про тотальне відставлення, коли Прем'єрка попередила своїх підлеглих про можливе безробіття, міністри транспорту Євген Червоненко і надзвичайних ситуацій — Давид Жванія висловилися категорично проти відставки уряду. Тоді як віце-прем'єр з адмінтерреформи й (просто до відома) голова Ради партії «Народний союз «НУ» Роман Безсмертний таку ідею дуже навіть підтримував. Так принаймні розповідають кабмінівські «шпигуни».

      Але увечері «чистого четверга», як назвали 8 вересня деякі задоволені «очищенням влади» політики, у будинку Кабінету Міністрів коїлися дивні речі. Не встигли вже колишні урядовці роз'їхатися по домівках і генделиках заливати горе, ба навіть ще не розійшлися від дверей в.о. першого віце-прем'єра Анатолія Кінаха «ходаки», які прийшли засвідчити Анатолію Кириловичу свою глибоку пошану (невже відчувають, що Кінах також без роботи у виконавчій владі не залишиться?), як до урядової споруди почали з'їжджатися... керівні особи «НСНУ».

      «Євгене Альфредовичу, а ви чого повернулися?» — дивувалися журналісти. «Як чому? — у свою чергу дивувався щойно відставлений міністр. — Мене Президент призначив виконуючим обов'язки міністра транспорту, ось я й прийшов працювати». Принагідно Євген Червоненко сказав фразу, яку можна з успіхом вважати цитатою політичного року. У відповідь на запитання, чи піде тепер, на його думку, Юлія Тимошенко в опозицію, в.о. міністра прорік: «Бог — не фраєр. Він усе бачить». Просто «ноу комментс», як кажуть брати-американці.

      Однак шило в мішку, та ще й такому прозорому, не сховаєш, тож уже за мить справжня причина повернення Червоненка, як і деяких інших його колег, була відома: у Кабінеті Міністрів проводиться засідання... президії Ради «Народного союзу «Наша Україна». Із представницьких «Мерсів», які один за одним під'їздили до дверей урядового будинку, виходили в. о. Прем'єра Юрій Єхануров — голова виконкому «НСНУ», Олександр Третьяков — відсторонений Президентом від виконання обов'язків його першого помічника, але «завжди готовий працювати там, де потрібно Президентові й Україні». «Дивись, дивись, он пішов майбутній міністр фінансів», — шепотілася журналістська публіка, проводжаючи поглядами Олександра Морозова, який нібито вельми непогано почувається й на посаді голови правління Ощадбанку... поки що. «Ну нічого собі — це просто танці на кістках!»; «Загарбники, ділити посади приїхали» — це ще далеко не найжорсткіші оцінки змучених напруженим політичним днем акул пера і мікрофона. Справді, це, здається, нечувано: щоб члени певної політичної партії проводили своє засідання в Кабміні. Ви собі можете уявити, скажімо, лідерку прогресивних соціалістів Наталю Вітренко або «командувача» Партії любителів жінок, пива тощо, які гордо ведуть своє партійне військо засідати у Будинку уряду або, скажімо, президентського секретаріату?

      Утім як з'ясувалося, насправді нічого страшного чи визначного не трапилося. Просто «день такий». Як пояснила «Україні молодій» Тетяна Мокріді — прес-секретар Романа Безсмертного і член Ради «НСНУ», засідання Президії вперше (і, ймовірно, востаннє) проводилося на Грушевського,12, а не у «штабі» на Ярославській, як завжди. Було це засідання незапланованим і розширеним — окрім представників Президії, на ньому були присутні й деякі не-члени цього керівного органу «Народного союзу...» — екс-міністри (однопартійці), наприклад... «Було багато консультацій, і, в тому числі, обговорювалося питання формування уряду», — пояснила пані Тетяна. Причому йшлося, за її словами, зовсім не про конкретних осіб чи тим паче «поділ посад» — лише про принципи. Треба ж було партії якось зреагувати на те, що відбувається у владі і в країні...

      У результаті цього засідання, як відомо, з'явилася на світ пропозиція обговорити проблеми розвитку країни на загальнонаціональному «круглому столі». «Президент України подав нам приклад відповідальних та рішучих дій. Тепер від зрілості політиків залежить, якого розвитку набуде ініціатива глави держави», — йдеться у заяві партії. Президія Ради «НСНУ» також заявляє, що саме від активності політичних сил залежить, чи сформується в Україні ефективний уряд. Отже, про «загарбання» Кабміну однією лише політичною силою наразі не йдеться. Нібито. Залишається ж, наприклад (майже напевне), мiнiстром внутрiшнiх справ фактичний соцiалiст Юрiй Луценко...

      До речі, вчора Віктор Ющенко на нараді з лідерами парламентських фракцій запропонував підключитися до формування нового уряду ВСІМ фракціям. Тобто майже всім — крім СДПУ(о) та КПУ. Принаймні так розповів журналістам про результати цієї зустрічі країни представник Президента у Верховній Раді Сергій Соболєв.

ДОВIДКА

Склад Президії Ради партії «Народний союз «Наша Україна»:

      Роман Безсмертний, голова; Микола Мартиненко, заступник голови; Петро Порошенко, заступник голови; Юрій Єхануров, голова виконкому партії; Борис Беспалий; Оксана Білозір; В'ячеслав Брюховецький; Іван Васюник; Давид Жванія; Павло Жебрівський; Роман Зварич; Микола Катеринчук; Юрій Ключковський; Ярослав Лесюк; Олександр Морозов; Микола Одайник; Олександр Омельченко; Юрій Павленко; Віктор Тополов; Олександр Третьяков; Петро Ющенко.