Днями Прем'єр-міністр Юрій Єхануров знову нагадав бізнесменам, що вони першими отримають вигоди від вступу до Світової організації торгівлі, тож, мовляв, йому не зрозуміло, чому вони досі залишаються такими пасивними. Заявив це керівник уряду під час колегії Мінпромполітики. Двома тижнями раніше те ж саме пан Єхануров говорив під час засідання Ради підприємців при Кабінеті Міністрів. А між першим і другим епізодом була зустріч Президента і Прем'єра з олігархами, де їм знову нагадали про те саме. Банкова і Грушевського «на всіх парах» ведуть український корабель по курсу СОТ. Щоправда, одні експерти стверджують, що там нас чекають Бермуди, інші наголошують на вигодах. На природне запитання, хто правий у цій дискусії, відповідають народні депутати, голосуючи за закони щодо вступу до цієї міжнародної організації. Пакет із необхідних 22 законів уже прийнято.

Лесь Курбас, Микола Зеров, Валер'ян Підмогильний, Микола Куліш, Сергій Грушевський, Антон Крушельницький та його сини Богдан і Остап... Науковці, митці, педагоги. Наприкінці жовтня 1937 року їх розстріляли в урочищі Сандармох, що на півдні Карелії. Ці масові розстріли почалися 27 жовтня, за кілька днів там убили 1111 в'язнів Соловецької тюрми особливого призначення (СТОН). Серед них 290 українців — цвіт нації. Постріли малописьменного ката Матвєєва змінили хід нашої історії...

В Україні, яка є найбільшим транзитером енергоносіїв до Європи, ще не скоро у віддалені села прийде блакитне паливо. Глибинка Черкащини останніми роками особливо потерпала від нестачі тепла. Не доводилося розраховувати навіть на такий традиційний у цих місцях спосіб опалення, як торф'яні брикети. Утім віднедавна жителів сіл і селищ втішає добра новина: місцевий завод у селищі Ірдинь Черкаського району, який виробляв їх упродовж 80 років і тривалий час перебував у занепаді, відроджується. Нове дихання отримав цей торфовидобувний завод несподівано для багатьох. Адже, за словами директора державного підприємства «Черкаситорф» Олексія Куліша, тільки за один рік тут набрали 2 мільйони 400 тисяч гривень боргів, і це при товарообігу у 800 тисяч.

Біля будинку № 4, що по вулиці Хіміків у Бердянську, почали здихати голуби. Ті, що літають над п’ятиповерхівкою, також ведуть себе дивно: кволі, падають на землю, на балкони нажаханих бердянців. Мешканець квартири № 5, приміром, думав, що у птахи перебите крило, тож вона і сіла на його балконі. Взяв до рук і підкинув — голуб упав на землю метрів за десять, де став жертвою кота.

Лабораторії більшості розвинених країн світу працюють над розробкою вакцини проти найбільш небезпечного різновиду вірусу пташиного грипу H5N1. Позавчора фахівці НДІ грипу з російського Санкт-Петербурга повідомили, що вже розробили вакцину проти пташиного грипу. Препарат пройшов випробування на тваринах, зокрема чудово зарекомендував себе на мишах. Через місяць розпочнуться випробування на людях. Тепер для цього набирають 20 добровольців: кожному з бажаючих випробувати на собі російську новинку обіцяють заплатити сім тисяч рублів (приблизно 200 євро), повідомив директор НДІ грипу Олег Кисельов. У випадку вдалих випробувань новий препарат може з'явитися в аптеках вже у березні наступного року, тобто на час початку весняної міграції диких птахів, коли очікують новий спалах захворюваності.

За версією Всеукраїнського об'єднання «Молодь — надія України», життя двох пацієнтів лікарні, які померли від ниркової недостатності, лежить на совісті чиновників, які не подбали про своєчасну закупівлю обладнання і витратних матеріалів, необхідних для проведення гемодіалізу (специфічного очищення крові). Лідер об'єднання Вадим Гладчук навіть персоніфікував винуватців трагедії: закупівлю матеріалів, мовляв, саботують урядовці Мінекономіки. І застеріг: родичі помираючих можуть влаштувати перед Кабміном наметове містечко, якщо влада й надалі «не помічатиме» халатності чиновників, яких не обходить здоров'я їхніх співгромадян.

На три роки працівники вітчизняних азбестоцементних підприємств стануть учасниками довгострокового медичного дослідження, яке розпочав Інститут медицини праці України. Уже зараз медичні бригади працюють на відповідних підприємствах Києва, а потім перебазуються до Івано-Франківська, а далі — й інших міст. Завдяки цьому дослідженню Україна дасть власну відповідь на питання, що уже впродовж 25 років дискутується в світі. Тобто чи є шкідливими вироби із природного мінералу — хризотил-азбесту. Нас ця продукція оточує майже всюди. Це шиферні дахи (близько 90 відсотків покрівель в Україні — під шифером), труби, кахлі, гальмівні колодки в атомобілях. Тим не менше в ЄС вироби з цього мінералу заборонені Роттердамскою конвенцією, оскільки хризотил-азбест записали до списку канцерогенів. «Але чіпси, солона риба, алкоголь — теж канцерогени, — каже голова Українського хризотилового об'єднання Олександр Сєркін. — Бітум, наприклад, — найканцерогеннiша речовина. То чому б нам не заборонити асфальт?»

Цей текст з'явився через брудну футболку з написом «Україна молода». Точніше, через те, що її забруднило. Але — по черзі.
Львівський книжковий форум. Хто не був там ні разу, уявіть лабіринти стелажів із великою кількістю книжкових новинок. До кожної треба підійти, помацати, деякі купити. «Після такого книжкового «лапання» — як правило повний наплічник книжок. Цього разу в мене були ще й чорні руки — так, наче ходила ними по підлозі палацу Потоцьких. Бруд я помітила запізно. І встигла випацькати тією фарбою (а це була саме друкарська фарба) свою футболку, носа і навіть протерти нею очі. Як я вимивала їх у готелі «Львів», інша історія. Але після неї мені стало цікаво: чи контролює хтось в Україні поліграфічну якість художньої книжки? Зрештою, чи можна про таку якість говорити взагалі?

Ім'я Павла Чучки — гумориста, власника єдиної в Україні корчми-музею «Деца у нотаря» та автора Міжнародного фестивалю гумору «Карпатський словоблуд» давно вже стало легендарним на Закарпатті. Відомий він і в Україні як лауреат конкурсу сатири «Золота ратиця». Його книжки, писані закарпатським діалектом, мають найвищі тиражі в області, їх знають також у Києві та Львові.

Якби турецький клуб «Карсіяка» (Ізмір) визнав свої фінансові проблеми бодай на тиждень раніше, то його місце в Кубку Європи міг посісти наш «Хімік» із Південного, який був першим у так званому «списку очікування». Звичайно, третьому представникові України у престижному євротурнірі підшукали б іншу групу, бо дві команди з однієї країни не можуть зустрічатися на цій стадії. Але «Хімік» перестрибнути з другорозрядного Кубка виклику в сильніший турнір не зміг, натомість найспритнішими в цій ситуації виявилися латиші. Хоча навіть у Прибалтиці мало хто серйозно не поставився до перспектив ризьких «Баронз», дебют яких припав саме на зустріч із БК «Київ» у столичному Палаці спорту.