Цього тижня крісло, що стоїть у президії парламенту ліворуч від Литвина, може нарешті знайти свого нового господаря. Воно порожнє ще з того часу, як Верховна Рада увільнила Олександра Зінченка від депутатських повноважень, а відтак — і посади віце-спікера через перехід на роботу в секретаріат Президента. Одного разу нардепи намагалися заповнити вакансію віце-спікера, але марно. Це було в червні, і парламентарії обирали між чотирма кандидатурами — Юрієм Костенком, Богданом Губським, Віктором Мусіякою та Володимиром Зайцем. Але тоді бюлетенями скористалося тільки 255 нардепів, а для визнання голосування дійсним потрібна «явка» 300 депутатів.

Минулої п'ятниці майдан перед Черкаською облдержадміністрацією знову став помаранчевим. Сюди зійшлися не тільки мешканці обласного центру, а й з'їхалися представники з усіх районів області. Як і рік тому, народ був у жовтогарячих шарфиках і тримав у руках оранжеві прапори (цього разу — переважно партії «Народний союз «Наша Україна»). Навіть холодна погода та раптовий мокрий сніг нагадали людям про революційні події минулого року. Тільки цьогоріч маніфестанти вже не виборювали, а слухали. Черкаська влада вирішила першою в Україні публічно відзвітувати про те, що їй вдалося зробити за рік після президентських виборів.

Якби вибори відбулись зараз, у Львові переміг би «Народний союз «Наша Україна», а мером столиці Галичини став би Андрій Садовий. Про це свідчать дані опитування мешканців обласного центру, яке на замовлення Комітету виборців України провів Київський міжнародний інститут соціології (опитано 706 мешканців Львова віком понад 18 років).

Найвідоміший український «американський в'язень», перебуваючи під слідством у США, схоже, не нудьгує. По-перше, Павло Іванович Лазаренко серйозно настроєний повернутися до України, і то не на щиті, а зі щитом. Про це свідчить активізація самого екс-Прем'єра, який уже навіть встиг «побувати» на зустрічі зі своїми однопартійцями за посередництвом селекторного зв'язку, так і його політичної сили, партії «Громада». А в Дніпропетровську, як розповідають тамтешні мешканці, повернення «Хазяїна» дехто вже чекає з нетерпінням — на місцевому ЦУМі навіть повісили чимале зображення Павла Івановича.

Африканську країну Сомалі згадують в останні роки лише завдяки піратству, яке розкошує в Аденській затоці. Пірати або просто грабують кораблі, які минають Баб-ель-Мандебську протоку (її ширина у найвужчому місці становить лише 17 кілометрів) на шляху до чи з Суецького каналу та країн басейну Червоного моря, або ж беруть судна і команду в заручники для подальшого отримання викупу. Українські ЗМІ звернули увагу на цей прецедент лише після того, як сомалійські «пірати ХХІ століття» захопили 18 жовтня судно з 22 українськими членами екіпажу.

Широківський район на Дніпропетровщині розташувався під самісіньким черевом промислового Кривого Рогу. Але у донедавна одному з найбільших на його теренах селі Миколаївка доля виявилася справді лихою. Ще років зо тридцять тому тут нараховувалося понад сім тисяч мешканців, а тепер їх залишаються якісь десятки. Головна причина цього прозаїчна — на населений пункт спрямував свої розробки Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат, що й спричинило масове відселення аборигенів. Віднедавна тут перестала існувати навіть школа, а сільрада перебралася до сусідньої Карпівки, до речі, рідного села Павла Лазаренка. Але в ці дні скромна Миколаївка переживає щось із серії «очевидне — неймовірне»: купа начальства, науковців, археологів. А все тому, що в селі знайшли могилу й останки козака Сіромахи.

Розбещена київська публіка звикла до безплатних концертів, що відбуваються ледь не щотижня на площах столиці. Натомість маленьким містечкам у цьому «щастить» набагато менше, і кожну культурну подію сприймають там надзвичайно бурхливо. Так було і в Яготині Київської області, куди завітали українські артисти з акцією «Не будь байдужим!».

По суті, новий відлік часу розпочався для районного центру Чортків, що на Тернопільщині. А все через випадкову археологічну знахідку в самому центрі міста. Під час копання ями пiд фундамент для зведення нового будинку в земляній товщі було виявлено стародавнє житло-землянку із залишками печі та посуду.

Оригінальну акцію під назвою «Від серця до серця», покликану відродити такий вид спілкування, як переписка поштою, в Одесі проводить Благодійний фонд імені Бориса Дерев'янка. За словами президента Фонду Олексія Костусєва, ідея полягає в тому, що будь-який одесит може написати листа незнайомій людині.