Цього кремезного чоловіка, якому в 72 роки запросто дають шістдесят, знає чи не пів–Тернополя. Передусім — як багаторічного «моржа» і засновника першого в обласному центрі клубу зимового плавання «Нептун». Його «купальний» сезон у місцевих водоймах триває цілий рік. Має безліч грамот та нагород за перемоги у різних видах «моржування», а завдяки гарту в холодній купелі — і відповідне здоров’я. А впродовж кількох останніх років Михайло Федорович прославився ще й завдяки іншому своєму захопленню — вирощуванню гігантських овочів. Як «УМ» уже повідомляла кількома рядками під рубрикою «Рахункова палата», цьогоріч тернополянин Михайло Рибак виростив картоплину–рекордсменку вагою аж кілограм шістсот грамів! А взагалі у його колекції овочів–гігантів уже є, наприклад, 35–кілограмовий гарбуз, майже п’ятикілограмова капустина, 800–грамова морквина, буряк вагою 2300 грамів і редька — 1300, а також помідор, якого цілком вистачило б на салат для кількох чоловік.

Про страшну трагедію хутора Буди, що в Чигиринському районі Черкащини, «УМ» свого часу розповідала. У червні 1943 року фашисти зігнали хуторян на берег і там розстріляли цілими родинами, не пожалівши навіть дітей. Свідки трагедії згадували, як після того жахіття на березі земля ворушилася і на другий день. Нині на місці розстрілу 83–х безневинних людей стоїть пам’ятник матері з дитям на руках. А за якихось 50 метрів віднедавна працює розважальний заклад.

Уважніше придивитися до нічим не примітного пункту прийому металобрухту, що розташований в одній із промзон міста Херсона, правоохоронців змусив шокуючий випадок. 50–річний працівник загинув при спробі розрізати снаряд, який зберігався на цій базі. На місце трагедії одразу ж виїхав зведений загін оперативників МНС, міліції, СБУ, військової прокуратури та інспекції з охорони праці. Через добу з’ясувалося, що на базі, призначеній для зберігання утильсировини та металобрухту, якимось чином опинилось кілька тонн сучасних боєприпасів різної модифікації та призначення. На папері снаряди проходили як металобрухт, проте насправді це був цілком «робочий» арсенал. Військові експерти змогли знайти тут боєздатні ракети, міни і навіть знамениті «голчасті» бомби, які не так давно надійшли на ринок боєприпасів і мають здатність при вибуху розкидати осколки в радіусі кількох кілометрів.

Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького ще довго цікавитиме істориків. І поки поважні мужі ламатимуть голови над тим, хто є хто у тих подіях, під стінами кам’янецької твердині вже п’ятий рік поспіль ламаються справжні мечі. Там відбувається Міжнародний військово–історичний фестиваль «Teрра героїка», метою якого є відтворення подій штурму Кам’янця–Подільського козацько–селянською армією Богдана Хмельницького, що відбувався восени 1653 року. На початку жовтня під стінами фортеці гримлять гармати, іржуть коні, палають будинки, ведуться справжні баталії. На три дні старовинне місто поринає у вир життя XVII століття, втілюючи таким чином мрію багатьох про машину часу.

Пам’ятник у сквері на вулиці Марії Кордуби відкрили за присутності майбутнього кандидата у президенти Арсенія Яценюка — саме він виділив гроші на його спорудження із власної кишені. На церемонії були також чернівецький міський голова Микола Федорук і посол Австрії в Україні Йозеф–Маркус Вукетич, передає УНІАН. «Відбулася справедлива оцінка історичних подій на Буковині. Адже Україна і Буковина були частиною імперії, і саме в період існування цієї імперії тут відбувався дуже серйозний розвиток», — зазначив Яценюк.

У неділю в обід інспектори ДАІ традиційно патрулювали автомобілі на західному об’їзді міста Львова. Один змах паличкою — і даішники зупинили чергове авто: «Опель–Вектра» з транзитними номерами Дніпропетровської області. Причина проста — перевірка документів. Утім, як виявилося, 27–річний водій, житель Кривого Рогу, кермував навіть без посвідчення водія. У салоні підозрілого автомобіля перебувало ще двоє чоловіків. Один із них, зрозумівши, що справи кепські, спробував чи то залякати, чи то вмовити інспекторів відпустити їх і пред’явив посвідчення... радника Президента України. «Це посвідчення не зупинило працівників ДАІ Львівщини, адже не було документів на автомобіль, — розповіла «УМ» керівник прес–служби управління ДАІ у Львівській області Світлана Добровольська. — Інспектори почали огляд авто, а чоловіки помітно занервували, і це видалось підозрілим».

Незважаючи на економічну кризу, «земельна тема» в Київській області й досі залишається актуальною. Люди, які мають вільні гроші, продовжують інвестувати їх у придбання земельних ділянок поблизу столиці, розуміючи, що ці активи завжди будуть мати неабияку цінність. Так само розуміють це і люди, у яких, окрім грошей, є дещо більше — зв’язки, вплив та недоторканність. Саме вони, як показує життя, мають більше шансів досягнути своєї мети і поповнити власну колекцію новими гектарами, навіть якщо ця земля вже у користуванні інших людей.

Після майже двомісячної тупикової ситуації з Тернополя нарешті почали вивозити відходи. Але аж ніяк не на якийсь новий полігон на території області, як це не раз обіцяла влада. А на те саме скандальне Малашівське сміттєзвалище, з блокування дороги до якого мешканцями навколишніх сіл усе й почалося. Річ у тім, що вступили в силу два важливі судові рішення за позовами тернопільської міської влади. Одним із них дії селян визнані незаконними, а іншим — скасовано рішення екологічної інспекції про закриття сміттєзвалища, прийняте ще у 1996–му. Як виявилося, останнє практикується законодавством у випадках, якщо ситуація загрожує ще більшим екологічним лихом.

Черкаські праві вкотре навідалися до міської ради з традиційною вимогою нарешті спорудити пам’ятник поету Василю Симоненку. «Ми вже вкотре пікетуємо міську владу, аби вона поставила цей пам’ятник, про який у Черкасах говорять ще з 1990 року. Тоді на його зведення виділили 100 тисяч совєтських рублів. Ще 1 мільйон гривень закладали у бюджет міста, вже коли мером був Анатолій Волошин, а монумента як не було, так і нема», — розповів «Україні молодій» голова черкаської обласної організації УНП Леонід Даценко.

Два роки тому «Україна молода» вже писала про складну криміногенну ситуацію, яка склалася в найбільшому селі Перечинського району на Закарпатті (див. номер за 7 грудня 2007 р.). Незаконні вирубування лісу тут сягнули катастрофічних розмірів. Після нашої публікації прокуратура зафіксувала їх на сотні тисяч гривень. Майже всі вони, як свідчать протоколи про затримання, здійснені волохами — мешканцями села, які живуть табором, мов цигани. До речі, волохи і цигани складають третину села. Селянам жити з такими сусідами вкрай важко...