Документи — як люди. Вони народжуються і гинуть, страждають від репресій та війн, їх можуть кинути у забуття і зробити відомими. Як і люди, вони можуть бути правдивими і фальшивими, безпристрасними і водночас емоційними. Відмінність — вони здатні жити значно довше, ніж люди, а відтак нести в собі пам'ять про тих, кого вже давно немає на цій землі — лише у архівах...

Минулого вівторка Микола Андрійович Шмат відзначив свій 66-й день народження, а у п'ятницю цієї непересічної особистості не стало. Його могутній організм витримав свого часу такий інфаркт, що в це відмовлялися вірити навіть світила кардіології. Більше того, останнім часом Андрійович щиро радів, що успішно одужує і таки зможе реалізувати свої задумки.

Вихідні. Околиця міста ніжиться в теплій дрімоті. Надворі мороз, аж скалки скачуть! Тиша... Несподівано бузкові очі світанку розплющилися від якогось шурхотіння. Біля невеличкої каплички, що ніби призупинилася у воротах лікарні, пожвавлення: перші прихожани поспішними кроками бентежать дзвінку морозяну святість.

До голлівудської моди всиновлювати дітей із бідніших країн (яку, до речі, започаткувала зовсім не Анджеліна Джолі — таких випадків на «фабриці мрій» і до неї було чимало) долучилася і Мег Райан. Актриса, яку після ролі у фільмі «Коли Гаррі зустрів Саллі» (1989 р.) у США охрестили «ідеальним втіленням справжньої американської дівчини» (до речі, ті ж американці визнали героїню Мег у парі з її партнером по цьому фільму Біллі Крісталлом найкращою закоханою парою в кіно ХХ сторіччя), вирішила вдочерити маленьку китайську дівчинку.

Людей, які знімаються в кіно і грають у театрі, на світі мільйони. Причому значна їх частина амбіційно претендує на звання «зірок», вважаючи, що так має право називатися будь-хто, чиє обличчя кілька разів майнуло на екрані або в гущавині «елітної» світської тусовки. Насправді видатних, талановитих акторів у сотні, якщо не в тисячі разів менше, ніж отих самих «зірок».

Мода жорстока. Особливо якщо йдеться не про одяг чи всілякі «стильні штучки», а власне тіло. Складно навіть приблизно підрахувати, скільки юних і не дуже представниць прекрасної статі серйозно підірвали собі здоров'я (трапляються й летальні випадки...), намагаючись відповідати ідеалу сучасної красуні: стрункої довгоногої дівулі з хлопчачими стегнами.

У країні дурнів нарешті побудували дороги. Але виявилося, що не туди.

Побутовий травматизм в Україні сьогодні став основною причиною дитячої смертності — це засвідчує страшна статистика: за останні п'ять років від нещасних випадків у нашій країні загинуло близько десяти тисяч дітей. Міністерство освіти й науки протягом минуло року займалося аналізом цієї жахливої проблеми та намагалося з'ясувати її причини.

На­віть п'ятий тур Куб­ка Єв­ро­пи ФІ­БА не виз­на­чив чверть­фі­на­ліс­тів у «на­ших» гру­пах I та L. І все те­пер для біль­шос­ті ко­ман­ди ви­рі­шу­ва­ти­меть­ся в ос­тан­ній іг­ро­вий день дру­го­го гру­по­во­го ета­пу. До пот­рап­лян­ня до 1/4 фі­на­лу наб­ли­зив­ся БК «Ки­їв». Чем­пі­о­ни Ук­ра­ї­ни в до­дат­ко­вій п'ятих­ви­лин­ці зу­мі­ли вир­ва­ти пе­ре­мо­гу у ві­до­мо­го сво­єю не­гос­тин­ніс­тю ту­рець­ко­го «Фе­нер­бах­че». Хо­ча ми­ну­лий ві­зит до Стам­бу­ла ви­я­вив­ся для пі­до­піч­них Пас­ку­а­ле щас­ли­вим — во­ни пе­рег­ра­ли гос­по­да­рів у пів­фі­на­лі ми­ну­ло­річ­ної Єв­ро­лі­ги. А ре­ван­шу­ва­ти­ся ма­ли вже за груд­не­ву по­раз­ку тур­кам удо­ма (69:71).

Те, що ки­їв­сь­кий «Со­кіл» ос­тан­ні мат­чі про­во­дить чи не на ме­жі фі­зич­них сил, впа­да­ло в око вже не тіль­ки фа­хів­цям, а й вбо­лі­валь­ни­кам. Ко­ман­да хоч і ви­ри­ва­ла пе­ре­мо­ги (шість пос­піль), але зда­єть­ся, ро­би­ла це біль­ше на кла­сі, ніж за ло­гі­кою пе­ре­ва­ги над су­пер­ни­ка­ми. І ось лан­цю­жок обір­вав­ся — по­зав­чо­ра в сто­лич­но­му Па­ла­ці спор­ту пі­до­піч­ні Олек­сан­д­ра Се­у­кан­да пос­ту­пи­ли­ся скром­но­му «Брес­ту».