Учора в Турині був День України, той самий привід, коли у винуватців події все має бути прекрасне — і думки, і спортивні досягнення, і костюми. Сторінку «Стиль» у даному випадку цікавлять останні, адже костюми національної олімпійської збірної зазвичай обговорюють не менше, ніж якість металу, з якого зроблено зароблені медалі. І, чесно кажучи, в українських традиціях — критикувати зовнішній вигляд наших олімпійців, часто ця критика йде і від самих спортсменів: нудні кольори і крій, немодні фасончики. Із підрядником цьогорічного парадного гардеробу для спортсменів НОК визначився ще у жовтні — вибрали компанію VD One, яка шиє чоловічий одяг і має однойменну мережу магазинів.

Чемпіонат України у закритих приміщеннях четвертий раз поспіль стартував у Сумах. На жаль, за словами генерального секретаря Федерації легкої атлетики Ігоря Гоцула, сумський зал Академії банківської справи — єдиний в Україні, який може приймати змагання такого рівня. Адже київська влада манеж на Березняках вирішила віддати церковній секті (хоча перепрофілювання спортивних об’єктів заборонено за законом), споруди у Броварах та Львові потребують серйозного ремонту й реконструкції, а зал у Запоріжжі має лише чотири бігові доріжки замість необхідних шести.

Відчайдушна Юлія Тимошенко першою з усіх «помаранчевих» позавчора підписала договір про створення Коаліції демократичних сил. Фактично — сама з собою, перебуваючи в Коростені. Робилося це нібито для того, щоб пришвидшити переговорний процес задля поновлення «помаранчевої» єдності та створення більшості в наступному парламенті. Насправді ж за поспіхом БЮТ читається бажання вийти з-за «круглого столу» взагалi.

Детектив із багатьма невідомими, зате, ймовірно, з дуже серйозними наслідками. Так можна охарактеризувати скандал, який виник через одинадцятьох узбеків-нелегалів і через яких Україну можуть публічно присоромити перед усім світом. Адже провідні міжнародні правозахисні інституції дуже сильно перейнялися долею узбецьких мігрантів, котрі у пошуках кращої долі свого часу виїхали в Росію та Молдову, а на початку літа минулого року переїхали до Криму. 14 лютого українські правоохоронці витурили їх на батьківщину, оскільки, за їхніми словами, цього вимагало наше законодавство. А в результаті ми наразилися на обвинувачення в неприпустимому порушенні прав людей, у недотриманні зобов'язань щодо міжнародного права та Закону України «Про біженців» та в потуранні недемократичному керівництву Узбекистану, яке, на думку правозахисників, може цих «вигнанців» піддати тортурам, а можливо, навіть довести до смерті.

Верховна Рада Криму вчора «пришпорила» мовне питання. Спочатку голосами двох депутатських груп — «За Януковича» і «Союз» — парламентарії ВР АРК підкоригували порядок денний пленарного засідання своєї останньої сесії, перенісши питання «Про проведення республіканського (місцевого) консультативного референдуму з ініціативи громадян України, що постійно проживають в Автономній Республіці Крим» з нещасливого 13-го на більш прохідне друге місце. І за дві години бурхливих дебатів свого таки домоглися: 53 голосами із 62 у поіменному режимі схвалили постанову про проведення референдуму одночасно з майбутніми парламентськими виборами. На кримський плебісцит 26 березня винесено єдине питання: «Ви за надання російській мові статусу другої державної мови?». Доручення профінансувати заходи з організації і проведення референдуму за рахунок бюджету отримав уряд автономії.

Батькам дванадцятирічної Олени, мабуть, байдуже, якими будуть дитячі спогади їхньої доньки. Вони всіляко знущаються над дівчинкою, ображають і б'ють її. «Це почалося сім років тому, коли помер мій півторарічний братик, — розповідає Оленка. — Після цього маму наче підмінили. Вона постійно роздратована, знервована. Вони разом із батьком почали часто пити, палити. А найгірше те, що тато з мамою абсолютно перестали приділяти мені увагу й б'ють за найменшу провину». Оленка стала потайною та боязкою дитиною. За останні сім років вона не бачила від своїх батьків нічого, крім знущань. Увесь цей час дівчинка знаходила підтримку лише у своєї бабусі. Наталя Олексіївна розповідає, що дівчинці навіть доводилося голодувати, адже часто вдома не було ніякої їжі. В інших же випадках Оленка сама готує на всю родину, бо більше це робити нікому. За словами самої дівчинки, вона намагалася звернутися по допомогу до свого класного керівника. Але, на жаль, Оленка не отримала того, чого так прагнуло її дитяче серце — розуміння і підтримки...

Перший заступник міністра у справах сім'ї, молоді та спорту Володимир Бринзак відзначав у Турині свій 49-й день народження. Для людини, яка впродовж багатьох років вкладає у рідний біатлон не лише душу, а й конкретні власні кошти, найкращим подарунком могла стати медаль нашої чоловічої команди в естафеті. Хлопці відсалютували з цього приводу своєрідно, раз по раз влучаючи у «молоко». Саме стрільба зашкодила нашим біатлоністам найбільше, адже на самій лижні вони на двох етапах наближалися до третього місця на відстань десятка секунд і менше. Хоча такий висновок буде занадто поверховим, а детальний аналіз провалу наших біатлоністiв на другій поспіль Олімпіаді варто буде зробити пізніше. Як бачимо, під час всього олімпійського циклу у вітчизняних біатлоністів не було ніяких матеріальних чи організаційних проблем, а піднялася на п’єдестал лише Лілія Єфремова. Було запрошено прогресивного тренера, провідних фахівців зі змащування лиж, а результату немає. Тут варто згадати, що вісім років тому Олена Петрова взяла олімпійське «срібло» за значно гірших умов фінансування спорту. Парадокс? Можливо, причини слід шукати в тому, що фінансові ресурси пішли трохи не за тією «адресою».

Останнім часом в Україні все частіше чути заклики певних політичних маргіналів щодо введення другої державної мови. Цікаво, що в Російській Федерації, країні, на яку ці політичні сили орієнтуються, не існує навіть припущення про те, що в них може бути державною якась інша мова, крім російської. Тим часом українців там проживає не менше, ніж росіян тут.

Про це українській громадськості розповіли перший заступник міністра освіти і науки Андрій Гужій та директор департаменту Європейського Союзу з досліджень та розвитку Крістіан Патерман під час зустрічі, що проходила минулого тижня в Києві.