Театральний Харків живе передчуттям головної прем’єри сезону. Місто, в якому працює шість державних і з десяток «альтернативних» театрів, новою постановкою навряд чи здивуєш. Але цю чекають. І не випадково. Шість вистав, поставлених молодим (їм усього лише 9 років) колективом, незмінно збирають повні аншлаги і вже принесли зо два десятки яскравих перемог на вітчизняних та зарубіжних театральних фестивалях. Причому у грудку не збився вже перший конкурсний млинець — у 2002 році «Театр 19» став призером Всеукраїнського фестивалю сучасного мистецтва «Культурні герої ХХI століття», що відбувся в Києві. Відтоді студентська трупа отримала повне право називатися театром, а кожна її нова прем’єра стає предметом бурхливого обговорення у пресі й на інтернет–сайтах. Думки лунають різні, але в одному сходяться всі: Ладенко і Ко щось прохідне глядачу не запропонує.

Напередодні прем’єри (непохитно зберігаючи інтригу) про творче життя театру «УМ» розповів його незмінний режисер і художній керівник Ігор Ладенко.

Про темряву, яку харківські енергетики влаштували обласній СЕС, стало відомо випадково. Недавно до інтернету потрапило відео, зняте прихованою камерою, де заступник голови облдержадміністрації Ігор Терехов переповідає історію порятунку річного запасу вакцини у холодильниках сан­епідеміологічної станції. Слухачем високопосадовця, мабуть, був хтось із його добрих знайомих, бо чиновник не шкодував міцного слівця, аби передати власне ставлення до ситуації. Сюжет з інтернету показали одразу два столичні телеканали, після чого в Харкові вибухнув гучний скандал.

За смерть Євгена Кушнарьова ніхто відповідати не буде. Верховний Суд залишив у силі рішення Апеляційного суду Харків­ської області про амністію Дмитра Завального, якому інкримінували ненавмисне вбивство політика. Вже за кілька днів це рішення набуде чинності, і будуть знищені усі зібрані по цій справі речові докази. Адвокат звинуваченого Володимир Олевський вкотре наголосив, що його підопічний визнав вину у смерті народного депутата лише для того, аби скористатися правом на амністію. І оскільки раніше Завальний ніколи не мав проблем із правосуддям й інкримінований йому злочин не є тяжким, Верховний Суд визнав переконливими аргументи харківських колег, поставивши у цій справі остаточну крапку. Озвучене рішення, згідно з законом, перегляду не підлягає.

«Співочі тераси» у селі Городному стануть постійним місцем проведення однойменного етнічного фестивалю, а заодно і пунктом туристичного маршруту з попередньою назвою «Золоте кільце Харківщини». Цікаво, що до минулих вихідних про цю унікальну архітектурну пам’ятку, збудовану відомим цукрозаводчиком Іваном Харитоненком, нічого не знали навіть мешканці навколишніх сіл. Тепер же вона має усі шанси ввійти до екскурсійної карти Євро–2012 і здобути славу найкращого концертного майданчика під відкритим небом.

Колишня співробітниця Харківського плиткового заводу Світлана Помиляйко подала позов на шефа–італійця, звинувачуючи його у сексуальних домаганнях. Жінка каже, що керівник дизайнерського бюро, де вона пропрацювала сім років провідним фахівцем, схиляв її до інтимних стосунків. А коли та вкотре відмовила, пригрозив звільненням. За словами позивачки, вона не раз повідомляла керівництву підприємства про свої проблеми з начальником. Але адміністрація відреагувала на жіночий крик душі досить своєрідно, вказавши їй на прохідну. Причина банальна — чотирихвилинне спізнення на роботу. Тепер Світлана намагається виграти одразу дві судові тяганини. Тобто одним позовом прагне довести, що шеф таки переступив межу дозволеного; іншим — хоче відновитися на посаді дизайнера.

Під час чергового засідання Громадської ради з питань якості питної води Головний санітарний лікар Харківщини Сергій Савенков озвучив, без перебільшення, сенсаційну новину. У відомій грузинській мінералці «Боржомі» місцеві експерти знайшли рештки небезпечної отрути — миш’яку. Його слова підтвердив і голова облдержадміністрації Арсен Аваков. «Ми тричі відправляли запит виробникам води з проханням надати нам дані про її параметри, — каже він. — Але відповіді так і не отримали. Лише після цього було прийнято рішення оприлюднити цю інформацію».

Боротьба Харкова за право прийняти матчі Євро–2012 принесла місту як мінімум два неймовірні результати: об’єднала до цього непримиренну керівну еліту навколо спільної ідеї і перетворила місто на один великий будівельний майданчик.

Прецедент нездоровий у прямому значенні цього слова. Минулої п’ятниці депутати влаштували такий рознос на засіданні постійної профільної комісії начальнику обласного управління освіти та науки Віктору Гаркавцю, що того просто з управлінського дому забрала «швидка».

Після розпаду союзу Україна фактично втратила власну еталонну базу. У спадок їй перейшли лише ті прилади, що були на її території. І оскільки метрологія стоїть на вершині виробничої ієрархії (без перевірки на точність, згідно з міжнародними стандартами, не може працювати жодна галузь), проблему створення власних еталонів науковці з державними чиновниками розв’язали у рекордно стислий термін.

Співробітники Харків­ського управління Служби безпеки України знайшли архівні документи місцевого судово–медичного моргу (нині бюро судово–медичної експертизи), які незаперечно доводять факт створення штучного голоду в цьому регіоні. Йдеться про книги записів судово–медичних досліджень, реєстрації трупів, різні статистичні звіти, ділове листування в період із 1929 по 1934 рік.