Як повідомив журналістам сам потерпілий студент Микола Гелан, він сидів у аудиторії, чекаючи початку лекції. У цей час до нього підійшов іноземець і попросив вийти в коридор. Хлопець відмовився. У відповідь нападник силою виштовхав його у двері, де на них уже чекало близько двадцяти туркменів.

Візит виконувача обов’язки харківського міського голови Геннадія Кернеса на завод «Електроважмаш» залишився б непоміченим широкою громадськістю, якби не одна пікантна подробиця. У розпал спілкування з градоначальником, який балотується в мери від Партії регіонів, до мікрофона підійшов молодий чоловік і жбурнув у Кернеса два яйця з вигуком: «Це тобі за «Міськелектротранс» і парк Горького». Яйця виявилися звареними вкруту і вдарилися об стіну, не зачепивши кандидата. Але знакові для партії влади передвиборчі атрибути наробили галасу.

Тривалий конфлікт між 9–класником та двома 11–класниками Харківської школи №8 завершився справжньою бідою. Останні з тяжкими травмами потрапили на лікарняне ліжко. За словами очевидців, скандалити хлопці почали вже давно, але, зрештою, у молодшого терпець увірвався, і він вирішив помститися старшим. Для цього у п’ятницю відпросився з уроків, знайшов палицю, заточив її кінець ножем i повернувся до школи чекати старшокласників. Для надійності також покликав свого товариша — 15–річного в’єтнамця із сусідньої школи. Разом вони й напали на 11–класників, коли ті йшли додому. Зав’язалася бійка, пiд час якої запрошений для розбірок школяр ударив одного з хлопців по голові товстою палицею. А потім догнав їх уже за територією школи й по черзі завдав удари у спину кілком, який заточив для помсти дев’ятикласник.

Більше року літніх людей у Вовчанському районі Харківщини лякала звістка про маніяка, який убиває і грабує беззахисних пенсіонерів у їхніх краях. Страшна смерть одразу трьох жінок лише підтвердила такі чутки. Міліція збилася з ніг, але, врешті–решт, таки затримала 39–річного нападника. Як з’ясувалося, до арешту він працював помічником чергового Вовчанського райвідділу міліції і мав репутацію порядного громадянина.

Раціоналізаторська жилка чи талант винахідника, всупереч чоловічій уяві про інтелект прекрасної половини людства, можуть прокинутися і в жінці. Особливо коли їй вкрай потрібна річ, яку досі не вигадали мужчини. Саме таке враження залишила по собі виставка, що триває в Харківському національному університеті імені В. Каразіна завдяки ентузіазму співробітників посольства Швеції в Україні та Національного музею науки і техніки Стокгольма.

Скоро мине два місяці, як у Харкові безслідно зник редактор газети «Новий стиль» Василь Климентьєв, а слідчі й досі не порадували громадськість бодай якоюсь конкретикою. Більше того, з’явилися подробиці, які, схоже, ще більше ускладнять перебiг розслідування резонансної справи.

Меморіал жертвам тоталітаризму в харківському Лісопарку знову став місцем паломництва поляків. Рівно 70 років тому, згідно з наказом «Про розвантаження тюрем НКВС УРСР і БРСР», понад чотири тисячі полонених польських офіцерів із Старобільського табору направили до Харкова, де на цьому місці вони загинули від куль радянських катів. Президент Польщі Броніслав Коморовський, який цього разу очолив традиційну паломницьку місію, свого часу обіймав посаду міністра оборони й доклав чимало зусиль до відкриття десять років тому харківського меморіалу. Разом із поляками тут покоїться прах майже двох тисяч згублених кривавим режимом радянських громадян.

Конкурс на найкращий варіант харківського гімну був оголошений рік тому. За цей час надійшло більше десяти заявок, але члени журі зупинилися на варіанті, який запропонував уже немолодий російський композитор Володимир Дашкевич. Митець має чималий музичний спадок, проте знаменитим став завдяки музиці, написаній до культових радянських фільмів «Собаче серце», «Ворошилівський стрілок» та серіалу про пригоди легендарного Шерлока Холмса.

Потужний вибух пролунав на даху унiверситету імені В. Н. Каразіна, щойно завершилося урочисте закриття Міжнародного фестивалю фантастики «Зоряний міст» і розпочалася підсумкова прес–конференція. У навчальному закладі на момент надзвичайної події перебувало чимало любителів фантастичного жанру, видавців, письменників і журналістів. Вогонь швидко поширився з даху на верхні поверхи будівлі завдяки дерев’яному перекриттю.

Адміністрація цієї виправної установи більше схильна називати ввірене їй господарство державною швейною фабрикою, підкреслюючи її казенний статус. А відтак і його надійність та особливе соціальне значення. Жінки, яких нелегка доля закинула за ці заґратовані стіни, мають тут реальний шанс заробити собі трудовий стаж та якусь копійчину для початку життя на волі. І якби не височезний паркан iз колючим дротом та залізні решітки на вікнах, можна було б утішити себе ще й ілюзією про краще завтра або, наприклад, думкою про білу смугу, яка нібито завжди настає по завершенні чорної. Журналістка «УМ» побачила робочі будні засуджених жінок усерединi.